Рішення № 4690139, 19.06.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.08 Справа № 7/242/08

Суддя Кутищева Н.С.

За позовом  Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурору, в інтересах держави,

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Запорізька міська рада, м. Запоріжжя

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

 Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від прокуратури Хорунжий С.М., посвідчення № 261 від 08.08.2006р.

Від позивача Баранник О.Л., дов. № 01-38/145 від 30.01.2008 р.

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлений позов про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, в місті Запоріжжя по вул. Залізничній напроти будинку 39, площею 0,0004 га, під торговим кіоском № 9 шляхом демонтажу кіоску, привести земельну ділянку у придатний стан для використання та повернути її за належністю Запорізької міської ради.

08.05.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.06.2008 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, які мотивовані наступним. У порушення вимог ст.ст.123,124,126 Земельного кодексу України відповідач без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою користується земельною ділянкою орієнтовною площею 4 кв. м в місті Запоріжжя по вул. Залізничній напроти будинку 39, розмістивши торгівельний кіоск № 9, що є самовільним зайняттям земельної ділянки. За порушення земельного законодавства України ПП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, внесено припис №001605/87 від 30.08.2007р. Однак, відповідачем до теперішнього часу земельну ділянку не звільнено, не оформлено право власності або право користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку. На підставі ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст.123, 124, 126, 212 Земельного кодексу України просять позов задовольнити.

Ухвалу суду від 08.05.2008 р. на адресу сторін були відправлені вчасно та до суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони її отримали та мали змогу належним чином виконати викладені в ній вимоги.

Згідно витягу з єдиного держаного реєстру станом на 21.04.2008 р., приватний підприємець ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: 69104, АДРЕСА_1, тобто за тою ж адресою, що вказана прокурор в позовній заяві.

Відповідач 19.06.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду, не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994 р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Відзив на позовну заяву не надав.

За усним клопотанням прокурора та позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 19.06.2008 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи (акт № 192 від 02.08.2007р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення № 002985/7 від 02.08.2007р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 70 від 30.08.2007 р., приписом № 001695/87 від 30.0.82007 р., супровідним листом № 01-12/445, актом перевірки вимог земельного законодавства № 154 від 03.04.2008 р.) фізична особа -приватний підприємець ОСОБА_1, використовує земельну ділянку без набуття права користування земельною ділянкою (прийняття рішення сесією Запорізької міської ради, укладення договору оренди) та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Нею самовільно використовується земельна ділянка площею 0,0004 га по вул. Залізничній, напроти будинку 39 в м. Запоріжжя, встановлено торгівельний кіоск № 9 (відповідно до плану земельної ділянки).

Однак, як вбачається із матеріалів справи, не отримавши рішення Запорізької міської ради про передачу земельної ділянки в оренду і не уклавши договір оренди, відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, встановив кіоск і використовує її.

02.08.2007р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області проводилась перевірка додержання земельного законодавства відповідачем, за результатами якої складено акт № 192 від 02.08.2007 р., протокол про адміністративне правопорушення № 002985/7 від 02.08.2007р., внесено припис № 001695/87 від 30.08.2007р. Постановою № 70 від 30.08.2007 р. відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне зайняття земельної ділянки.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до

розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Спірна земельна ділянка знаходиться у межах м. Запоріжжя. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, є Запорізька міська рада.

Приписами ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст. 124 цього Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідач у порушення цих норм, а також приписів ст. 125 Земельного кодексу України, якою встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, не уклав договір оренди землі в порядку, передбаченому чинним законодавством, користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, розташував на даній земельній ділянці кіоск для використання у підприємницькій діяльності

Факт знаходження кіоску на земельній ділянці без укладення договору оренди підтверджується наведеними вище матеріалами справи.

Згідно з ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 611 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу -приватного підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0004 га, яка розташована напроти будинку 39 по вул. Залізничній у м. Запоріжжя під кіоском № 9 (відповідно до плану земельної ділянки) шляхом демонтажу зазначеного кіоску, повернувши її за належністю Запорізькій міській раді (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 02140892). Видати наказ.

 Стягнути з фізичної особи -приватного підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 85 грн. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи -приватного підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева