Рішення № 46933912, 09.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/1580/14 Головуючий у І інстанції Ткаченко О.В.Провадження № 22-ц/780/2532/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 09.07.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Поліщука М.А., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Володарського районного суду Київської області від 26 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Фермерське господарство «Відродження» про визнання правочину недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що 06.07.2011 року голова Ожегівської сільської ради Володарського району Київської області ОСОБА_3 видав фермерському господарству «Відродження», яке належить ОСОБА_4, свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Відповідно до даного свідоцтва ФГ «Відродження» в особі ОСОБА_5 має право на пайовий фонд майна колективного аграрного підприємства спілки селян «Перемога» с. Ожегівка, Володарського району Київської області. Зазначила, що вона є власником майнового паю члена КСП «Перемога» с. Ожегівка, Володарського району Київської області і видане свідоцтво на майновий пай ФГ «Відродження» порушує її право. Крім того вважає, що свідоцтво на майновий пай, яке видано ФГ «Відродження» не може бути видано юридичній особі, так як могло бути видано тільки фізичній особі, про що зазначено в ухвалі Вищого Адміністративного ОСОБА_1 України від 26.06.2014 року. У звязку з цим просить суд визнати свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ІХ № 821522, виданий 06.07.2011 року, сільським головою Ожегівської сільської ради Володарського району Київської області, ОСОБА_3 фермерському господарству ОСОБА_5 «Відродження» - недійсним.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 26 лютого 2015 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення скасувати і ухвалити нове , яким визнати свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ІХ № 821522, виданий 06.07.2011 року, сільським головою Ожегівської сільської ради Володарського району Київської області, ОСОБА_3 фермерському господарству ОСОБА_5 «Відродження» - недійсним, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що не можливо видати свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) юридичній особі, оскільки це можливо лише фізичній особі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач не надала доказів стосовно того, що видавши свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) ФГ «Відродження», порушено її право, крім того, зазначив, що свідоцтво (майновий сертифікат) не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, а є документом, що засвідчує право власника на майновий пай.

Однак повністю погодитися із мотивами із яких суд відмовив у задоволенні позову колегія суддів не може виходячи з наступного.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до сільського голови с. Ожегівка ОСОБА_3 в якому просила визнати свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, який 06.07.2011р. Ожегівською сільською радою Володарського району Київської області на підставі реєстру осіб (222 особи) було видано ФГ «Відродження» недійсним (а.с.7).

Тобто, у своєму позові ОСОБА_2 оскаржує свідоцтво право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства видане ФГ «Відродження», разом з цим зазначену юридичну особу відповідачем не зазначає. Натомість вказує відповідачем фізичну особу, яка обіймає посаду сільського голови.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ст.119 ЦПК України викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Пунктом 2 ч.6 ст.130 ЦПК України визначено, що суд під час проведення попереднього судового засідання вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, та відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, позивачем предявлені позовні вимоги до не належного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивач не надала доказів стосовно того, що видавши свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) ФГ «Відродження», порушено її право, крім того, зазначив, що свідоцтво (майновий сертифікат) не є правочином в розумі ст. 202 ЦК України, а є документом, що засвідчує право власника на майновий пай .

Апеляційний суд відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позбавлений можливості залучати відповідачів до участі у справі, у зв'язку з чим не може усунути процесуальні порушення та вирішити спір.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 26 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Фермерське господарство «Відродження» про визнання свідоцтва про право власності на майновий пай недійсним відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: