Постанова № 46919827, 05.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 332/6090/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33/778/130/15 Головуючий у першій інстанції:

Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1

Доповідач у другій інстанції:

ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м.Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Імберова Г.П., за участю ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 10 лютого 2015 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий старшим дільничним інспектором Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, також стягнуто судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.,

встановила:

згідно з постановою судді, 06 грудня 2014 року о 01 год. 45 хв. ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1 біля будинку №38 по вул.Історичній в м.Запоріжжі з ознаками алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного спяніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд розглянув справу за його відсутністю, не дослідив всі фактичні обставини справи та не дав їм належної оцінки, відмовив у задоволенні його клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що позбавило його права на захист. Крім того, в постанові судді не наведено мотивів, з яких судом призначено йому стягнення саме у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки, а не, наприклад, штрафу, при цьому судом не враховано, що він жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності. Зі змісту постанови не вбачається, щоб суд досліджував усі обставини, передбачені ст.33 КУпАП, більш того, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували місце його роботи, дані, які його характеризують, сімейний стан, тому і в цій частині постанова суду є необґрунтованою та формальною. Також зазначив, що автомобіль використовується ним у робочих цілях і позбавлення його права керування поставить його у вкрай скрутне становище, адже він не має інших засобів заробітку.

Вислухавши ОСОБА_3, який змінив вимоги апеляційної скарги і просив постанову судді в частині накладення адміністративного стягнення змінити та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що скарга зі змінами підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП за обставин, зазначених у постанові суду, є обґрунтованим та повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, який був складений згідно вимог ст. ст.254, 255 КУпАП, із якого вбачається, що 06 грудня 2014 року о 01 год. 45 хв. ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1 біля будинку №38 по вул.Історичній в м.Запоріжжі з ознаками алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю, почервоніння очей), у звязку з чим був відсторонений від керування автомобілем, який був переданий ОСОБА_4, від проходження огляду на стан алкогольного спяніння відмовився в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які під час розгляду справи були допитані і підтвердили вказані обставини. Крім цього, з протоколу вбачається, що ОСОБА_3 працівники ДАІ відсторонили від керування автомобілем і керування було передано ОСОБА_4

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що в порушення вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суд розглянув справу за його відсутності, вважаю необґрунтованими, оскільки судом приймалися заходи для розгляду справи за участю ОСОБА_3, але останній 5 разів з різних підстав просив справу відкласти, що свідчить про навмисне затягування розгляду справи.

Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_3 про позбавлення його права на захист, оскільки судом не було задоволено клопотання про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вважаю необґрунтованими.

Так, свідок ОСОБА_4 неодноразово викликалася судом, але повістки поверталися на адресу суду у звязку з закінченням строку зберігання поштової кореспонденції.

Що стосується допиту свідка ОСОБА_5, то таке клопотання ОСОБА_3 надійшло до суду за день до розгляду справи (09.02.2015 року), при цьому в самому клопотанні, крім адреси свідка, не були вказані інші засоби звязку для виклику свідка до суду, що не давало можливості суду викликати свідка на 10.02.2015 року. Разом з тим вважаю, що ОСОБА_3, заявляючи клопотання про допит свідків, не був позбавлений можливості отримати повістки в суді і передати їх свідкам.

За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на порушення судом вимог ст.ст. 252, 268, 280 КУпАП, є необґрунтованими, тому скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим, доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про необґрунтованість застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, заслуговують на увагу, оскільки санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено позбавлення права керування транспортними засобами строком від 1 до 2 років.

Крім цього, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя повинен був керуватися положеннями ст.33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні стягнення враховуються характер скоєного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Однак ці положення закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не були прийняті до уваги.

Так, ОСОБА_3 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за останнім місцем роботи та проживання.

За таких обставин вважаю, що застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів являється необґрунтованим. Тому постанова судді місцевого суду в частині накладення стягнення підлягає зміні з накладенням на ОСОБА_3 стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.294 КУпАП,

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 10 лютого 2015 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки змінити.

Накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 гр.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає, та підлягає зверненню до виконання на протязі трьох місяців з дня винесення.

Суддя: