Постанова № 46919398, 12.06.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/237/14Головуючий у першій інстанції:

Категорія: ст. 184 ч. 4 КУпАП ОСОБА_1

Доповідач у другій інстанції:

ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року суддя Апеляційного суду Запорізької області Імберова Г.П., за участю ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2014 року,

встановила:

Цією постановою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює лікарем ПП «Дентаспектор», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, закрито провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 4 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 ч. 4 КУпАП, відповідно до якого, у період часу з 16.03.2014 року по 28.03.2014 року ОСОБА_3 неналежним чином виконував свої батьківські обов'язки щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який в даний період спричинив, згідно з висновком СМЕ, легкі тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В апеляційній скарзі законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_6 просить постанову судді скасувати, винести нову постанову, якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 4 КУпАП та накласти на нього самий суворий вид стягнення, вважаючи, що вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення за ст. 184 ч. 4 КУпАП підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення, його поясненнями та поясненнями його сина, висновком судово-медичної експертизи.

Також апелянт зазначив, що розгляд справи було проведено без його участі, чим були порушені його права як законного представника неповнолітнього потерпілого, при розгляді справи суд не зясував всіх обставин справи, не опитав в якості свідків його та його сина, внаслідок чого прийняв неправильне рішення.

Також ОСОБА_6 звертає увагу на те, що ОСОБА_3 категорично відмовився вибачитися перед його сином.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти її задоволення.

Заслухавши ОСОБА_6, ОСОБА_3, його захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню за наступних підстав.

Доводи апелянта про те, що при розгляді справи відносно ОСОБА_3 були порушені його права є обґрунтованими.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 13.05.2014 року для розгляду до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла справа відносно ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.4 КУпАП, потерпілим по якій був визнаний неповнолітній ОСОБА_5, а його законним представником - ОСОБА_6

Разом з тим, суддя в порушення вимог ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, не перевірив чи сповіщено потерпілого, його законного представника про час і місце розгляду справи, і 19.05.2014 року за відсутністю вказаних осіб розглянув справу, чим порушив права потерпілого та його законного представника, передбачені ст.ст.269, 270 КУпАП.

З постанови вбачається, що закриваючи провадження у справі, суд послався на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення положенням ст. ст. 256, 278, 184 ч. 4 КУпАП, яка виразилася в тому, що в протоколі не зазначено місце вчинення правопорушення, дату та час його вчинення, спосіб та обставини нанесення ударів ОСОБА_5, форму вини ОСОБА_7, мотиви та мету вчинення правопорушення, а також не вказана норма закону, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Також суд зазначив, що постанова слідчого Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про закриття кримінального провадження від 12.04.2014 року, в якій вказано, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, не скасована, тому висновок слідчого про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення виключає можливість притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП.

Однак з такими висновками судді погодитися не можна.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_3 належним чином не виконував свої обовязки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який з 16.03.2014 року по 28.03.2014 року спричинив легкі тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Незважаючи на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 при викладенні суті адміністративного правопорушення не вказана норма закону, яка передбачає відповідальність за ч. 4 ст.184 КУпАП, а саме вчинення неповнолітнім діяння, що містить ознаки злочину, відповідальність за яке передбачена Кримінальним Кодексом України, якщо він не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, вважаю, що докази, які містяться в справі, підтверджують винність ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.4 КУпАП.

Так, згідно до вимог ст. 184 КУпАП батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність не тільки за невиконання ними обовязків щодо виховання дітей, а і відповідальність за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, яка передбачена ст.184 ч.4 КУпАП.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, милосердя, забезпечення рівності всіх членів суспільства.

Враховуючи вищевикладене, а також і те, що неповнолітній син ОСОБА_3 хоч і не знаходився разом з батьком в період з 16.03.2104 року по 28.03.2014 року, вважаю, що ОСОБА_3 ухилився від виконання передбачених законом обовязків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_7, які передбачають розяснення батьками неповнолітнім дітям правил поведінки, поваги до товаришів та друзів, оскільки його син ОСОБА_8, знаходячись з групою дітей на оздоровленні та відпочинку в Німеччині, спричинив неповнолітньому ОСОБА_5 тілесні ушкодження.

Дані обставини підтверджуються заявою ОСОБА_6 до Хортицького РВ 07.04.2014 року, в якій він повідомив, що його сину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який знаходився з 16.03.2104 року по 28.03.2014 року на оздоровленні в Німеччині, неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який також там знаходився, спричинив тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №1591 від 09.04.2014 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, поясненнями неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_7 про події, які відбувалися у Німеччині.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 07.04.2014 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В ході досудового розслідування було встановлено, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 виповнилося 12 років.

У звязку з тим, що кримінальній відповідальності у відповідності до ст.22 КК України за злочин, передбачений ст.125 ч.1 КК України, підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років, кримінальне провадження постановою слідчого СВ Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 12.04.2014 року було закрито на підставі ст.284 КПК України, оскільки ОСОБА_7 не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 не виконав обовязки щодо виховання свого сина, він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.184 КУпАП, оскільки його син вчинив діяння, що містить ознаки злочину, відповідальність за яке передбачена Кримінальним кодексом України, але не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність з накладенням адміністративного стягнення, оскільки строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 ч.2 КУпАП, не сплинув.

За таких обставин у відповідності до ст.294 КУпАП постанова судді підлягає скасуванню, з прийняттям апеляційним судом нової постанови.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, і вважаю, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., а не максимальному розмірі 340 грн., як просить законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_6, є такою мірою, яка буде запобігати вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. У звязку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2014 року, якою щодо ОСОБА_3 закрито провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 4 КУпАП, скасувати.

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. (розрахунковий рахунок 31116106700007, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, одержувач: УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевського району), код одержувача 38025409, код платежу 21081100).

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 36 гр. 54 коп. (розрахунковий рахунок 31218206780007, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, одержувач: Державний бюджет в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025409, код платежу 22030001).

Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно та повинна бути звернута до виконання не пізніше трьох місяців з дня її винесення, тобто до 12.09.2014 року.

Суддя Г.П. Імберова