Ухвала суду № 46912988, 14.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 627/763/14-к Головуючий 1-ї інстанції:Каліберда В.А.

Провадження № 11КП/790/1345/14 Головуючий апел. інстанції: Плетньов В.В.

Категорія: ст.185 ч.1 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Григорова П.О. і Каплієнко І.І.,

при секретарі - Шматок Т.О.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

адвоката - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 627/763/14-к по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.185 ч.1 КК України

за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Краснокутського району Харківської області на вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 28 травня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 28 травня 2015 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнано невинуватим та виправдано у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_4

З цим вироком не погодивсь прокурор прокуратури Краснокутського району Харківської області, який подав апеляційну скаргу, просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним за ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Вислухавши доповідь судді, думки прокурора, обвинуваченого, його захисника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як було встановлено вироком суду першої інстанції, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що він в ніч на 1 жовтня 2011 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись на АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_5 біля будинку № 2а побачив моторолер останнього "Honda Dio AF - 27" вартістю 3167,87 грн., який таємно викрав.

Під час судового розгляду 23 вересня 2014 року прокуратурою Краснокутського району Харківської області було надано суду постанову про зміну обвинувачення /а.с.211-212 т.1/, в мотивувальній частині якої зазначено: «Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тім, що він в ніч на 1 жовтня 2011 року…» і далі за текстом, а у резолютивній частині постанови зазначено: «Змінити пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення, змінивши адресу вчинення кримінального правопорушення з АДРЕСА_3. Обвинувачення відносно ОСОБА_6 вважати таким: Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тім, що в ніч на 1 жовтня 2011 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4, знаходився на АДРЕСА_4, та по вказаній вулиці побачив моторолер "Honda Dio AF - 27", після чого у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна. Так, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, маючи мету незаконного збагачення, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що моторолер "Honda Dio AF - 27", який належить потерпілій ОСОБА_5, знаходився за територією домоволодіння потерпілої, достовірно знаючи про те, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку моторолера "Honda Dio AF - 27", вартістю 3167,87 грн. Після цього ОСОБА_4 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши його у свою користь, і розпорядився ним за своїм розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду, згідно висновків судової автотоварознавчої експертизи № 8296 від 15 жовтня 2012 року на загальну суму 3167,87 гривень».

Зазначені дії орган досудового слідства кваліфікував за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Дане обвинувачення підтримано прокурором в суді, який вважав, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 185 КК України є правильною, а факт вчинення злочину доведеним під час досудового та судового слідства відповідними доказами.

Суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що з постанови про зміну обвинувачення від 23 вересня 2014 року неможливо зрозуміти, хто саме обвинувачується у викрадені моторолера, оскільки з її тексту вбачається, що спочатку обвинувачення пред'явлено ОСОБА_6, а далі по тексту у викраденні моторолера обвинувачується ОСОБА_4 При чому, посилання на обвинувачення ОСОБА_6 містяться як у мотивувальній, так і в резолютивній частині постанови.

Разом з тим, допитаний в судовому засіданні за таким обвинуваченням, ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення не визнав та пояснив суду, що моторолер він не викрадав, в період з 25 вересня по 12 жовтня 2011 року знаходився в м.Харкові у ОСОБА_8, де виконував роботи по укладанню плитки. Станом на 1 жовтня 2011 року з м.Харкова не виїжджав. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що працював разом з ОСОБА_9, у якого був скутер та він, ОСОБА_4, брав у того скутер декілька разів в період часу з 08 години до 17 години, щоб з'їздити по своїх справах.

Його доводи про відсутність на час викрадення моторолеру в Кр.Куті і знаходження в Харкові, тобто в 100км. від місця події, жодним доказом, що містяться у кримінальному провадженні, не спростовані.

З показань потерпілої ОСОБА_5 убачається, що 30 вересня 2011року близько 17 години вона приїхала скутером до АДРЕСА_4, де тимчасово мешкала разом зі своїм чоловіком та залишила скутер біля вказаного домоволодіння на вулиці. Наступного дня близько 8 години вона виявила крадіжку скутера та одразу звернулася до працівників міліції. Пізніше, весною 2012 року, вона разом з чоловіком бачила скутер, за ознаками схожий на викрадений скутер. Скутером керував ОСОБА_4, який приїздив декілька разів до сусідів. Від працівників міліції стало відомо, що крадіжку скутера було скоєно саме ОСОБА_4 Також повідомила, що власником вказаного скутера є її чоловік ОСОБА_11

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що наприкінці 2011 року до нього звернувся ОСОБА_4, з яким він був в дружніх відносинах, та запропонував придбати на двох скутер. При цьому, повідомив, що за скутер необхідно було заплатити 1500грн. Через деякий час він віддав ОСОБА_4 гроші, а де і в кого ОСОБА_4 придбав скутер, йому невідомо. В травні 2012 року він, перебуваючи в центрі смт. Краснокутськ на вул. Леніна разом зі своїм товаришем ОСОБА_12, він побачив ОСОБА_4, який під?їхав до них та повідомив, що вже придбав для них скутер. Потім вони обговорили умови користування скутером та вирішили користуватися ним через тиждень. Також йому відомо, що ОСОБА_4 користувався даним скутером близько 3 місяців. В травні 2012 року він поїхав на роботу на скутері, та залишив його на території підприємства, де він працював. Після цього приїхали працівники міліції та вилучили вказаний скутер.

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що у вересні 2011 року в його будинку, на час ремонту, проживала сім'я ОСОБА_11. В ніч на 1 жовтня 2011 року була скоєна крадіжка мопеда, який належав сім'ї ОСОБА_11. Крадіжка була скоєна біля його домоволодіння, де залишила його ОСОБА_5. Наприкінці травня 2012 року, більш точну дату він не пам'ятає, близько 15 год. 00 хв., він разом з ОСОБА_11 помітили, що на перехресті вул. Куйбишева та пров. Пролетарського в смт.Краснокутськ біля будинку № 37 стоїть скутер, біля якого знаходився ОСОБА_4 ОСОБА_11 підійшов до скутера, роздивився його та виявив за ознаками, що це був його скутер. Через деякий час він дізнався, що вказаний скутер був вилучений у ОСОБА_9

Допитана по справі свідок ОСОБА_8 пояснила, що з 25 вересня 2011 року по 10 жовтня 2011 року у неї вдома в м. Харкові, тимчасово знаходився племінник ОСОБА_14, який проводив роботи по укладанню плітки та у вказаний період нікуди не від'їжджав.

Допитана по справі свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона знає ОСОБА_4, оскільки останній за місяць до дня народження ОСОБА_8 робив у ремонт у ОСОБА_8. Роботи проводилися з кінця вересня 2011 року та були 2-3 тижні.

Допитана по справі свідок ОСОБА_16 пояснила, що ОСОБА_4 в період вересня по жовтень 2011 року проживав у м. Харкові у своєї тітки, де займався укладанням літки у ванній кімнаті. Вона не бачила, щоб скутером керував її брат та вказаний скутер заходився в домоволодінні, де вони проживають в смт.Краснокутськ.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_4 Син доживає в її домоволодінні. В кінці вересня 2011 року її син знаходився в м. Харкові у ОСОБА_8, де проводив ремонтні роботі. Син в м. Харкові знаходився 2 тижні. Один раз він приїжджав на скутері. Зі слів сина їй відомо, що скутер належить ОСОБА_9.

Допитані у справі свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_18 пояснили, що у травні 2012 року вона були присутні в якості понятих при огляді місця події. В їхній присутності на подвір'ї міжрайонного управлінні водного господарства працівниками міліції був виявлений та вилучений скутер, яким періодично керував ОСОБА_9

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що в травні 2012 року вона зустрічалася з ОСОБА_4, який неодноразово приїздив до неї додому на скутері, який був повністю пофарбований в яскраво синій колір, тобто відрізнявся від інших скутерів.

Хоча свідок ОСОБА_12 під час досудового слідствастверджував, що в жовтні 2011 року ОСОБА_9 та ОСОБА_4, в його присутності домовлялися про покупку скутера на двох, а пізніше, у травні 2012 року останній під?їжджав до нього з ОСОБА_9 в центрі смт.Краснокутськ та повідомив, що придбав скутер, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що ці показання не можуть бути прийняті судом як доказ скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки відповідно до ст. 95 КПК України, не являються належним доказом показання надані слідчому під час досудового слідства та які не отриманні у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Сам свідок за викликом до суду жодного разу не з'явився, а сторона обвинувачення не забезпечила його явку до суду.

Крім того, зазначені показання не вказують на скоєння крадіжки моторолера саме ОСОБА_4.

Суд першої інстанції також правильно вказав у вироку, що відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Натомість, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме: заяви ОСОБА_5 від 01.10.2011 року щодо вчинення кримінального правопорушення, власником викраденого моторолера "Honda Dio AF - 27" є її чоловік ОСОБА_11, якому моторолер було подаровано. Однак слідчим, в порушення ст. 55 КПК України, не було винесено постанову про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 в зв'язку з поданням заяви особою, якій не завдано шкоди, а навпаки, за відсутності доказів щодо завдання саме ОСОБА_5 майнової шкоди, вона була визнана в даному кримінальному провадженні потерпілою. Матеріали кримінального провадження не містять заяви ОСОБА_11 про залучення його до провадження як потерпілого.

Суд першої інстанції повно і всебічно розглянув надані сторонами докази і дійшов правильного висновку про відсутність доказів вчинення крадіжки ОСОБА_4 або причетності обвинуваченого ОСОБА_4 до цієї крадіжки. Суд також правильно послався на те, що сумніви щодо доведеності обвинувачення мають тлумачитися на користь обвинуваченого. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведення її вини, а обвинувальний вирок може ґрунтуватися тільки на безспірних доказах.

Так, згідно вимог ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є в тому числі рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.

Як роз?яснив Пленум Верховного Суду України у пп.18 та 19 своєї Постанови № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суди при розгляді кримінальних справ мають суворо додержуватись закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції принципу презумпції невинуватості , згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її-вину не буде доведено в законному порядку. Визнати особу винною у вчинені злочину можливо тільки за умови доведеності її вини. При цьому необхідно мати на увазі, що в силу ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь підсудного .

Згідно ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалюється виправдувальний вирок.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_4 по інкримінованому кримінальному правопорушенню підлягає виправданню у зв'язку з недоведеністю його вини, повно і всебічно обґрунтував і вмотивував свої висновки. Посилання на процесуальні норми ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, відповідні закони застосовані правомірно.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Краснокутського району Харківської області залишити без задоволення.

Вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 28 травня 2015 року відносно ОСОБА_4 про визнання його невинуватим за ч.1 ст.185 КК України і виправдання - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали.

Головуючий -

суддя суддя суддя

_____ _______ _______

В.В.ПЛЕТНЬОВ П.О.ГРИГОРОВ І.І.КАПЛІЄНКО