Вирок № 46903978, 17.07.2015, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.07.2015

ЄУН 389/808/15-К

провадження №1-кп/389/57/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2015 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Проценка О.М.

при секретарі Тумановій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015120160000035 від 09.01.2015 року, стосовно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Знамянка Кіровоградської області, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючий, розлучений, на утриманні 1 малолітня та 1 неповнолітня дитина, місце проживання АДРЕСА_1, раніше судимого: 28 травня 2010 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 17 серпня 2011 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився на підставі ухвали Придніпровського районного суду Черкаської області від 16 липня 2014 року згідно ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, -

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,

за участю: прокурора Знам'янської міжрайонної прокуратури Шевцової Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 скоїв заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за наступних обставин.

03 січня 2015 року, о 09.00 годині, ОСОБА_1, перебував в стані алкогольного сп'яніння та знаходився за місцем проживання потерпілого ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2 в м.Знам'янка Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці, у ОСОБА_1 раптово виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, а саме на заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_4 Реалізуючи указаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, ОСОБА_1, скориставшись довірою потерпілого ОСОБА_4, повторно, заволодів його мобільним телефоном марки «Nokia X-01», вартістю 200 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «МТС», вартістю 15 грн., а всього на суму 215 грн., після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 215 грн.

Крім того, 30 січня 2015 року приблизно о 16.20 годині, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння та знаходився за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_3 в с.Петрове Знам'янського району Кіровоградської області. Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_1 раптово виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, а саме на заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_5. Реалізуючи указаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, ОСОБА_1, скориставшись довірою потерпілого ОСОБА_5, повторно, заволодів його мобільним телефоном марки «Nokia 6070», вартістю 150 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «МТС», вартістю 15 грн., а всього на суму 165 грн., після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 165 грн.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України визнав повністю і надав суду показання про те, що дійсно, 3 січня 2015 року, він перебував у свого знайомого ОСОБА_4, який проживає АДРЕСА_4 вживали спиртне.

Він, обвинувачений, попросив у ОСОБА_4 на тимчасове користування мобільний телефон, на що останній дав згоду, після чого, коли закінчилось спиртне, він, обвинувачений, вирішив піти до магазину, щоб придбати горілку, при цьому взяв із собою мобільний телефон потерпілого, який в цей-же день продав таксисту за 50 грн., грошові кошти витратив на власні потреби.

30 січня 2015 року, після обід, його запросив до себе ОСОБА_5, до дому, де вони вживали спиртне. Так як у нього не працював мобільний телефон, він попросив у ОСОБА_5 мобільний телефон, на тимчасове користування, на що останній дав згоду. Коли закінчилась горілка, він пішов до магазину, придбав спиртне, повернувся до дому до ОСОБА_5, однак, побачивши, що до дому до потерпілого прийшла дружина і між ними виникла сварка, він вирішив піти до себе до дому, телефон вирішив повернути ОСОБА_5, коли дружини останнього не буде дома, однак, цього не зробив, так як на слідуючий день продав скупнику телефонів за 50 грн., грошові кошти витратив на власні потреби.

В скоєному щиро кається.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, обвинувачений та його захисник, правильно розуміючи зміст даних обставин і в них немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке закон класифікує як злочин невеликої тяжкості, особу ОСОБА_1, що він раніше був неодноразово судимий, суспільно-корисною працею не займається, за місцем проживання характеризується негативно

До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд відносить визнання своєї вини, щире каяття в скоєному.

До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 суд відносить скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, з урахуванням того, що ОСОБА_1, після звільнення з місць позбавлення волі належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховування не став і знов скоїв умисні, корисні. Закінчені злочини, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і можливості застосування до обвинуваченого положення ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_1, саме така міра покарання є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.190 КК України і призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - тримання під вартою - залишити без змін, строк відбування покарання відраховувати з 10 липня 2015 року.

Речові докази по справі - мобільний телефон «Nokia 6070», який передано потерпілому ОСОБА_5 - залишити на зберіганні у останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим ОСОБА_6 - в той-же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду Проценко О.М.