Рішення № 46918211, 17.12.2012, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 0816/2133/2012

Провадження № 2/0816/618/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Шамоти Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Запорізької філії публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Запорізької філії ПАТ «Український інноваційний банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

В позові зазначено, що 18 жовтня 2006 року між АТ «Український інноваційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Український інноваційний банк», та відповідачем було укладено кредитний договір № 171/06. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в сумі 62420 гривень 17 копійок на термін до 17 жовтня 2013 року із сплатою відсотків 17 процентів річних. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитом виконує не належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту, яка до теперішнього часу не погашена. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 49108 гривень 07 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 491 гривня 08 копійок.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, жодних заперечень проти заочного розгляду справи в заяві не зазначено.

В судове засідання відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27 вересня 2010 року, направленого на ім'я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з'явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того, це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплати проценти.

Як встановлено в судовому засіданні, 18 жовтня 2006 року між АТ «Український інноваційний банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 171/06. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в сумі 62420 гривень 17 копійок на термін до 17 жовтня 2013 року із сплатою відсотків 17 процентів річних.

При укладенні договору відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути кредит в термін, встановлений договором, та сплачувати проценти за користування кредитом.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування коштами в строк, в розмірі та в валюті, які визначені в договорі.

У відповідності з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» від 12 червня 2009 року, в установчих документах АТ «Український інноваційний банк» відбулись зміни, пов'язані із зміною найменування юридичної особи. Найменування банку змінилось на публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», що підтверджується новою редакцією статуту «Український інноваційний банк», затвердженого протоколом № 1 від 10 квітня 2012 року загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Відповідно до абзацу 3 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Враховуючи те, що зміна найменування не тягне за собою припинення юридичної особи АТ «Український інноваційний банк», підстав для заміни кредитора за договором не має.

Таким чином, кредитором за договором є публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк».

На виконання кредитного договору позивач здійснив видачу кредитних коштів відповідачу в сумі, визначеній у кредитному договорі, у повному обсязі, тим самим позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором.

За умовами п.п. 4.1 4.3 кредитного договору, позичальник зобов'язується повністю повернути кредит в термін до 17 жовтня 2013 року, сплатити нараховані проценти, щомісячну комісію та інші платежі, передбачені договором. Проценти за кредитом нараховуються за період, що розпочинається з дати виникнення заборгованості за кредитом по обліку банку, яка виникла в межах заборгованості по кредиту (п. 1.2, п. 4.2 договору), і закінчується останнім календарним днем поточного місяця, за який нараховується проценти. Будь-який наступний період нарахування процентів у подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом. Фактично нараховані проценти позичальник зобов'язується сплачувати з 1-го по 10-й календарний день кожного місяця, наступного за місяцем, за який нараховуються проценти, та на дату повного погашення заборгованості за кредитом, шляхом внесення грошових коштів готівкою через касу банку або перерахування безготівковим шляхом на рахунок для сплати процентів, вказаний в п. 6.6 договору.

Згідно п. 7.3 кредитного договору, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти за кредитом, щомісячну комісію та інші платежі відповідно до умов даного договору.

Однак, в порушення умов договору відповідач не виконав належним чином зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними, має прострочену заборгованість, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язань.

Відповідно до п. 11.1 кредитного договору, у разі порушення строків сплати кредиту та/або процентів за кредитом та/або щомісячної комісії, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується на суму несплаченого (несвоєчасно сплаченого) кредиту та/або несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів за кредитом та/або несплаченої (несвоєчасно сплаченої) щомісячної комісії із розрахунку фактичної кількості днів прострочення.

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 09 жовтня 2012 року має заборгованість 49108 гривень 07 копійок, яка складається з наступного: сума в розмірі 24743 гривні 30 копійок сума прострочених відсотків; сума в розмірі 4041 гривня 20 копійок прострочена щомісячна комісія; сума в розмірі 10543 гривні 40 копійок пеня по простроченому кредиту; сума в розмірі 8440 гривень 74 копійок пеня по простроченим відсоткам; сума в розмірі 1339 гривень 43 копійок пеня по простроченій комісії.

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, наданого позивачем.

Таким чином, в зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору, взяті на себе зобов'язання виконує неналежним чином, тому, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору, суд вважає необхідним суму заборгованості стягнути з відповідача.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 49108 гривень 07 копійок та судового збору в розмірі 491 гривень 08 копійок.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про акціонерні товариства», ст.ст. 10, 11, 15, 57, 59, 60, 88, 107, 197, 208, 212 215, 224 228 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Запорізької філії публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (банк отримувача: Запорізька філія ПАТ «Український інноваційний банк», отримувач: Запорізька філія ПАТ «Український інноваційний банк», р/р 37393003, МФО 313184, ЄДРПОУ 19361433) заборгованість за кредитним договором № 171/06 від 18 жовтня 2006 року в розмірі 49108 (сорок дев'ять тисяч сто вісім) гривень 07 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (банк отримувача: Запорізька філія ПАТ «Український інноваційний банк», отримувач: Запорізька філія ПАТ «Український інноваційний банк», р/р 37393003, МФО 313184, ЄДРПОУ 19361433) судовий збір в розмірі 491 (чотириста дев'яносто одна) гривня 08 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

17.12.2012