Рішення № 46918261, 04.10.2012, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 0816/1591/2012

Провадження № 2/0816/484/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Шамоти Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовною заявою прокурора Михайлівського району в інтересах держави в особі державного підприємства «Василівське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Михайлівського району Запорізької області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі ДП «Василівське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення.

В позові зазначено, що в період з березня по травень 2012 року відповідач, будучи суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення відповідно до п.п. «ж» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», порушив встановлені цим Законом обмеження щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди в розмірі 4581 гривня 22 копійок. За вказане правопорушення відносно відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, за результатами розгляду якого відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2550 гривень. Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь ДП «Василівське лісове господарство» збитки, завдані державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення, в розмірі 4581 гривня 22 копійок.

В судове засідання прокурор та представник позивача ДП «Василівське лісове господарство» не з'явились, від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, жодних заперечень проти заочного розгляду справи в заявах не зазначено.

В судове засідання відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27 вересня 2010 року, направленого на ім'я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з'явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того, це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв прокурора та представника позивача про слухання справи за їх відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають відшкодуванню в установленому законом порядку.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно наказу № 2/8 від 01 червня 2010 року, відповідача було призначено на посаду лісничого Михайлівського лісництва ДП «Василівське лісове господарство».

Відповідно до посадової інструкції, відповідач здійснював керівництво виробничо-господарською діяльності лісництва, забезпечував виконання планових завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання режиму економії, планового співвідношення між темпами росту продуктивності праці й темпами росту заробітної плати, на підставі нарядів-замовлень забезпечував розробку й доведення планових завдань до майстерних ділянок, бригад і робітників, здійснював контроль за їх виконанням.

Згідно наказу № 56 від 02 вересня 2011 року, з метою впровадження ефективної скоординованої політики протидії корупції, лісничим усіх лісництв наказано посилити контроль за дотриманням вимог технології виконання лісогосподарських робіт у повному обсязі та у відповідності до затверджених технологічних карт, не допускаючи їх порушення, що неодмінно веде до приписок виконання планових показників; організувати роботу по щомісячному контролю за дотриманням технології виконання лісогосподарських робіт і складанням відповідних актів обстежень та перевірок. Також 02 вересня 2011 року було затверджено план заходів протидії корупції. Із зазначеними наказом та планом заходів протидії корупції відповідач був ознайомлений 02 вересня 2011 року.

Проведеною перевіркою було встановлено, що на початку березня 2012 року до відповідача звернулася ОСОБА_2 з проханням тимчасово працевлаштувати її на роботу, оскільки їй потрібен був стаж роботи в державному органі для подальшої постановки на облік в районному центрі занятості. На це відповідач погодився, за умови, що її зарплатна картка буде знаходитись у нього і він буде знімати грошові кошти, які будуть надходити як заробітна плата. ОСОБА_2 погодилась на ці умови і ними було укладено три цивільно-правових договори від 01 березня 2012 року, 01 квітня 2012 року та 03 травня 2012 року, на строк з березня по травень 2012 року. Відповідно до умов цих договорів ДП «Василівське лісове господарство» в особі ОСОБА_1 доручає ОСОБА_2 виконати наступні види робіт: збір та переробка лісового насіння, викошування сіянців для посадки лісових культур, догляд за сіянцями в розсадниках. За виконані роботи ОСОБА_2, передбачалося сплатити винагороду: у березні 2012 року 2765 гривень 03 копійок, у квітні 2012 року 1564 гривні 51 копійок, у травні 2012 року 1204 гривні 00 копійок. В березні 2012 року ОСОБА_2 передала свою зарплатну картку відповідачу. В період з березня по травень 2012 року на зарплатну картку ОСОБА_2 було нараховані грошові кошти на загальну суму 5533 гривні 54 копійок, а до виплати нараховані 4581 гривня 22 копійок, які відповідач отримав з банкомату та використав на власні потреби.

За результатами перевірки відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП.

Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 08 серпня 2012 року відповідач був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП та підданий адміністративному покаранню у виді штрафу у розмірі 2550 гривень, без конфіскації незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.

Зазначена постанова набрала чинності 18 серпня 2012 року.

Внаслідок скоєння відповідачем правопорушення, державі було заподіяно збитки, розмір яких складає 4581 гривня 22 копійок, і які до теперішнього часу добровільно відповідачем не відшкодовані.

Вказана сума заподіяних збитків підтверджується довідкою про середню заробітну плату, виданої на тимчасового працівника ОСОБА_2, доданою до позову.

Отже, вбачається, що позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження заподіяних державі внаслідок вчинення відповідачем корупційного правопорушення збитків, які підлягає стягненню з відповідача на користь держави в особі позивача.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача на користь держави збитків, завданих державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення, в розмірі 4581 гривня 22 копійок.

Відповідно до ст. 88 ЦК України, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 1166 ЦК України, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 107, 197, 208, 212 215, 224 228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Михайлівського району в інтересах держави в особі державного підприємства «Василівське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі державного підприємства «Василівське лісове господарство» збитки, завдані державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення (на розрахунковий рахунок № 31113106700185, код одержувача 34676969, банк платника ГУДКСУ у Запорізькій області м. Запоріжжя, МФО 813015, код платежу 21081100), в розмірі 4581 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна) гривня 22 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

04.10.2012