Ухвала суду № 46919993, 01.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 336/1211/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Наумов О.О.

Провадження № 22-ц/778/4165/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_4, яку під час розгляду справи уточнила.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилалася на те, що 03.02.2015 року на її адресу поштою надійшов лист Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ від 27.01.2015р. № 1040/10 з постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_4 від 27.01.2015р. про відкриття виконавчого провадження № 46223367. Підстава - заява стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» від 21.01.2015р. № 11-150-19-25, яке надало виконавчий лист № 0827/1334/12, виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 06.12.2012р. про звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною не нижче ринкової вартості на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Запоріжжя для погашення заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором № 18/кф-08/к від 20.03.2008 року в розмірі 567 026,73 грн.

Ознайомившись 12.02.2015р. з матеріалами виконавчого провадження, ОСОБА_3 дійшла висновку, що головний державний виконавець Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_4 всупереч приписам ст. 24 п. 1, ст. 26 ч. 1 п. 1 Закону України «Про виконавче провадження» не відмовив у прийнятті вказаного виконавчого документу, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, та не виніс відповідну постанову.

Так, строк пред'явлення виконавчого листа № 0827/1334/12, що виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 06.12.2012р. визначений у один рік до 30.05.2013 року.

На звороті вказаного виконавчого листа є відмітка про те, що 24.01.2014р. даний виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі ст. 47 п. 2 Закону України «Про виконавче провадження». Але відповідних постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження на адресу заявника, як боржнику, не надходило, тому не можливо зробити висновок, що строк пред'явлення виконавчого документа переривався, оскільки виконавець міг відмовити у прийнятті цього виконавчого листа. Крім того, строк виконавчого провадження майнового характеру визначений у 6 місяців, а вказаний виконавчий лист був повернутий 24.01.2014р., тобто майже через 8 місяців після зазначеного у документі кінцевого строку пред'явлення - 30.05.2013р.

У квітні 2015 року ОСОБА_3 надала уточнену скаргу, в якій, крім наведеного вище, зазначала, що оскаржена постанова головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_4 від 27.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 46223367 нібито відкрита в межах встановленого строку подання виконавчого документу в один рік після його попереднього повернення 24.01.2014 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відмітка про це держвиконавця на виконаному документі), тобто у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, що само по собі не відповідає дійсності, адже стягнення звертається на іпотечне майно, а боржник ОСОБА_3 є майновим поручителем. Але в матеріали справи додана постанова від 24.01.2014р. про закриття виконавчого провадження № 35888125 на інших підставах, а саме у зв'язку з тим, що, нібито згідно відповіді МКП «Основание» за даним адресом проживають малолітні діти, але сама відповідь в матеріалах справи відсутня. Крім того, такі підстави не відповідають дійсності, адже малолітні діти за цією адресою ніколи не проживали.

Не зважаючи на викладені у скарзі доводи про те, що заявнику не було взагалі відомо про виконавче провадження № 35888125, державним виконавцем до матеріалів справи надані докази нібито вручення ОСОБА_3 рекомендованого листа з відповідними постановами, а саме: копія поштового повідомлення П/О 68 від 17.01.2013р. № 77/10/79/п про розписку ОСОБА_3 про вручення, але на вказаній копії документу міститься зовсім інший підпис одержувача, який не належить ОСОБА_3

Більш того, у єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень Міністерства Юстиції України, стан виконавчого провадження № 35888125 значиться як завершений, а стан виконавчого документу - виконавчий лист № 0827/1334/12, виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 06.12.2012р., - значиться як виконаний. Згідно інформації про виконавче провадження № 35888125, яка міститься у єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень Міністерства Юстиції України, вказане виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», назва виконавчої дії зазначено датою 21 травня 2014 року. Але всупереч вимогам ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про відповідну постанову відсутні.

Згідно п. 3.1. Наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003р. № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003р. за № 388/7709, до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. (Пункт 3.1 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 710/5 від 15.05.2008р.).

Таким чином, у єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень Мінітерства Юстиції України міститься вичерпний перелік постанов державного виконавця у виконавчому провадженні № 35888125, а саме - постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) від 06.01.2013р. та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.01.2013р. Інших постанов не має. Вище наведені постанови державного виконавця, які не зазначені в даному реєстрі, заявник вважає такими, що не тягнуть за собою юридичних наслідків, оскільки постановлені поза законних вимог, норм та правил.

Згідно ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом 6-ти місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Тобто, державний виконавець зобов'язаний був виконати останню виконавчу дію з виконавчого провадження № 35888125 не пізніше 06.07.2013 року, про що винести відповідну постанову, яку внести до єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, а виконавчий документ повернути стягувачу.

За положеннями ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося, повертається стягувачу. Оскільки остання дія вказаного виконавчого провадження зазначена датою 06.01.2013 року, жодних постанов про виконавчі дії з вказаного провадження до реєстру не вносилось, встановлений законом 6-ти місячний строк виконання дій по виконавчому провадженню сплив, законних підстав для зупинення виконання дій з даного виконавчого провадження не має, тому заявник вважає, що строк пред'явлення виконавчого документа - виконавчого листа № 0827/1334/12, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 06.12.2012р., починається з 06.07.2013 року.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просила суд: визнати дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження неправомірними; зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_4 скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 46223367 від 27.01.2015 року та винести постанову про відмову у прийнятті виконавчого листа № 0827/1334/12, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 06.12.2012 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2015 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.312 ЦПК Українирозглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Під час апеляційного розгляду встановлені порушення порядку вирішення скарги.

Так, відповідно до ст.ст. 383, 386, 387 ЦПК України оскарженню підлягають рішення, дія або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення; скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Висновку про порушення порядку вирішення скарги колегія суддів дійшла з урахуванням розяснень, наданих Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у п. 18 якої наголошено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Проте, зі справи вбачається, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, суд першої інстанції не проаналізував та не надав правової оцінки всім обставинам, на які посилалася ОСОБА_3 обґрунтовуючи подану скаргу, а саме, щодо невідповідності наданих головним державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження та даних, що міститься у єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень Міністерства Юстиції України, відсутності у реєстрі відомостей про постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.01.2014р.

Крім того, увідповідності до розяснень п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Слід зазначити, що скарга ОСОБА_3 розглядалася без залучення до участі у справі як заінтересованої особи стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи» та повідомлення останнього про час та дату судових засідань.

Таким чином, встановлені під час апеляційного розгляду вищенаведені обставини дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції порядку розгляду скарги і тягнуть скасування оскарженої ухвали з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2015 року по цій справі скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: