Рішення № 46936388, 24.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2752/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.

суддів: Парапана В.Ф.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Добряк Н.І.,

за участю: представника позивача ПАТ «Державний ощадний банк» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 01 грудня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

22 вересня 2014 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 27.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №544, відповідно до якого банк надав йому кредит у розмірі 120 000 гривень зі сплатою 20% річних в строк до 27 червня 2018 року.

Того ж дня, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивачем було укладено іпотечний договір з ОСОБА_4, на підставі якого банком прийнято в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 75,1 кв. м., житловою площею 68,5 кв.м., що розташований по вул.Леніна, 172 в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області.

Оскільки позичальник ОСОБА_5 свої обов'язки за укладеним кредитним договором належним чином не виконав, у нього утворилася заборгованість по поверненню кредитних коштів, по сплаті відсотків за користування кредитом та пені, яка станом на 31.03.2014 року складає 302182, гривень.

До теперішнього часу відповідачкою ОСОБА_4 не вирішено питання щодо погашення заборгованості по кредиту позичальником, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження в порядкуст.41 Закону України "Про іпотеку". А також просив передати позивачу в управління предмет іпотеки на періодйого реалізації та визнати вищий приорітет позивача як єдиного іпотекодержателя на вказаний житловий будинок. В уточнених позовних вимогах також просив виселити відповідачку з іпотечного будинку та стягнути з неї сплачений судовий збір в розмірі 3021 грн. 82 коп.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_4 не зявилась, надала до суду письмові заперечення в яких зазначила, що претензійного листа №28/01-19/14589 від 16 липня 2014 року з вимогою щодо виселення з іпотечного будинку не отримувала і з цього приводу позивач не надав суду підтверджуючих документів, а тому просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 01 грудня 2014 року позов задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27 червня 2008 року, а саме - житловий будинок, загальною площею 75,1 кв. м, житловою площею 68,5 кв.м., розташований по вул.Леніна, 172 в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, який належить направі приватної власності ОСОБА_4 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде вставлена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 544 від 27.06.2008 року, розмір якої становить - 302 182 грн. 76 коп.На період реалізації вказаного житлового будинку, передано його в управлінняПАТ "Державний ощадний банк України".Визнано вищий пріоритет ПАТ "Державний ощадний банк України" на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.06.2008 року, як єдиного іпотекодержателя, на спірний житловий будинок. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" судовий збір в розмірі - 3021 грн. 82 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

23 березня 2015 року ПАТ «Державний ощадний банк України» подало до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення місцевого суду від 01.12.2014 року в частині відмови у виселенні з житлового приміщення та зняття з реєстраціного обліку та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_5 не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином, документи підтверджуючі поважність причини неявки до суду ними надано не було. Тому у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка в апеляційний суд не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 40 Закону України " Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Статтею 40 ч.ч.2, 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги".

Якщо мешканці не звільняють житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до п.43 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно з ч.4 ст.9, ст.109 ЖК України, ст.ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом.

При цьому суд за заявою Іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього будинку чи житлового приміщення.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач надав письмові докази, що 16.07.2014 року на адресу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 банком направлялась письмова вимога про добровільне виселення мешканців з іпотечної квартири про що свідчить поштове повідомлення про отримання такої вимоги відповідачем та третьою особою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги Банку про виселення відповідачки також підлягають задоволенню.

Тому не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, у відповідності до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою зміни рішення першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити, рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 01 грудня 2014 року змінити.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4 в частині виселення задовольнити.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, із житлового будинку №172 по вул.Леніна у с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, загальною площею 75,1 кв.м., житловою площею 68,5 кв.м..

Рішення суду про виселення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є підставою для зняття її з реєстраційного обліку за адресою вул. Леніна, 172 с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак воно може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_2

ОСОБА_6