Справа № 1225/132/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2012 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк Приватбанкдо ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації про звернення стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом , в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № LGCWGK00000034 від 23.07.2007 р. відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6652,85 (Долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.07.2019 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 11.11.2011 року має заборгованість 14093,75 (Долар США), яка складається з наступного: - 6110,27 (Долар США) заборгованість за кредитом; - 3252,59 (Долар США) заборгованість по процентам за користування кредитом; - 487,08 (Долар США) заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 3542,84 (Долар США) пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: - 31,33 (Долар США) штраф (фіксована частина); - 669,64 (Долар США) штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ Приватбанкі відповідачем ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 103,10, який розташований за адресою: Луганська обл., Сватівський р-н, с. Містки, вул.. Купчина, буд. 56. Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі продажу від 23.07.2007 р. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 37500 грн. 00 коп. У відповідності до ст.. 6 ЗУ Про іпотеку, іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Земельна ділянка розташована за адресою: Луганська обл.., Сватівський р-н, с. Містки, вул.. Купчіна, буд. 56. Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗУ Про іпотекуу разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст… 39 ЗУ Про іпотекуу разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі покупцеві у разі порушення основного зобовязання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмета іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним. Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. Згідно з ч. 2 ст. 39 ЗУ Про іпотекуодночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ Про іпотекута ст..109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідачі підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: Луганська область, Сватівський р-н, с. Містки, вул.. Купчина, буд. 56. Крім того, відповідно до ст.. 6 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, громадяни країни, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки. Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. Просить суд визнати дійсним договір іпотеки № LGCWGK00000034 від 23.07.2007 р. між позивачем та ОСОБА_2; та в рахунок погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № LGCWGK00000034 від 23.07.2007 р. звернути стягнення на будинок та на земельну ділянку за адресою: Луганська область, Сватівський р-н, с. Містки, вул.. Купчина, буд. 56 з укладанням від імені відповідачів договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отримання кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ Приватбанквсіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки та виселити відповідачів з зазначеного будинку.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягає в повному обсязі, вказавши, що існує заборгованість за кредитним договором в зазначеному в позові розмірі , хоча відповідачі і здійснюють деякі проплати, однак вони зараховуються в рахунок погашення заборгованості не по кредиту, а за кредитною карткою, таким чином відповідачі свої зобовязання за кредитним договором не виконують, чим порушуються умови цього договору та договору іпотеки , тим самим вже можуть настати наслідки , передбачені п.16.7.1 укладеного договору іпотеки , а саме звернення стягнення на предмет іпотеки, просить суд позов задовольнити в повному обсязі .
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково, вказавши, що заборгованість за кредитними договором дійсно існує, всю заборгованість з дружиною ОСОБА_2, яка теж є відповідачем по справі, відразу сплатити не мають можливості через відсутність коштів, проплати здійснюють, однак кошти зараховуються на погашення боргу за кредитною карткою, проти виселення заперечує, оскільки іншого житла не має, а в сімї виховуються двоє малолітніх дітей.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково- в частині існування заборгованості , однак з вимогами про звернення стягнення та виселення не згодна , бо іншого житла сімя не має.
Представник третьої особи, служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації , ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що в разі виселення відповідачів з будинку , без житла залишиться сімя , де є малолітні діти, тому вважає, що позовні вимоги в частині виселення не підлягають задоволенню.
Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши в судовому засіданні надані ними докази, оцінивши їх у сукупності, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень , підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає що позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк Приватбанкпідлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідачі по справі є подружжям з 28.04.2007 року , мають двох малолітніх дітей ( а.с.19, 21, 61). Місцем реєстрації відповідачів є спірний будинок за адресою с.Містки вул..Купчина 56 ( а.с.30,31).
Судом встановлено , що 23.07.2007 року між Публічним Акціонерним Товариством комерційний банк Приватбанкта ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № LGCWGK00000034, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6652,85 (Долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.07.2019 року ( а.с.10-12, 81-83).
У той же день , 23.07.2007 р. в забезпечення виконання зобовязань за вищезазначеним кредитним договором було укладено договір іпотеки між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , предметом якого є житловий будинок , вартістю 138249 грн., розташований на земельній ділянці, розмір якої не визначено та буде встановлено державним актом або договором оренди за адресою: Луганська область, Сватівський район, село Містки, вул.. Купчина, буд. 56, загальною площею 103,1 кв.м., який належить їй на підставі договору купівлі продажу, укладеного 03.07.2007 р. з ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 23.07.2007 року за реєстраційним № 1399, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 23.07.2007 року за реєстраційним № 2233568 ( а.с.13-16,17-18).
Отже, вказаний будинок придбаний відповідачкою ОСОБА_2 за кредитні кошти.
Згідно ч.3 ст..61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї , то гроші, інше майно , в тому числі гонорар , виграш , які були одержані за цим договором , є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.2 ст..65 цього Кодексу- при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Згідно ж ч.4 даної статті- договір , укладений одним із подружжя в інтересах сімї , створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.
Однак , відповідач ОСОБА_3 своїх зобовязань по договору не виконав, у звязку з чим утворилась заборгованість по кредитному договору , яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, станом на 11.11.2011 року її розмір становить 14093,75 (Долар США) що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.11.2011 року складає 112468,10 грн..( а.с.4-5, 9).
Правовідносини між сторонами , що виникли на підставі укладених між ними договорів , регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України та Закону України Про іпотеку.
Згідно до ст.. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно до ст.. 527 ЦК України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст.. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст..610 ЦК України , порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визнаних змістом зобовязання (неналежне виконання).
Згідно ст..611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки , встановлені договором або законом.
Як вбачається з укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договору іпотеки , а саме п.16.7.1. іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку , якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань , передбачених кредитним договором , вони не будуть виконані. ( а.с.89).Згідно п.16.9 цього договору- у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п.16.7 цього договору Іпокекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі , що визначаються на момент фактичного задоволення , включаючи відсотки , винагороди та інші платежі , відшкодування збитків , неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки , а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
Відповідно до ст..1 Закону України Про іпотеку іпотека-це забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами свого боржника в порядку, встановленому цим законом.
Відповідно до положень ст..33 даного Закону у разі невиконання боржником свого зобовязання за кредитним договором кредитор має право звернути стягнення на предмет іпотеки , що забезпечує кредитне зобовязання. При цьому звернення стягнення проводиться як в позасудовому порядку (ст..ст.36-38) так і за рішенням суду.( ст..39).
Відповідно до положень ст..39 Закону одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки , суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
Крім того, Житловим кодексом України , а саме ст.109 передбачено виселення громадян , які придбали житло за рахунок кредитних коштів і забезпечили свої кредитні зобовязання іпотекою , не зважаючи на наявність у позичальника неповнолітніх дітей.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається та не заперечується відповідачами наявність заборгованості за кредитними договором в зазначеному розмірі.
Згідно ст.. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідачі були попереджені про наявність заборгованості , обовязку її виплатити та можливості звернення стягнення на предмет іпотеки ( а.с.6-8).
До придбання спірного будинку ні вони, ні їх малолітні діти , свого житла не мали, тобто їх право користування , яке виникло тільки після укладання вищезазначених договорів, не може бути порушено зверненням стягнення на будинок на виконання даних договорів, тому твердження відповідачів та представника третьої особи про порушення житлових прав в разі задоволення позову в частині виселення, - є безпідставними.
Позовні вимоги про звернення стягнення на земельну ділянку за даним позовом не підлягають задоволенню, оскільки згідно п.33.3 договору іпотеки будинку , предметом іпотеки є лише житловий будинок ( а.с..15). Відповідачка ОСОБА_2 є згідно зазначеного вище договору купівлі-продажу від 23.07.2007 р. власником також лише жилого будинку ( а.с. 17), отже земельна ділянка не є предметом іпотеки за даним спором.
Статтею 6 Закону України Про іпотекупередбачено можливість передачі в іпотеку будівлі (споруди) разом із земельною ділянкою за умови , що ця земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності.
Не підлягають задоволенню також позовні вимоги про визнання договору іпотеки дійсним , оскільки позивачем не доведено підстав наявності спору стосовно дійсності даного договору , відповідачами даний договір визнається , не опорюється.
Згідно ст..60 ЦПК України кожна сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі.
Згідно ст..88 даного Кодексу-стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, 223, 224-233, 294 ЦПК України,
вирішив:
Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк Приватбанкзадовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LGCWGK00000034 від 23.07.2007 р. укладеного між ПАТ КБ Приватбанкта ОСОБА_3 в загальному розмірі 14093,75 (Долар США), що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.11.2011 року складає 112468,10 грн. звернути стягнення на житловий будинок, вартістю 138249 грн., розташований на земельній ділянці, розмір якої не визначено та буде встановлено державним актом або договором оренди за адресою: Луганська область, Сватівський район, село Містки, вул.. Купчина, буд. 56, загальною площею 103,1 кв.м., який належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу, укладеного 03.07.2007 р. з ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 23.07.2007 року за реєстраційним № 1399, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 23.07.2007 року за реєстраційним № 2233568, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № LGCWGK00000034 від 23.07.2007 р.) Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанкз укладанням від імені відповідачів договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ Приватбанквсіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.
Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_2 з житлового будинку, який розташований за адресою: Луганська область, Сватівський район, село Містки, вул.. Купчина, буд. 56 зі зняттям з реєстраційного обліку.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 64993919400001, МФО № 305299) понесені судові витрати у загальному розмірі 1231 (одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 98 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Гашинська
Судове рішення № 46905001, Сватівський районний суд Луганської області було прийнято 20.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1225/132/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: