Рішення № 46924619, 14.07.2015, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/668/15-ц

Провадження № 2/0158/284/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що її батькам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 належав житловий будинок №9 по вул. Молодіжній у с. Заброди Ківерцівського району Волинської області, який був побудований ними під час шлюбу, а отже був їх спільною сумісною власністю. 29 грудня 1996 року помер батько ОСОБА_9. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входила 1/2 частина вищевказаного будинковолодіння. Спадкоємцями першої черги являється його дружина ОСОБА_11, яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на момент його смерті, та позивач по справі, яка прийняла спадщину шляхом вступу у фактичне управління спадковим майном - доглядала батьків, обробітком земельної ділянки. Інші спадкоємці спадщину після смерті ОСОБА_9 не приймали. Частки у спадщині кожного спадкоємця є рівними і кожен з їх успадкував по 1/2 частині від 1/2 частин спадкового майна, тобто кожен із ним успадкував по 1/4 частині будинковолодіння. Однак при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька їй було відмовлено у звязку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Просить суд встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_9, який помер 29.12.1996 року, шляхом вступу у фактичне володіння спадковим майном та визнати за нею право власності на 1/4 частину житлового будинку й господарсько-побутові будівлі та споруди в с. Заброди по вул. Молодіжній, 9 Ківерцівського району Волинської області в порядку спадкування.

Відповідачем ОСОБА_3 було подано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого в задоволенні позову просила відмовити, оскільки позивач у встановленому законом порядку спадщину не приймала, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась, із спадкодавцем на момент смерті не проживала. Про відкриття спадщини їй було давно відомо, проте будь-яких дій по її прийнятті вона не вчиняла, а тому вважається такою, що не прийняла спадщини.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позов визнала, проти його задоволення не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав, наведених у заперечені на позовну заяву, просили застосувати строк позовної давності та в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не зявились, згідно поданих заяв просили проводити розгляд справи у їх відсутності та задоволити позовні вимоги.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 помер 29.12.1996 року, що стверджується відповідним свідоцтвом серії 1-ЕГ №016127 від 30.12.1996 року (а.с. 4).

Відповідно до виписки із по господарської книги № 7 за 2015 рік Сокиричівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області по особовому рахунку № 0586-1 житловий будинок, господарські будівлі та споруди належать по 1/2 частині ОСОБА_9, який помер 29.12.1996 року, та шило ОСОБА_12, яка померла 15.12.2011 року, що знаходяться у с. Заброди по вул. Молодіжній, 9 Ківерцівського району Волинської області (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_9 у фактичне володіння спадковим майном вступила його дружина ОСОБА_10, тобто прийняла спадщину після смерті чоловіка. 01.06.2004 року остання склала заповіт.

Після смерті ОСОБА_10 у фактичне володіння спадковим майном вступили її діти спадкоємці першої черги за законом, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом догляду за житловим будинком, садінням городу та збиранням врожаю (а.с. 8).

Як вбачається із спадкової справи № 198/1998 р. заведеної після смерті ОСОБА_9 29.12.1996 року, спадщину після смерті останнього прийняла його дружина ОСОБА_10, про що отримала відповідне свідоцтво (а.с. 45-48), інші спадкоємці до нотаріуса не звертались.

Відповідно до ст. 527 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

В силу ст. 549 ЦК України (в ред.. 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, спадщину після смерті ОСОБА_9, який помер 29.12.1996 року прийняла його дружина ОСОБА_10, інші спадкоємці першої черги за законом діти спадкодавця допомагали матері ОСОБА_10 по догляду за будинком, обробітком земельної ділянки, що стверджується як довідкою Сокиричівської сільської ради, так і показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14

Оскільки позивач ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не зверталась, доказів фактичного вступу у володіння чи управління спадковим майном позивачем суду надано не було, тому ОСОБА_1 вважається такою, що спадщину не прийняла.

Крім цього, про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9, який помер 29.12.1996 року позивачу ОСОБА_1 було відомо ще у 1996 році.

Відповідно до роз'яснення п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» згідно яких встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявленого стороною у спорі, зробленого до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 пропустила строк позовної давності, суд вважає, що заявлені нею вимоги про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_9, який помер 29.12.1996 року, не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 197, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 527, 529, 549 ЦК України (в ред. 1963 року), ст. ст. 1222, 1261 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Ківерцівського районного суду ОСОБА_15