Ухвала суду № 46925091, 13.07.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9622/15-ц

Провадження № 4-с/161/70/15

У Х В А Л А

13 липня 2015 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі Кубяк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Заявник скаржник звернувся до суду з скаргою на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції ОСОБА_2, вважає, що реалізація майна на електронних торгах за Висновком про оцінку майна, що втратив чинність внаслідок зміни економічної ситуації, може призвести до порушення його прав, оскільки майно може бути продано за ціною, що значно нижча його дійсної вартості.

Крім того, вважає, що передача майна на реалізацію була проведена з порушенням вимог, встановленим Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року N 656/5, оскільки до заявки на реалізацію арештованого майна було долучено лише довідку державного виконавця про не оскарження звіту про оцінку.

Крім того, зазначає, що Виконавче провадження № 37454002 за виконавчим листом № 205518.09, виданого 14.01.2010 р. про стягнення з заявника в користь АКБ Форум солідарно 236 116 грн. було постановою від 16.05.14 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 43504275, вважає, що виконавче провадження № 37454002 перестало існувати.

Просить суд, визнати дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції ОСОБА_2, щодо передачі торгового павільйону на реалізацію на відкритих торгах незаконними та зобовязати відкликати заявку на реалізацію арештованого майна.

Заявник та його представник. в судовому засіданні скаргу підтримав, з підстав в ній зазначених, просив суд її задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України.

Статтями 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати заходів необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасного і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 року № 512/5 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень.

Пунктом 4.5.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлений вичерпний перелік документів, які збираються державним виконавцем для передачі майна на реалізацію.

Відповідно до підпункту 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис.

Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону «Про виконавче провадження», у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Стаття 11 ЦПК Українивизначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи обставини справи та, те що заявником та його представником не надано належних доказів щодо збільшення вартості арештованого майна на день розгляду справи, та те, що з публічних торгів арештоване майно продається з стартовою ціною, яка дорівнює висновку про вартість майна, та є мінімальною ціною за якою може бути продано арештоване майно, суд вважає ствердження заявника та його представника, що звіт про оцінку втратив чинність внаслідок зміни економічної ситуації таким, що не відповідає дійсності.

А так саме суду не надано доказів передачі начальником Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції ОСОБА_2 майна на реалізацію з порушенням вимог, встановленим Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року N 656/5.

За таких обставин, суд вважає, що начальник Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції ОСОБА_2 діяв у відповідності до вимог закону та підстав для задоволення вимог скаржника суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,11,12,58,62 Закону України „Про виконавче провадження, ст.ст.209,212215,386-387 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений та підписаний 16.07.2015 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду ОСОБА_3