Ухвала суду № 46915833, 02.04.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

№292/1/14-к

№1-КП/303/138/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

з участю потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево клопотання потерпілого ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні №1-КП/303/138/14, що зареєстроване в ЄРДР 01.05.2013 року за №12013060300000168 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2014 року до суду надійшли матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013060300000168 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Потерпілим ОСОБА_1 подано клопотання про вжиття заходів забезпечення цивільного позову, який був поданий останнім про стягнення матеріальної та моральної шкоди з обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_1 клопотання в судовому засіданні підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3 заперечили щодо задоволення клопотання зазначивши, що дане клопотання є передчасним.

Суд, дослідивши подане клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, які перебувають у власності обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст.171 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Разом з тим, вимогами ч.3 ст.171 КПК України встановлені чіткі вимоги до змісту клопотання про арешт майна, з яким звертається до суду цивільний позивач, зокрема у клопотанні цивільного позивача про арешт майна для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Однак, як вбачається зі змісту клопотання цивільного позивача про вжиття заходів забезпечення цивільного позову останнім не виконані положення ч.3 ст.171 КПК України, а саме щодо встановлення належним чином розміру шкоди, оскільки остання, яка зазначена в клопотанні та позовній заяві є різною.

Поряд із цим, слід також зазначити, що цивільний позивач не зазначив вартість майна на яке він просить накласти арешт, а також доказів належності даного майна обвинуваченому та відповідачу, так як нормами КПК України на суд не покладено обов'язок збору доказів належності майна обвинуваченому, відповідачу та вартості цього майна. Також потерпілим ОСОБА_1 одним із відповідачів зазначено ФОП ОСОБА_4, але статус останнього на даний час ще не визначено.

Відповідно до вимог ст.172 ч.3 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, виходячи із вищезазначених вимог кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що клопотання цивільного позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення цивільного позову подане до суду без додержання вимог статті 171 КПК України, у зв'язку з чим дане клопотання підлягає поверненню цивільному позивачу для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.170-172 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Повернути потерпілому ОСОБА_1 клопотання про вжиття заходів забезпечення цивільного позову у кримінальному проваджені №1-КП/303/138/14, що зареєстроване в ЄРДР 01.05.2013 року за №12013060300000168 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір