Постанова № 46919790, 16.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №331/8122/14-п Головуючий в 1 інст. Мухін А.В.

Провадження №33/778/485/14 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.156 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 рокумісто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі судді Дадашевої С.В., за участю адвоката ОСОБА_2, особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2014 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, не одружену, яка офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850 грн, з конфіскацією предметів правопорушення (тютюнових виробів).

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 36 грн 54 коп.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 12 вересня 2014 року приблизно о 12-15 годині, знаходячись за адресою: м.Запоріжжя, вул.Гоголя, 32, здійснювала роздрібну реалізацію тютюнових виробів без наявності ліцензії на даний вид господарської діяльності.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити, у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 торгівлею тютюнових виробів не займалася, працівники податкової міліції факту реалізації вказаних виробів саме ОСОБА_4 достовірно не зафіксували. Також вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_4, не містить жодної вказівки на визнання чи не визнання нею своєї провини, оформлений на бланку, який не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України №950 від 4 жовтня 2013 року, у звязку з чим цей протокол не можна визнати належним доказом. В порушення вимог ст.280 КУпАП, під час розгляду справи судом жоден інший доказ не розглядався.

Заслухавши адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу і наполягали на скасуванні постанови суду першої інстанції та закритті справи у звязку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, розглядаючи справу у межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, зазначеного в постанові, підтверджуються матеріалами справи.

Суд обґрунтовано послався в своїй постанові, як на докази вчинення ОСОБА_4 вищевказаного правопорушення на відомості, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗП №029805 від 8 жовтня 2014 року /а.с.1/, зі змістом якого ОСОБА_4 ознайомлена та копію отримала, що засвідчила своїм підписом, зауважень щодо змісту протоколу при його підписанні не надала; у протоколі огляду від 12 вересня 2014 року вилучених у ОСОБА_4 тютюнових виробів, відповідно до якого одну пачку сигарет вилучено в ході закупівлі. Вказаний протокол ОСОБА_4 також підписала без зауважень /а.с.3-4/.

При апеляційному розгляді ОСОБА_4 підтвердила, що підписи у вказаних протоколах, а також у поясненнях, що містяться у матеріалах справи, зроблені нею.

Окрім того, для перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі, в ході апеляційного розгляду заслухані: о/у СДСБЕЗ Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5, яким складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4; о/у ГУ Міндоходів в Запорізькій області ОСОБА_6, яким складено протокол огляду тютюнових виробів, вилучених у ОСОБА_4; ОСОБА_7, який брав участь у якості понятого при огляді і вилученні вищевказаних виробів; свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9

ОСОБА_5 пояснив, що він працює о/у СДСБЕЗ Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. 8 жовтня 2014 року він склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.156 КУпАП на підставі матеріалів, що надійшли із СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області. В цих матеріалах містився протокол огляду тютюнових виробів вилучених у ОСОБА_10, та пояснення останньої. ОСОБА_4 були розясненні її процесуальні права. Зауважень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та будь-яких скарг від ОСОБА_4 не надходило.

У судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що він працює о/у ГУ Міндоходів в Запорізькій області. Ним виявлено факт реалізації ОСОБА_4 тютюнових виробів без відповідної ліцензії та складено протокол огляду вказаних виробів. При огляді брали участь поняті. Перед складанням протоколу його співробітником - ОСОБА_11, було проведено закупівлю у ОСОБА_4 однієї одиниці товару. Також ОСОБА_11 відбирав у ОСОБА_4 пояснення. На момент огляду частина товару знаходилась на вітринах, а частина - у коробках. При складанні протоколу від ОСОБА_4 ніяких зауважень і заперечень не надходило. Вона пояснила, що з метою отримання прибутку придбала вказані вироби у магазині «Мегаполіс» та виставила на продаж.

ОСОБА_7 при апеляційному розгляді зазначив, що перебував на ринку «Анголенко» у м.Запоріжжі та був запрошений ОСОБА_12, з яким раніше не був знайомий, для участі в якості понятого при огляді у ОСОБА_4 тютюнових виробів. Окрім нього був ще один понятий. При огляді торгівельного кіоску частина тютюнових виробів знаходилась на вітринах, а частина - у коробках. Зауважень від ОСОБА_4 не надходило. Від ОСОБА_12 йому стало відомо, що була проведена закупівля тютюнових виробів, але при цьому був присутній інший понятий.

Пояснення вказаних осіб висновкам суду першої інстанції не суперечать.

Пояснення ОСОБА_4, а також свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на думку апеляційного суду, правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зазначили про те, що вони періодично давали грошові кошти ОСОБА_4 для придбання для них та працівників підприємства, де вони працюють, тютюнових виробів. Це вони пояснили тим, що ОСОБА_4 працювала на ринку «Анголенко» і могла поблизу придбати для них тютюнові вироби. В подальшому їм від ОСОБА_4 стало відомо, що придбані для них тютюнові вироби були вилучені працівниками правоохоронних органів.

При цьому, ці свідки не вказали найменування, точну суму та у якій кількості вони замовляли у ОСОБА_4 тютюнові вироби.

В той же час в ході вищевказаного огляду були вилучені тютюнові вироби 31-го найменування, частина з яких, як встановлено при апеляційному розгляді, на момент огляду була виставлена у торгівельному кіоску, як для продажу. Вказані обставини, на думку апеляційного суду, спростовують твердження ОСОБА_4 про те, що вилучені тютюнові вироби придбані нею за кошти та для потреб вищевказаних свідків.

Апеляційний суд не погоджується з доводами адвоката ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_4, не можна визнати належним доказом, оскільки він не містить жодної вказівки на визнання чи не визнання ОСОБА_4 своєї провини.

Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 зазначені всі дані, які передбачені ч.1 ст.256 КУпАП. Протокол підписано особою, що його склала, та ОСОБА_4, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що пояснення ОСОБА_4 додані до протоколу.

Окрім того, як зазначено вище, ОСОБА_4 будь-яких зауважень до вказаного протоколу під час його складення не надала, як і до протоколу огляду вилучених в неї тютюнових виробів. Зі скаргами на дії посадових осіб, що склали вказані протоколи, у встановленому законом порядку не зверталась, в тому числі не оскаржувала самі заходи забезпечення провадження у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції зясував всі обставини, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та відповідають фактичним обставинам справи.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП - врахував характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушниці, ступінь її вини та наклав на ОСОБА_4 стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_2, на думку апеляційного суду, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови районного суду, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2014 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької областіОСОБА_1