Вирок № 46905617, 17.07.2015, Борівський районний суд Харківської області

Справа № 614/725/15-к

1-кп/614/68/15

Категорія 27

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2015 р. Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Федченко В. М.

при секретарі Стрілець Л.В.

за участю прокурора Колеснікова Д.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова кримінальне провадження №12015220230000164 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Борова Борівського району Харківської області, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 18.05.2014 р. маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, взяв вісім риболовних сіток, гумовий човен марки «ANT INFLAT ABLE» з двома веслами та двигуном для човнів марки «SUZUKI DF 2.5», 5 пластикових ємностей, дві пари гумових чобіт від ЗЗК, та автомобіль марки УАЗ 452-а, д/н НОМЕР_1, прибув до водойми Червонооскільського водосховища поблизу смт. Борова Борівського району Харківської області.

Приблизно о 20 год. 00 хв. 18.05.2015 р. ОСОБА_1 на гумовому човні вийшов на акваторію Червонооскільського водосховища поблизу смт. Борова Борівського району Харківської області, де, діючи умисно, без спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів, встановив для вилову риби заборонені знаряддя лову - риболовні сітки в кількості 8 штук, які він привіз із собою.

Після цього, 18.05.2015 р. близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 використовуючи той же гумовий човен, зняв вищевказані риболовні сітки, які були ним раніше установлені, вже з виловленою рибою, чим порушив «Правила любительського та спортивного рибальства» встановлені наказом державного рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 р., а саме:

«п.3.14 забороняється: -застосовувати без дозволу органів рибохорони нові знаряддя і способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства; - знаходитися на водоймищі або поблизу них зі знаряддями лову, застосування яких в даний час і цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймищах або поблизу них»,

п. 3.15 забороняється лов водних живих ресурсів: - з застосуванням промислових і інших знарядь лову, виготовлених з сітконастевих або інших матеріалів усіх видів і найменувань; з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів.

п. 4.13.3 у внутрішніх водоймищах забороняється лов риби, - упродовж усього року - на водосховищі річки Оскіл - на ділянці від русла до греблі Червонооскільської ГЕС, без спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів», тобто, ОСОБА_1 у період нересту забороненими знаряддями лову - сітками, здійснив незаконний лов цінних видів риби: уклія - 3180 шт.; плітка - 611 шт.; окунь - 6 шт.; плоскирка - 57 шт.; краснопір - 242 шт.

В ході здійсненого незаконного рибного промислу ОСОБА_1, з урахуванням такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збору) або знищення цінних видів риб і інших об'єктів водного промислу», з розрахунку вартості: уклія 17 грн. за один екземпляр, на суму 54060 грн.; плітка 85 грн за один екземпляр на суму 51935 грн.; краснопір 68 грн. за один екземпляр на суму 16456 грн.; окунь 17 грн. за один екземпляр на суму 102 грн.; плоскирка 34 грн. за один екземпляр на суму 1734 грн., завдав рибному господарству України істотної шкоди на загальну суму 124 287 грн.

ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненому діянні.

Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Борівського району Харківської області Колесніковим Д.І. і обвинуваченим ОСОБА_1 10.07.2015 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому ОСОБА_1 буде призначено покарання за ч.1 ст.249 КК України у вигляді штрафу в сумі 2000 грн., з конфіскацією знарядь і засобів промислу.

При обранні покарання враховано характер скоєного кримінального правопорушення, ступінь його суспільної небезпечності, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, вину свою визнав повністю, та щиросердно розкаюється, що є обставинами які пом'якшують покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України "у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості".

Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України "угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам".

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України "укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку".

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, яке згідно з ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінально- процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

З угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості та просить суд затвердити її. Цивільний позов визнає та зобов'язується відшкодувати матеріальну шкоду в повному обсязі.

Прокурор проти визнання угоди не заперечує та просить суд затвердити її.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченого повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.249 КК України як незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено на суму 124 287 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 і відповідає загальним засадам призначення покарання.

Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 371, 373, 374, 473, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду від 10.07.2015 року по кримінальному провадженню №12015220230000164 про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Борівського району Харківської області Колесніковим Д.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 грн. (дві тисячі грн.) з конфіскацією знарядь і засобів промислу, а саме: вісім риболовних сіток, гумовий човен марки «ANT INFLAT ABLE» з двома веслами та двигуном для човнів марки «SUZUKI DF 2.5», 5 пластикових ємностей, дві пари гумових чобіт від ЗЗК.

Речовий доказ: автомобіль марки УАЗ 452-а, д/н НОМЕР_1 - повернути власнику.

Цивільний позов Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області на суму 124 287 грн. 00 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Борівської селищної ради Борівського району Харківської області, матеріальна збитки завдані державі внаслідок незаконного рибного промислу, в сумі 124 287 грн.(сто двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят сім грн.) 00 коп., на розрахунковий рахунок-33110331700106, код 37880458, МФО 851011банк ГУДКС України в Харківській області.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасник судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Федченко В. М.