Вирок № 46911558, 26.08.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5384/14-к

Провадження № 1-кп/635/560/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльової Є.А.,

прокурора - Сіренка О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220430000213 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, українець, громадянин України, розлучений, не працює, має середню технічну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.135, ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16 січня 2014 року близько 17 годин 00 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2102 р.н. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3, на якому рухався по автодорозі Мерефа - Яковлівка на території Харківського району Харківської області з боку м.Мерефи у напрямку на с.Яковлівка. Під час руху, на відстані 27,4м від дорожнього знаку «Мерефа», водій ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку та не впорався з керуванням транспортним засобом, створивши небезпеку для інших учасників дорожнього руху, допустив його виїзд на зустрічну смугу руху, чим грубо порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п.12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який рухався в зустрічному напрямку по краю проїжджої частини.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2 згідно з висновком судово-медичної експертизи №80/22-ОКБ/14 від 07.04.2014 були заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, а саме: травму правого променево-зап'ясткового суглобу у вигляді осколкового внутрішньо-суглобового перелому епіметафизу променевої кістки, зі зміщенням дистальних відламків в долонну сторону, травму лівого передпліччя у вигляді переломів променевої та ліктьової кісток в нижній третині, зі зміщенням відламків під кутом відкритим до тилу та в ліктьову сторону.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_1 згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 439/14 від 22.05.2014, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно з якою ОСОБА_1 у дорожній ситуації, що склалася, повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, при запобіганні дорожньо-транспортної пригоди у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Крім того, 16 січня 2014 року близько 17 годин 00 хвилин ОСОБА_1, скоївши вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду та вчинивши наїзд на пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, усвідомлюючи, що своїми діями поставив останнього в небезпечний для життя стан, завідомо залишив потерпілого із отриманими в результаті цього тілесними ушкодженнями лежати на узбіччі проїжджої частини дороги Мерефа - Яковлівка, маючи можливість надати йому допомогу, умисно, не вжив заходів для зупинки керованого ним транспортного засобу, тим самим поставивши потерпілого в небезпечний для життя стан, і зник з місця дорожньо-транспортної події, свідомо залишивши ОСОБА_2 у небезпечному для життя стані.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 та ч. 1 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі, розкаявся та не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. При цьому пояснив, що заподіяну потерпілому шкоду добровільно відшкодував.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень у судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, та за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не працює, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, що пом'якшують покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного.

З урахуванням вище зазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень буде покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.286 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами, за ч. 1 ст. 135 КК України - у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 135 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Ураховуючи, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення не є тяжкими, внаслідок його дій не настали тяжкі наслідки, він добровільно відшкодував завдані збитки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд вважає, що виправлення обвинуваченого є можливим без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати на проведення судової трасологічної експертизи у сумі 1771,20 грн. та судової автотехнічної експертизи у сумі 196,56 грн. відповідно до частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком два роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком один рік.

Відповідно до статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням терміном два роки.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судові витрати на проведення судової трасологічної експертизи № 1450/1524 від 18.04.2014 року у сумі 1 771,20 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят одна грн. 20 коп.) за наступними реквізитами: код 02883133, р/р 31250201111378 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851 011.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судові витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 439/14 від 22.05.2014 року у сумі 196,56 грн. (сто дев'яносто шість грн. 56 коп.) за наступними реквізитами: отримувач - держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851 011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази - фрагменти дзеркала заднього виду, які перебувають на зберіганні у камері зберігання речових доказів Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області, після набрання вироком законної сили - знищити; дзеркало заднього виду, видане ОСОБА_1, яке перебуває на зберіганні у камері зберігання речових доказів Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області, після набрання вироком законної сили повернути останньому; годинник «Diesel», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили вважати повернутим останньому.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.М. Савченко