Рішення № 46912351, 01.07.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа 635/241/15-ц

Провадження 2/635/844/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Щербак Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та стягнення неустойки,-

В с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом, який у подальшому уточнила та остаточно просить стягнути на її користь з ПАТ «ДельтаБанк» неустойку за небажання виконувати вимоги розпорядження щодо перерахування 32153,55 гривень з рахунку позивача на зазначений нею рахунок у ПАТ «Укрсоцбанку» у розмірі 3% від суми замовлення що становить 964,61 гривня за період з 26.12.2014 по 02.03.2015, на загальну суму 68487,31 гривня. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що нею з ПАТ «ДельтаБанк» укладено два договори на відкриття та обслуговування платіжних карток на умовах видачі вкладу на першу вимогу відповідно до ст. 1060 ЦК України, станом на 10.12.2014 на рахунках позивача знаходилась загальна сума 32153,55 гривень, при спробі позивача зняти грошові кошти з рахунків за допомогою електронної картки було встановлено наявність обмеження видачі коштів до 1400 гривень на добу, в зв'язку з чим позивач звернулась 12.12.2014 з заявою до 7 відділення ПАТ «Дельтабанку» щодо видачі грошових коштів через касу відділення, але кошти видані не були, а електронну картку позивача заблокували, чим були порушені передбачені ст.1066 права позивача. На заяву від 12.12.2014 позивач отримала відповідь про можливість вільного отримання коштів у зручний спосіб, але картки позивача розблоковано не було, а в касі відділення повідомили про відсутність грошових коштів. Після чого 26.12.2014 року позивач надала відповідачу письмові розпорядження щодо перерахування грошових коштів на її рахунок в ПАТ «Укрсоцбанк», але розпорядження відповідачем були проігноровані, що порушує вимоги ст.ст.1068, 1073 ЦК України. Відповідальність за порушення банком розпорядження клієнта щодо перерахування коштів з його рахунку передбачена ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості послуги, яка складається з загальної вартості замовлення 32153,55 гривень. Період прострочення позивач зазначає з 26.12.2014 року по 03.03.2015, а саме по день введення Фондом гарантування вкладів Тимчасової адміністрації банку, що складає 71 день.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи маються відповідні повідомлення про отримання судових повісток, представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності надала суду заяви про закриття провадження по справі з підстав непідвідомчості спору та про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з розглядом аналогічного спору в іншому суді.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.07.2015 року у задоволенні вищезазначених клопотань відповідачу відмовлено.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані ними докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладений договір №003-20523-011014 на відкриття та обслуговування поточних рахунків, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до умов якого банк, відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває клієнту поточний рахунок №26258912397664 у гривнях та поточний рахунок №262589123976640 у гривнях, оформлює за ініціативою клієнта та надає в його користування електронний платіжний засіб платіжної системи Visa International та/або Master/Card, а також пін-код до карти, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунках, банк сплачує клієнту проценти згідно з умовами Правил.

09 липня 2013 року між сторонами укладений договір №004-20542-090713 на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки, відповідно до умов якого банк, відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває клієнту поточний рахунок №26209700271877 у гривнях та поточний рахунок №262589123976640 у гривнях, оформлює за ініціативою клієнта та надає в його користування платіжну картку платіжної системи Visa International та/або Master/Card, а також пін-код до картки, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунках, банк сплачує клієнту проценти згідно з умовами Правил.

Як вбачається з наданих позивачем роздруківок з карткового рахунку позивача станом на 24.12.2014 року на платіжній картці № 1403 знаходились грошові кошти у сумі 21128,53 гривень, на платіжній картці № 5716 у сумі 11025,02 гривень.

26 грудня 2014 року позивач звернулась до відповідача з заявами на ім'я голови Ради Директорів АТ «Дельтабанк» про неможливість отримання коштів з рахунків №26209700271877 та №26258912397664 ані через банкомат ані через касу банку та надала розпорядження про перерахування зазначених грошових коштів на її карткові рахунки в ПАТ «Укрсоцбанк». Зазначені заяви були прийняті відповідачем, про що маються відповідні штампи.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів виконання вимог позивача. Неможливість отримання грошових коштів також підтверджується наданими позивачем роздруківками з карткового рахунку від 15.01.2015 та 02.03.2015 про неможливість здійснення транзакції.

Позивачу були повернуті відповідачем грошові кошти за вищезазначеними договорами у сумі 12754,20 гривень та 21662,59 гривень лише 16 червня 2015 року, про що в матеріалах справи маються відповідні платіжні доручення.

Відповідно до змісту статей 526 та 1058ЦК Українизобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або шляхом перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку.

Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Згідно ч. 2ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Крім того відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу віповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, судом встановлено наявність порушення з боку відповідача свого зобов'язання щодо своєчасного повернення вкладу за договором №003-20523-011014 на відкриття та обслуговування поточних рахунків, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, від 01 жовтня 2014 року та за договором №004-20542-090713 на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки, від 09 липня 2013 року.

Ст. 1073 ЦК України передбачені правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта, у тому числі обов'язок банку сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки у разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, якщо інше не встановлено законом.

Положення ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається позивач, встановлює відповідальність виконавця робіт (послуг) за її невиконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені. Але як вбачається зі змісту зазначеної норми пеня стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонами договором чи відповідним нормативним актом. Надані позивачем договори банківських рахунків не передбачають відповідальності банку у вигляді сплати пені, така відповідальність не передбачена і главою 72 ЦК України, яка регулює відносини між банком та вкладником, які склалися на підставі договору банківського рахунку. Таким чином, положення ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» до правовідносин, які виникли між сторонами на підставі договору №003-20523-011014 від 01 жовтня 2014 року та договору №004-20542-090713 від 09 липня 2013 року.

Крім того, позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду положень ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якоїпід час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановлених цим Законом; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

На підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 в АТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк», що також є підставою.

На підставі викладеного, ст.ст. 10, 11, 79, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та стягнення неустойки відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя