Ухвала суду № 46921889, 14.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 448/38/15-к Головуючий у 1 інстанції: Стецик Я.Є.

Провадження № 11-кп/783/381/15 Доповідач: Вовк А. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Вовка А.С.,

суддів - Кобзара В.М., Макойди З.М.,

при секретарі - Луціву М.С.,

з участю прокурора - Топій Т.В.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

законних представників потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинуваченого - ОСОБА_8,

та захисника - Островської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката Островської Л.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Мостиського районного суду Львівської області від 23 лютого 2015 року, -

встановила:

Вироком Мостиського районного суду Львівської області від 23 лютого 2015 року:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, не судимого згідно ст.89 КК України,

визнано винним і засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання - 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 залишено попередній - особисте зобов'язання.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 17 781 гривень 87 коп. майнової шкоди та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього 32 781 (тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 87 коп.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2. 13 344 гривень 19 коп. майнової шкоди та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього 28 344 (двадцять вісім тисяч триста сорок чотири) грн. 19 коп.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 11 458 гривень 98 коп. майнової шкоди та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього 26 458 (двадцять шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 98 коп.

Процесуальні витрати в сумі 737 (сімсот тридцять сім) гривень 10 коп. за проведення по справі експертиз стягнуто з ОСОБА_8, які перераховано в користь держави.

Вирішено питання з речовими доказами по справі.

Згідно вироку суду, ОСОБА_8 засуджений за те, що він 03.11.2014 року близько 20 год. з метою вчинення крадіжки проник в господарство ОСОБА_1, що в АДРЕСА_2, де з підсобного приміщення таємно викрав бензопилу марки «SHIHL MS180» вартістю 600 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Він же, 09.11.2014 року близько 19 год. в порушення вимог п.п. 2.1 «а», 2.3 «а» та 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, зокрема не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно несправним автомобілем марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, несправності якого водій міг виявити перед експлуатацією транспортного засобу, та рухаючись дорогою «Мостиська-Самбір» у напрямку м. Самбір Львівської області, при проїзді ділянки дороги в межах АДРЕСА_1, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, які виразились у тому, що не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не вибрав безпечної швидкості руху, з моменту виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на трьох пішоходів - потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2., які рухалися по правому узбіччі, тобто в попутному із ним напрямку, після чого в порушення вимог п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України не зупинив транспортний засіб, а втік з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті наїзду потерпілій ОСОБА_2. заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, - у виді закритого перелому верхньої третини лівої стегнової кістки, закритого перелому обох кісток нижньої третини лівої гомілки, закритого перелому нижньої третини правої плечової кістки, перелому акроміального кінця правої ключиці, струсу головного мозку, саден лобної ділянки в центрі, на спинці носа, підборідді, синяка задньої поверхні лівого стегна, а потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Зокрема, ОСОБА_4 отримала забій головного мозку важкого ступеня, ускладнений коматозним станом, закритий перелом обох кісток нижньої третини лівої гомілки, а ОСОБА_3 - закритий перелом лобної кістки зліва, забій головного мозку легкого ступеня, рану лобної ділянки голови зліва, закритий перелом нижньої третини правої стегнової кістки, ускладнені травматичним шоком 2-го ступеня.

Порушення вищевказаних вимог правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_8 знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди - наїзду на пішоходів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2. і спричиненню їм відповідних тілесних ушкоджень (потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а потерпілій ОСОБА_2. - середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я).

Адвокат Островська Л.В. в своїй апеляційній скарзі зазначає, що обране ОСОБА_8 покарання є занадто суворим. Суд першої інстанції призначаючи покарання у вигляді реального позбавлення волі не врахував ряд обставин, зокрема те, що потерпілі рухалися по узбіччю в одному напрямку з транспортним засобом, що також є порушенням правил дорожнього руху для пішоходів, що видимість на дорозі була обмеженою.

Також суд не врахував, що ОСОБА_8 повністю визнав вину, сприяв слідству, цивільні позови потерпілих визнані в повному обсязі. Як пом'якшуючі вину обставини суд визнав лише щире розкаяння обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочинів, однак суд не врахував те, що ОСОБА_8 має на утриманні двоє малолітніх дітей та непрацюючу дружину. Позбавлення волі ОСОБА_8 поставить в скрутне матеріальне становище дружину та двох малолітніх дітей. Також судом не враховано, що потерпілий ОСОБА_1 жодних претензій матеріального і морального характеру до ОСОБА_8 не висловлював, а навпаки просив не застосовувати до нього суворого покарання.

За таких обставин просить вирок суду відносно ОСОБА_8 змінити та звільнити його від відбування покарання із випробуванням.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх законних представників, які підтримали позицію прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8, адвоката Островську Л.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, потерпілого - ОСОБА_1, підтримавшого апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинених обвинуваченим злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 286 КК України. Висновки суду про доведеність його вини ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку, зокрема:

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_8, який свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю та по епізоду крадіжки пояснив, що 03.11.2014 року за домовленістю з потерпілим ОСОБА_1 перебував в господарстві останнього, де виконував господарські роботи, після чого повернувся додому близько 18 год. Вдома у нього виник намір вчинити крадіжку бензопили, яку попередньо зауважив в господарстві потерпілого в одному з підсобних приміщень, що в той день не було зачинене на ключ. З цією метою власним автомобілем марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, під'їхав до господарства ОСОБА_1 та викрав звідти бензопилу марки «SHIHL MS180». По епізоду дорожньо-транспортної пригоди пояснив, що не має та ніколи не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, однак близько двох років має в користуванні автомобіль марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, який придбав в односельчанина. Знав, що даний автомобіль є технічно-несправним, однак продовжував їздити таким. 09.11.2014 року близько обіду повертався вказаним автомобілем з м. Мостиська додому. По дорозі зайшов в магазин с. Нагірне, де придбав та випив пляшку пива. Далі повернувся додому, а близько 15 год. поїхав до магазину в АДРЕСА_3, де купив пляшку горілки та сигарети. З придбаним в черговий раз повернувся додому. Біля 18 год. тим же автомобілем поїхав в напрямку місцевої школи, де зупинив керований ним автомобіль та сам випив пляшку горілки. Подальших подій за його участю не пригадує, оскільки перебував в стані сп'яніння. Пригадує лиш те, що повертався автомобілем додому. Зі слів сестри йому стало відомо, що в той день перебував в гостях у свого хресного батька ОСОБА_11, який проживає в АДРЕСА_3 при центральній дорозі села, та що перед вчиненням даної дорожньо-транспортної пригоди виїжджав саме з господарства його хресного батька;

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 03.11.2014 року ОСОБА_8 в його господарстві працював, використовував бензопилу марки «SHIHL MS180», яка зберігається в одному з підсобних приміщень господарства. Дане приміщення закривається на ключ, однак 03.11.2014 року таке було відчинене. Коли виявив крадіжку бензопили, то з відповідною заявою звернувся в Мостиський райвідділ міліції, працівники якого віднайшли викрадене та повернули таке йому, не має до обвинуваченого будь-яких претензій;

- протоколом огляду вищевказаної бензопили з участю спеціаліста ОСОБА_12, де зазначено, що така була вже у використанні, знаходиться в робочому стані, її вартість станом на листопад 2014 року становить 600 грн.;

- заявою потерпілого ОСОБА_1 про факт вчинення крадіжки бензопили з його господарства в АДРЕСА_2;

- показаннями потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_3, яка пояснила, що в той день разом з іншими потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_2. перебувала у її бабці. Близько 18 год. разом з ОСОБА_2. вирішили провести ОСОБА_4 додому. Утрьох рухались по узбіччі центральної дороги села Буховичі в напрямку села Пнікут. Прямували шеренгою: ОСОБА_3 рухалась ближче до проїзної частини, посередині йшла ОСОБА_2., а далі - ОСОБА_4 Назустріч їм не рухались жодні транспортні засоби. Пройшовши від початку слідування близько 5м, почула звук автомобіля та побачила яскраве світло фар. Повернулась і побачила автомобіль, що рухався по тій же смузі руху, по якій вони слідували. Жодного сигналу автомобіля не чула. Далі відчула удар та більше нічого не пригадує;

- аналогічними показаннями потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_2.;

- показаннями законного представника потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_3 - її матері ОСОБА_6, яка пояснила, що в той день у вечірній час разом з сусідкою перебувала на вулиці та почула звук автомобіля, який рухався з великою швидкістю. Далі почула крики, в тому числі голос її сина ОСОБА_6, який викрикував ім'я її доньки. Відразу побігла на дорогу і за кілька хвилин прибігла на місце дорожньо-транспортної пригоди. Першою побачила потерпілу ОСОБА_4, далі потерпілу ОСОБА_2., а свою дочку - ОСОБА_3 - непритомною знайшла у рові. Обвинувачений ОСОБА_8 після наїзду на потерпілих не зупинився, а поїхав з місця пригоди в напрямку с. Пнікут Мостиського району. Через кілька хвилин такий слідував автомобілем у зворотному напрямку, рухаючись «від одного краю дороги до іншого». В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди її дочка ОСОБА_3 отримала ряд травм та тривалий період часу перебувала на стаціонарному лікуванні у Львівській дитячій комунальній лікарні, перенесла декілька операцій;

- показаннями законного представника потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_2. - її батька ОСОБА_13, який пояснив, що в той день у вечірній час проводжав родича та вийшов з бічної вулиці на центральну дорогу АДРЕСА_3. На дорозі біля господарства ОСОБА_11 побачив автомобіль марки «ВАЗ-2101», що належить ОСОБА_8, який сідав за кермо. Зауважив, що ОСОБА_8 перебував в стані сп'яніння, бо по дорозі від брами господарства до автомобіля той впав, далі піднявся і сів за кермо. Автомобіль передньою частиною стояв в напрямку м. Мостиська. Обвинувачений поїхав в напрямку с. Пнікут. Далі почув крики людей та зі слів ОСОБА_14 дізнався, що сталася дорожньо-транспортна пригода, побіг туди та побачив як обвинувачений вже слідував автомобілем у зворотному напрямку. На місці дорожньо-транспортної пригоди побачив потерпілих, в тому числі свою доньку ОСОБА_2., яка плакала та скаржилася на різкий біль руки та ноги. В подальшому дочка була доставлена в Мостиську районну лікарню, де отримала першу медичну допомогу та з приводу отриманих травм перебувала на стаціонарному лікуванні;

- показаннями законного представника потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_4 - її матері ОСОБА_7, яка пояснила, що не була очевидцем даної дорожньо-транспортної пригоди. Зі слів інших дізналася про обставини такої та що її вчинив обвинувачений ОСОБА_8 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди її донька ОСОБА_4 отримала ряд травм та два тижні перебувала в коматозному стані, перенесла декілька операцій;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який пояснив, що 09.11.2014 року у вечірній час перебував за місцем свого проживання та разом з ним були його брат ОСОБА_16 та ОСОБА_17 Попередньо бачили на дорозі автомобіль марки «ВАЗ-2101» білого кольору. Знали, що такий належить обвинуваченому ОСОБА_8 Коли почули, що даний автомобіль «завівся», то вибігли на дорогу. Обвинувачений зробив автомобілем кілька кругів на дорозі та поїхав в напрямку с. Пнікут. Після цього почули крики. ОСОБА_16 побіг повідомити своїх батьків, а вони з ОСОБА_18 побігли на місце дорожньо-транспортної пригоди. Там побачили потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_2., а ОСОБА_3 лежала без свідомості у рові. Після приїзду працівників міліції разом з ними ходили до місця проживання обвинуваченого ОСОБА_8, де на подвір'ї господарства бачили належний йому автомобіль з механічними пошкодженнями та розбитим лобовим склом;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17;

- показаннями свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що 09.11.2014 року обвинувачений перебував у них вдома та пішов від них близько 19 год. Почувши звук заведеного автомобіля, вийшла до обвинуваченого ОСОБА_8 на дорогу. Бачила, що той перебуває в стані сп'яніння та намагалася його стримати, однак він її не послухав та поїхав власним автомобілем в напрямку с. Пнікут;

- протоколом огляду місця події (автомобільної дороги «Мостиська-Самбір» у напрямку м. Самбір Львівської області, зокрема ділянки дороги в межах с. Буховичі Мостиського району) від 09.11.2014 року, схемою і фототаблицею до цього протоколу, де зафіксовано місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди, стан дорожнього покриття, погодні умови;

- висновком експерта №3629/2014-т від 14.11.2014 року, де вказано, що при судово-токсикологічній експертизі речового доказу - крові ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в кількості 1,70 проміле, не виявлено метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів;

- довідками начальника ВДАІ з обслуговування Мостиського району від 21.01.2015 року та від 20.02.2015 року, з яких вбачається, що згідно бази «ДАІ 2000» та бази «НАІС» посвідчення водія на ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, не видавалось;

- заявою гр-ки ОСОБА_19 про надання дозволу на огляд належного їй господарства та протоколом огляду місця події (господарства ОСОБА_19, в якому проживає обвинувачений ОСОБА_8 в АДРЕСА_3 Мостиського району) від 09.11.2014 року, де зафіксовано знаходження автомобіля марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, з механічними пошкодженнями на ньому та фототаблицею до цього протоколу;

- постановою про залучення автомобіля марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, до справи в якості речового доказу;

- висновком судово-медичного експерта №445/2014 від 27.11.2014 року, з якого слідує, що у ОСОБА_4 є такі ушкодження: забій головного мозку важкого ступеня, ускладнений коматозним станом, закритий перелом обох кісток нижньої третини лівої гомілки, які утворились від контакту з тупими предметами, могли бути спричинені 09.11.2014 року під час ДТП - автонаїзду легкового автомобіля зліва, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння;

- висновком судово-медичного експерта №434/2014 від 21.11.2014 року, де вказано, що у ОСОБА_2. є такі ушкодження: закритий перелом верхньої третини лівої стегнової кістки, закритий перелом обох кісток нижньої третини лівої гомілки, закритий перелом нижньої третини правої плечової кістки, перелом акроміального кінця правої ключиці, струс головного мозку, садна лобної ділянки в центрі, на спинці носа, підборідді, синяк задньої поверхні лівого стегна, які утворились від контакту з тупими предметами, могли бути спричинені 09.11.2014 року під час ДТП - автонаїзду легкового автомобіля з первинним ударом в задньо-зовнішню поверхню лівого стегна та гомілки з наступним падінням, відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я;

- висновком судово-медичного експерта №438/2014 від 21.11.2014 року, з якого слідує, що у ОСОБА_3 є такі ушкодження: закритий перелом лобної кістки зліва, забій головного мозку легкого ступеня, рана лобної ділянки голови зліва, закритий перелом нижньої третини правої стегнової кістки, ускладнені травматичним шоком 2-го ступеня, які утворились від контакту з тупими твердими предметами, могли бути спричинені 09.11.2014 року під час автонаїзду та удару виступаючими частинами автомобіля в ділянку правого стегна з наступним падінням та ударом лобною ділянкою до твердого тупого предмету з широкою поверхнею, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння;

- висновком експерта №1/1074 від 16.12.2014 року, де зазначається, що на момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, знаходилась в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було. До ДТП система рульового управління знаходилась в працездатному стані. Робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, знаходилась в стані часткової відмови. Несправність, що призвела до такого стану системи полягає у розриві (роз'єднанні) магістральної трубки приводу гальмівних механізмів контуру задніх коліс, а вільний кінець фрагменту (із сторони головного гальмівного циліндру) сплющений та зігнутий під гострим кутом до штуцера («заглушений»). Вищевказані конструктивні зміни були внесені в робочу гальмівну систему ще задовго до настання дорожньо-транспортної пригоди. Система освітлення досліджуваного автомобіля марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, на момент огляду знаходилась в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було. До ДТП система освітлення знаходилась в працездатному стані;

- висновком експерта №1/1075 від 29.12.2014 року, із якого слідує, що наїзд автомобілем марки «ВАЗ-2101», реєстр. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8, на пішоходів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. відбувся на правій смузі руху відносно напрямку до м. Самбір на ділянці, що дещо передує початку ділянки із осипом уламків скла;

- протоколом огляду місця події - місця дорожньо-транспортної пригоди (автомобільної дороги «Мостиська-Самбір» у напрямку м. Самбір Львівської області, зокрема ділянки дороги в межах с. Буховичі Мостиського району), схемою і фототаблицею до цього протоколу, чим стверджується час і місце вчинення злочину.

Апеляційні доводи сторони захисту щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням колегія суддів розцінює як необ'єктивні та такі, що направлені на уникнення реальної відповідальності за скоєне.

Згідно положень ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення особи без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням усіх обставин справи (в тому числі і тих, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому), особи обвинуваченого ОСОБА_8, його сімейного стану, а також те, що обвинувачений вчинив тяжкі злочини колегія суддів приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а відповідно і неможливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Вирок суду постановлений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для застосування ОСОБА_8 положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката Островської Л.В. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу адвоката Островської Л.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Мостиського районного суду Львівської області від 23 лютого 2015 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали, а засудженим, який тримається під вартою, протягом трьох місяців з дня її отримання.

Головуючий

Судді