Ухвала суду № 46932541, 20.03.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2839/15-ц

Провадження № 2/369/1643/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2015 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області розглянувши заяву Прокурора Києво-Святошинського району про забезпечення позову у справі за позовом Прокурора Києво-Святошинського району, що діє в інтересах держави в особі Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Києво-Святошинського району, що діє в інтересах держави в особі Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Одночасно із позовною заявою прокурор Києво-Святошинського району звернувся із вимогою про забезпечення позову в якій останній просив з метою уникнення незаконного відчуження накласти арешт на грошові кошти та майно, що належить ОСОБА_1.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробитинеможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз.1 ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовнимвимогам.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає у зв'язку із тим, що обставини, на які посилається позивач як підстави для забезпечення позову ніяким чином не підтверджені, крім того, позивачем не надано жодного доказу того, який би свідчив про дійсні наміри відповідача відчужити зазначене вище майно та відсутні відомості про те, що вказане майно належить відповідачу.

З огляду на положення п.1 ч. 2 ст. 151 ЦПК України, дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що заява про вжиття заходів про забезпечення позову не обґрунтована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову подану Прокурором Києво-Святошинського району про забезпечення позову у справі за позовом Прокурора Києво-Святошинського району, що діє в інтересах держави в особі Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя