Постанова № 469029, 01.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.07 р. Справа № 34/7

м. Донецьк, вул. Артема, 157,

зал судового засідання – кабінет 212

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В., при секретарі судового засідання Тараненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом – Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

до Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав на загальну суму 30401,28грн.

Від позивача Асєєва О.В., Кравцова Е.В. (за довіреностями)

Від відповідача Камишанський О.І., Леонова С.О. (за довіреностями)

СУТЬ СПОРУ: Заявлено позов Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав на загальну суму 30401,34грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у ході проведення позапланової перевірки ВОХОР були виявлені порушення пункту 43 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. №1775-III, зі змінами та доповненнями, згідно з яким підлягає ліцензуванню такий вид господарської діяльності, як надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, а саме: здійснювалась охорона Донецької філії АБ “Експрес-Банк”.

Донецька залізниця в особі ВОХОР здійснювало господарську діяльність з 01.07.2003року по 23.07.2004року без отримання відповідної ліцензії, оскільки ліцензія відокремленому підрозділу Донецької залізниці Ясинуватському загону воєнізованої охорони на надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності серії АА №604638 видана Міністерством внутрішніх справ України 23.07.2004року.

Позивач заявою від 01 березня 2007року зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 30401,28грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.02.2007р. (вхід.№ 02-41/4676) проти позову заперечує за тих підстав, що відповідно Положенню про Ясинуватський загін воєнізованої охорони і Статуту Донецької залізниці Ясинуватський загін воєнізованої охорони є структурним підрозділом Донецької залізниці, а юридична особа – Донецька залізниця мала ліцензію Міністерства внутрішніх справ України на “Надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач також зазначає, що ст.157 КАС України регламентуючої підстави закриття провадження у справі п.4 передбачається “Якщо є такі що набрали законної сили, постанова, чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами”. Відповідач вказує на те, що у даному випадку Донецьким апеляційним господарським судом від 01.08.2006року по справі 31/73пд була прийнята постанова по такому самому спору і між тими самими сторонами.

У судовому засіданні досліджені надані позивачем письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд встановив:

Державне підприємство “Донецька залізниця” є юридичною особою (код ЄДРПОУ 01074957), зареєстрована рішенням виконавчого комітету Донецької міської Ради та знаходиться на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, мала ліцензію Міністерства внутрішніх справ України №604638 від 15.09.2003р. на право надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власної власності.

Ясинуватський загін воєнізованої охорони є структурним підрозділом Донецької залізниці, здійснює діяльність на підставі статуту зареєстрованому розпорядженням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради народних депутатів. Згідно з довідкою Донецького обласного управління статистики №22022462 ВОХОР є платником податків без права юридичної особи .

Ясинуватською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено позапланової перевірку Ясинуватського загіну воєнізованої охорони Донецької залізниці за період з 01.07.2003року по 30.06.2004року.

За результатами проведеної перевірки Ясинуватською ОДПІ складено акт №391/23/22022462 від 06.12.2004року, яким встановлено порушення п.43 ст.9 та абз.7 ст.14 Закону України від 21.09.2000року №1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності (зі змінами та доповненнями) підприємство здійснювало свою діяльність без ліцензії за період з 01.07.2003р. по 30.06.2004р.

Так на підставі договору №23/9-46/02 від 10.05.2002року укладеного між ДП “Донецька залізниця” та АБ “Експрес-Банк”, ВОХОР здійснював охорону Донецької філії АБ “Експрес-Банк” з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. Вартість послуг складає 6грн.96коп. за одну годину. Умови договору виконані сторонами в повному обсязі та перераховані кошти за отримані послуги загальною сумою 25473,60грн.

09.01.2004року між ДП “Донецька залізниця” та АБ “Експрес-Банк” укладений договір №2, згідно якого ВОХОР здійснював охорону Донецької філії АБ “Експрес-Банк” з 01.01.2004р. по 23.07.2004р. Вартість послуг становить 6 грн.96коп. за одну годину. ВОХОР отримано кошти за надані послуги загальною сумою 30401,28грн.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Донецької області від 01.06.2006року по справі №31/72пд позовні вимоги Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до ДП “Донецька залізниця” м. Донецьк та АБ “Експрес-Банк” м.Київ про визнання угоди-договору №23/9-46/02 від 10.05.2002р. недійсною та стягнення з ДП “Донецька залізниця” на користь АБ “Експрес-Банк” 25473,60грн. отриманих по угоді, а з АБ “Експрес-Банк” м.Київ на користь держави вартість отриманих послуг по угоді у сумі 25473,60грн. зодоволено повністю.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.06.2006року по справі №31/73пд позовні вимоги Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до ДП “Донецька залізниця” м. Донецьк та АБ “Експрес-Банк” м.Київ про визнання господарського зобовязання по договору №2 від 09.01.2004р. недійсним та стягнення з ДП “Донецька залізниця” на користь АБ “Експрес-Банк” 25195,60грн., а з АБ “Експрес-Банк” на користь держави 25195,60грн. задоволено частково. Визнано недійсним господарське зобовязання по договору №2 від 09.01.2004р. укладеному між ДП “Донецька залізниця” в особі Ясинуватського загону воєнізованої охорони та АБ “Експрес-Банк” в особі Донецької філії банку на надання послуг з охорони обєкту з підстав, передбачених ст.207 ГК України. В іншій частині позову відмовлено. Рішення набрало законної сили 01.08.2006року.

Позивач звернувся з адміністративним позовом щодо стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав у розмірі 30401,28грн.

Між сторонами відсутній спір щодо розміру суми заявленої до стягнення. Спір стосується правомірності стягнення цієї суми.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу України” від 04.12.1990року №509-XII зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.43 ст.9 Закону України від 21.09.2000року №1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності (зі змінами та доповненнями) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.

Згідно до абз.7 ст.14 Закону України від 21.09.2000року №1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (зі змінами та доповненнями) для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

Пунктом 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до пункту 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи перевірку відповідача проведено та акт № 391/23/22022462, яким встановлені порушення відповідачем п.43 ст.9 та абз.7 ст.14 Закону України від 21.09.2000року №1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” зі змінами та доповненнями складено - 06 грудня 2004року, встановивши порушення позивач згідно ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” повинен був звернутися до суду із позовом про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав, тобто позивачем порушено річний строк на право звернення до адміністративного суду.

Пунктом 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи наполягання відповідача на застосування ст.99 КАС України, це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову відповідно до ст.100 КАС України. Відтак вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись Законом України від 21.09.2000року №1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” зі змінами та доповненнями, Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII , ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 100, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав на загальну суму 30401,28грн. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кододова О.В.