Рішення № 46912356, 24.06.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/116/15 -ц

Провадження по справі 2/635/785/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Бобко Т.В.,

секретар судових засідань ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Харківської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди ,-

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада Харківської області звернулась до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_2 збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 1425946,52 гривень згідно з розрахунком величини пайового внеску, виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до декларацій про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованих інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Харківської області від 12.07.2012 року за № ХК 14312117516, від 12.07.2012 року за № ХК 14312117515 прийнято в експлуатацію реконструйовані нежитлові будівлі літ.В-1 під автомийки та літ.Б-2 під СТО по вул. Революції 1905 р., 10, та нежитлові будівлі літ. А-2 під торгівельно-офісну будівлю та літ. Б-1 під склад по вул. Кубасова, 2. Замовником будівництва є відповідач ОСОБА_2 Оскільки жоден з пунктів, перелічених у частині 4 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за приписами якої замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, не має відношення до обєктів будівництва, замовником яких є відповідач, останній має в повній мірі виконувати обовязки пайової участі. На виконання положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (зі змінами рішенням від 22.05.2013 року № 319), який містить механізм залучення до пайової участі порядок укладення договорів та розрахунку величини пайового внеску. В порушення вимог законодавства ОСОБА_2 не уклав з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття вищевказаних обєктів містобудування до експлуатації. Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 10.10.2013 року № 515/0/114-13 та від 04.11.2013 року № 565/0/114-13 відповідача було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, однак відповідь на вказані листи від відповідача не надійшла. Такими діями відповідач порушує права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. В обґрунтування неможливості самостійно чи в судовому порядку укласти договір пайової участі з відповідачем та отримати відповідні кошти до прийняття обєкта будівництва до експлуатації позивач зазначає, що у органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо здійснення державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду, у звязку з чим Харківській міській раді не було відомо ані про початок виконання будівельних робіт, ані про хід виконання таких робіт. Таким чином, внаслідок неукладення замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобовязань, що прямо встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Харківській міській раді заподіяні збитки у вигляді неодержаних доходів. У разі належного виконання відповідачем, як замовником будівництва, передбаченого законом обовязку щодо звернення до органу місцевого самоврядування для укладення договору, Харківська міська рада беззаперечно отримала б кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством. Оскільки до Харківської міської ради не надано документів про кошторисну вартість будівництва обєкта, Департаментом економіки та комунального майна розрахунок величини вартості будівництва здійснено на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою обєкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництв, встановлених наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за відповідний квартал на відповідній території. Кошторисна вартість реконструкції нежитлових будівель літ.В-1 під автомийки та літ.Б-2 під СТО по вул. Революції 1905 р., 10, та нежитлові будівлі літ. А-2 під торгівельно-офісну будівлю та літ.Б-1 під склад по вул. Кубасова, 2, які було прийнято в експлуатацію на підставі декларацій про готовність обєкта до експлуатації від 12.07.2012 року за № ХК 14312117516 та від 12.07.2012року за № ХК 14312117515, становить 14259465,20 гривень. Розмір пайової участі, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету, становить 10% від розміру кошторисної вартості, тобто 1425946,52 гривень. Не укладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття обєкту містобудування до експлуатації та несплата коштів пайового внеску до місцевого бюджету спричинили Харківській міській раді збитки у вигляді упущеної вигоди(неодержаного доходу).

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В ході судового розгляду представником позивача надані додаткові пояснення до позову, в яких позивач посилається на вимоги ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої замовник обєкта будівництва зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачений ч. 4 статті) та укласти договорі про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття обєкту будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Відтак, Законом саме на ОСОБА_2 був покладений обовязок звернутись до виконавчих органів міської ради до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію для укладення договору про пайову участь, однак такий обовязок відповідачем не виконаний. Разом з тим, підставою для направлення Департаментом економіки та комунального майна проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова є звернення замовника із заявою з доданими до неї документами, що встановлено Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова від 09 листопада 2011 року №804. Враховуючи ту обставину, що до звернення позивача до суду в Департамент не були надані Відповідачем визначені вищевказаним порядком документи, позивачем були зроблені наступні заходи. Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 10.10.2013 року № 515/0/114-13 та від 04.11.2013 року № 565/0/114-13, після введення в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, було проінформовано ОСОБА_2 про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та попереджено, що у разі не врегулювання вказаного питання, воно буде вирішуватися у судовому порядку. Оскільки до Харківської міської ради відповідачем не надано повний перелік документів про кошторисну вартість будівництва обєкта Департаментом економіки та комунального майна, розрахунок величини вартості будівництва здійснено на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою обєкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництв встановлених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України для відповідного будівництва. Враховуючи те, що існує пряма вказівка Закону щодо обовязковості укладення договору пайової участі, дії відповідача з ухилення від його укладення грубо порушують права територіальної громади м. Харкова та отримання пайових внесків, які мали бути використані на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. При цьому, відповідачем до теперішнього часу не виконані вимоги вищевказаного законодавства щодо участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури м. Харкова, відповідного договору відповідачем не укладено, коштів ним не перераховано. На думку Харківської міської ради, відповідач по справі взагалі не має наміру щодо укладення договору про пайову участь з органом місцевого самоврядування, а звернення до Департаменту про укладення договору про пайову участь направлено на складання видимості щодо виконання покладених на відповідача зобовязань. Внаслідок не укладення зазначеного договору, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів. З метою попередження збитків, Харківською міською радою вжито всіх заходів, направлених на одержання коштів пайової участі

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, у судовому засідання позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити. В ході судового розгляду представником відповідача надані письмові заперечення, в яких зазначає, що неукладення відповідачем договору пайової участі до прийняття обєкту містобудування до експлуатації та несплата коштів пайового внеску відбувається саме з вини позивача - Харківської міської ради. Відповідно до пункту 5.1. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, на який посилався позивач, у разі встановлення факту будівництва та введення обєкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова, Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист - повідомлення про необхідність укладення відповідного договору, у якому повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк, у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору та про передбачену цим Порядком відповідальність за ухилення від укладання такого договору. У разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі повідомленні, у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням. Лист управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 10.10.2013 року № 515/0/114-13 взагалі не був отриманий відповідачем, на що вказує відсутність доказів направлення вказаного листа рекомендованим поштовим відправленням та описом вкладення до поштового конверту на імя та адресу відповідача. Лист пропозиція від 04.11.2013 року № 565/0/114-13 був отриманий відповідачем особисто лише 17.11.2013 року, на який він відреагував та 04.12.2013 року звязався із приймальнею управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна, записавшись на особистий прийом до директора управління ОСОБА_5 на 20.12.2013 року. Одночасно відповідач направив 04.12.2013 року листи на імя Харківського міського голови ОСОБА_6, про що свідчить штамп департаменту діловодства Харківської міської ради, а 05.12.2013 року - на імя директора Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради ОСОБА_7 У вказаних листах відповідач зазначив про помилковість наданого позивачем розрахунку, оскільки згідно Декларації про готовність обєкта до експлуатації від 12.07.2012 року за № ХК 14312117516 кошторисна вартість реконструкції за затвердженою проектною документацією нежитлових будівель літ.В-1 та літ.Б-2 складає 36320 гривень, декларації про готовність обєкта до експлуатації від 12.07.2012 року за № ХК 14312117515 кошторисна вартість реконструкції за затвердженою проектною документацією нежитлової будівлі літ. А-2 складає 57744 гривень та просив укласти з ним договір про пайову участь з урахуванням цих даних, до листа були додані копії декларацій та проектно-кошторисної документації. Листом від 10.12.2013 року № С-10 -27216/0/1-13-681/0/114-13, який відповідач отримав 30.12.2013 року, управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повідомило відповідача про те, що розрахунок величини пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури міста здійснений згідно із п. 3.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, матеріали направлені для вирішення у судовому порядку. На вказаний лист відповідач направив листи на імя Харківського міського голови 09.01.2014 року та 25.02.2014 року з поясненнями усіх обставин та повторною пропозицією укласти договір про пайову участь відповідно до його даних кошторисної вартості обєктів будівництва, однак відповідей не отримав. Крім того, вважає, що вказані у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2012 року № 7/15-11715 індекси зміни вартості будівельно-монтажних робіт, продукції промислового виробництва та опосередкованої вартості будівництва обєктів соціального призначення станом на 01.07.2012 року, які використані позивачем, мають довідковий характер для прогнозування будівництва, і не можуть бути застосовані при реконструкції обєктів.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У ході судового розгляду справи були встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до декларацій про готовність об'єктів до експлуатації, зареєстрованих Інспекцією ДАБК у Харківській області 12 липня 2012 року №ОСК14312117516 та №ХК14312117515, нежитлові будівлі літ. «В-1» та літ. «Б-2» були реконструйовані відповідно під авто мийку та СТО за адресою: м. Харків, вул. Революції, 1905 р., буд.10, а також нежитлові будівлі літ. А-2 та літ. Б-1, які відповідно реконструйовані під торгівельно-офісну будівлю та склад за адресою: м. харків, вул.. Кубасова, 2, замовником будівництва реконструкції вищевказаних нежитлових приміщень є ОСОБА_2.

Основні правові та організаційні засади у сфері пайової участі замовників у розвитку інфраструктури населених пунктів регламентує Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідноч.ч. 1,2,3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цьогоЗакону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 Закону встановлений строк, протягом якого повинен укладатися договір про пайову участь у розвитку інфраструктури, а саме: договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

При цьому, зазначений Закон чітко не встановлює обовязку замовника укласти такий договір, або ж звернутися з пропозицією про його укладення.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 40 зазначеного Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого

самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку

інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення

будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова» №804 від 09 листопада 2011 року та Рішенням «Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова»№319 від 22 травня 2013 року, затверджений Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, яким встановлений у тому числі механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Саме зазначеним Порядком (який є підзаконним актом і прийнятий на виконання вищевказаного Закону) встановлений обовязок замовника звернутися із відповідною заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття обєкта в експлуатацію.

Разом з тим, п. 5 зазначеного Порядку встановлений порядок залучення замовників до пайової участіу розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладання договору, відповідно до якого, У разі встановлення факту будівництва та введення обєкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору. У листі-повідомленні Департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк, у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору, та про передбачену цим Порядком та чинним законодавством України відповідальність за ухилення від укладання такого договору.

10 жовтня 2013 року Управлінням соціально-економічного розвитку планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна на адресу ОСОБА_2 направлений лист №515/0/114-13 про необхідність укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури.

Відомості щодо отримання ОСОБА_2 зазначеного листа в матеріалах справи відсутні, а копія квитанції УДППЗ «Укрпошта» від 11.10.2013 року не є належним доказом відправлення такого листа, оскільки не містить адреси отримувача, а також з неї не вбачається, що за цією квитанцію ОСОБА_4 направлений саме лист-повідомлення від 10 жовтня 2013 року.

Разом з тим, пропозиція Управління соціально-економічного розвитку планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна №565/0/114-03 від 04 листопада 2013 року разом з розрахунком величини пайової участі ОСОБА_2 при реконструкції нежитлових будівель та 2 примірниками договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових будівель, направлені на адресу відповідача, як зазначив сам відповідач в ході судового розгляду, ним були отримані 17 листопада 2013 року. Після чого 04 та 05 грудня 2013 року він звернувся із письмовими заявами до Харківського міського голови ОСОБА_6 та директора Департамента економіки та комунального майна Харківської міської ради ОСОБА_7 з приводу незгоди з розрахунком величини пайової участі, а також з приводу укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури з урахуванням даних проектної документації та декларацій про готовність обєкта до експлуатації. Зазначене свідчить про те, що відповідач не ухилявся від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, має намір такий договір укласти, однак у звязку з тим, що він не згодний з розрахунком величини пайової участі при реконструкції нежитлових будівель, проведеним Управлінням соціально-економічного розвитку планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна у відповідності до п. 3.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, просить його перерахувати із врахуванням проектної документації та декларацій про готовність обєкта до експлуатації.

Позивачем в ході судового розгляду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення відповідача від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури.

Згідно ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка; шкода; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Позивачем в ході судового розгляду не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а шкода, яка завдана - наслідком такої протиправної поведінки. Сума збитків не може обґрунтовуватися умовними припущеннями про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин, оскільки наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Відповідно до п.3 ОСОБА_8 Господарського Суду України від 14 січня 2014 року «Про деякі питання практики застосування судами законодавства у справах, в яких заявлено вимогу про відшкодування збитків», у контекстіст. 22 ЦК України, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли б бути реально отримані. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані саме в такому розмірі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З обставин, викладених вище, судом не встановлено факту ухилення відповідача від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури., що відповідно до Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова є обовязковою умовою для проведення розрахунку величини пайової участі замовника в розвитку інфраструктури, а також наявності вини відповідача та причинного звязкуіз завданням збитків територіальній громаді.

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач не надав жодного доказу та не довів ту обставину, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Крім того, вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету м. Харкова є планування таких доходів і відповідне їх відображення в міському бюджеті м. Харкова.

Матеріали справи не містять доказів в якості яких доходів згідно класифікації, встановленоїст. 9 Бюджетного кодексу України, позивач міг отримати ці доходи та чи взагалі було заплановано їх надходження.

Також позивачем не доведений розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який за розрахунком Управління соціально-економічного розвитку планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна склав 1425946,52 гривень. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 березня 2015 року за клопотанням Харківської міської ради Харківської області була призначена судова будівельно-технічна експертиза для встановлення кошторисної вартості проведених ОСОБА_2 вищевказаних реконструкцій. На адресу позивача було направлене клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних) та проведення оплати за виконання експертизи, які позивачем були отримані, про що в матеріалах справи мається відповідне поштове повідомлення. Однак згідно повідомлення про неможливість дати висновок судової експертизи №2838 від 20 травня 2015 року, експертиза не була проведена саме з причин не проведення позивачем оплати вартості зазначеної експертизи та ненадання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Відповідно до вимог сч. 1 ст. 146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи викладене, суд вважає не встановленим та не підтвердженим жодними доказами факт спричинення Харківській міській раді збитків у вигляді упущеної вигоди діями відповідача, які виразилися у неукладенні ним відповідного договору пайової участі до прийняття обєкту містобудування до експлуатації та несплата коштів пайового внеску до місцевого бюджету, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Оскільки позивач звільнений від оплати судових витрат, а рішення ухвалене на користь відповідача, судовий збір у розмірі 3654 гривень компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Харківської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: