Постанова № 46900735, 16.05.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. Справа №5019/2661/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Щепанська Г.А. ,

судді Бригинець Л.М.

при секретарі Головченко Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (довіреність від 01.11.2010 року)

відповідача - не з'явився

ТОВ "Укренергоресурс" - ОСОБА_2 (довіреність від 09.12.2009 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Рівненської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012 року у справі №5019/2661/11

Позивач: ОСОБА_3 акціонерне товариство "Рівнебуд"

Відповідач: Рівненська міська рада

про визнання права користування земельною ділянкою припиненим

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області №5019/2661/11 від 18.01.2012 року (суддя Бережнюк В.В.) позов задоволено частково, визнано припиненим право користування земельною ділянкою ОСОБА_3 акціонерним товариством "Рівнебуд" площею 0,275 га, що розташована за адресою: вул.С.Бандери, 41 та ОСОБА_4, 8 у м.Рівне. В іншій частині вимог в позові відмовлено. Стягнуто з Рівненської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" 470 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Рівненської області мотивоване тим, що оскільки заява позивача про відмову від права користування земельною ділянкою площею 0,275 га, що розташована за адресою: м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 41 та ОСОБА_4, 8, від 24 червня 2011 року, залишена відповідачем без належного реагування, а саме, не прийнято відповідне рішення про припинення права користування земельною ділянкою, позивач обґрунтовано звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Рівненська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" оскаржили його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

ТОВ "Укренергоресурс" просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду, залучити ТОВ "Укренергоресурс" до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з посиланням на те, що господарським судом першої інстанції не було залучено ТОВ "Укренергоресурс" до участі у справі, також апелянт посилається на те, що Рівненська міська рада безпідставно ухиляється від винесення рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2661/11 від 02.03.2012 року поновлено строк апеляційного оскарження, прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження апеляційні скарги Рівненської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012 року у справі №5019/2661/11.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2661/11 від 28.03.2012 року, від 27.04.2012 року та від 07.05.2012 року розгляд апеляційних скарг було відкладено, враховуючи клопотання скаржника ТОВ "Укренергоресурс".

ОСОБА_3 акціонерним товариством "Рівнебуд" подано суду відзиви на апеляційні скарги, в якому позивач просить суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, неодноразово заслухала представників учасників провадження у справі, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційних скарг та додані до них документи, відзив на апеляційні скарги, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга Рівненської міської ради підлягає задоволенню, а провадження по розгляду апеляційної скарги ТОВ "Укренергоресурс" підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Щодо розгляду апеляційної скарги ТОВ "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012 року у справі №5019/2661/11, то колія суддів прийшла до висновку про припинення апеляційного провадження в частині розгляду скарги ТОВ "Укренергоресурс" з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження мають сторони у справі, прокурор, треті особи які не брали участь в справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки.

Зокрема в листі Верховного Суду України №3.1-2008 від 21.07.2008 року вказано, що "Особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення що стосується їх прав і обов'язків, мають право оскаржувати судове рішення, якщо воно безпосередньо стосується їх прав та обов'язків.

Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах.

При цьому, у мотивувальній частині рішення повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цих осіб.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі в справі, а і їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Будь-який інший правовий звязок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги."

У випадку відсутності такого права або коли воно не порушене, апеляційна скарга не підлягає розгляду.

В ході розгляду апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що права ТОВ "Укренергоресурс" оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися.

Згідно з п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України"

А тому, апеляційне провадження в частині розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Щодо розгляду апеляційної скарги Рівненської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012 року у справі №5019/2661/11, колегією суддів зазначається наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення №28 Рівненської міської ради від 16.03.1995 року, Акціонерному товариству фірмі "Рівнебуд" надано у постійне користування 4,53 гектарів землі в межах згідно з генпланом землекористування для обслуговування адміністративних, господарських та житлових будівель (арк.с.5-8).

Акціонерним товариством закритого типу фірмою "Рівнебуд" було відчужено для Рівненської філії Київського інституту слов'янознавства та ЗАТ "Укренергоресурс" адміністративні будівлі, що знаходяться по вул.Кн.Ольги, 8 та по вул.С.Бандери, 41 у м.Рівне.

Як, встановлено місцевим господарським судом, позивачем було змінено назву юридичної особи з Акціонерного товариства закритого типу фірма "Рівнебуд" на ОСОБА_3 акціонерне товариство "Рівнебуд" (арк.с.19-20).

ОСОБА_3 акціонерне товариство "Рівнебуд" звернулося до Рівненської міської ради із заявою від 24 червня 2011 року про відмову від права користування земельною ділянкою площею 0, 275 га, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 41 та ОСОБА_4, 8, згідно плану-схеми, який додавався до листа (арк.с.9-10).

Дана заява була надіслана відповідачу поштовим зв'язком 30.06.2011 року. (арк.с.11-12).

Як свідчать матеріали справи, у відповідь на заяву позивача ОСОБА_5 земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради надано лист від 19.07.2011 року №01-08/480, у якому вказувалося про необхідність надання оригіналу геодезичного плану земельної ділянки, погодженого ОСОБА_5 містобудування та архітектури, та документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою (арк.с.38).

Також 17.08.2011 року ОСОБА_5 земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради надіслало на адресу позивача лист, в якому вказав, що у зв'язку з тим, що не були надані необхідні документи, зазначені у листі від 19.07.2011 року № 01-08/480, питання про припинення права користування земельною ділянкою площею 2750 м.кв. на вул.Кн.Ольги розглянути неможливо (арк.с.37).

Докази прийняття Рівненською міською радою відповідного рішення про припинення права користування земельною ділянкою у матеріалах справи відсутні.

А тому, рішенням від 18.01.2012 року визнано припиненим право користування земельною ділянкою ОСОБА_3 акціонерним товариством "Рівнебуд" площею 0,275 га, що розташована за адресою: вул.С.Бандери, 41 та ОСОБА_4, 8 у м.Рівне.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст, зокрема пункт а) передбачає розпорядження землями територіальних громад, а пункт б) передбачає передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно вимог п.12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Ця норма є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів місцевого самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Згідно зі ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст.95 ЗК України).

Землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів (ст.96 ЗК України).

Частина 1 та 2 статті 116 ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 2 ст.120 Земельного кодексу України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст.142 цього ж Кодексу припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

З наведених правових норм вбачається, що припинення права користування земельною ділянкою відбувається виключно з добровільної волі землекористувача, проте чинним законодавством передбачено юридичне оформлення такої відмови, зокрема прийняття рішення відповідною сільською, селищною, міською радою, у даному випадку - Рівненською міською радою, щодо припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, у даному випадку у зв'язку з відчуженням земельної ділянки площею 0,275 га позивач фактично позбавлений прав землекористувача встановлених ст.95 Земельного Кодексу України, проте продовжує нести обовязки землекористувача визначені ст.96 Земельного Кодексу України, і при невиконанні вимог земельного законодавства новими власником приміщень будівлі розташованої на зазначеній вище земельній ділянці, відповідальність нестиме позивач, як зареєстрований користувач даної земельної ділянки.

Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Однак, місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення вийшов за межі своєї компетенції та втрутився у виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Ця норма є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів місцевого самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

А тому, колегія суддів прийшла до висновку про скасування оскаржуваного рішення.

При винесенні нового рішення, апеляційним господарським судом враховується наступне.

Спір між сторонами в справі, що розглядається, виник з приводу бездіяльності Рівненської міської ради при здійсненні нею повноважень щодо прийняття рішення за заявою Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" про припинення права постійного користування земельною ділянкою. При цьому позивач обрав спосіб захисту порушеного права шляхом подачі позову про визнання права користування земельною ділянкою припиненим.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Однак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що здійснення землекористувачем добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою за його заявою до власника земельної ділянки тягне відповідні обов'язки у власника земельної ділянки прийняти рішення про припинення такого права. Водночас, господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про невідповідність обраного позивачем у межах розгляду даної справи в порядку господарського судочинства способу захисту порушеного права приписам статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такий спосіб захисту кореспондується і з приписами статті 20 ГК України, якою встановлено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Окрім того, позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Рівнебуд" не позбавлений права звернутись до господарського суду Рівненської області з позовом про зобов'язання Рівненської міської ради прийняти рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Керуючись ст.ст. 80, 91, 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012 року у справі №5019/2661/11 - припинити.

2. Апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012 року у справі №5019/2661/11 - задовольнити.

3. Рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012 року у справі №5019/2661/11 - скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" в дохід державного бюджету 236 грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити господарському суду Рівненської області.

7. Справу №5019/2661/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Щепанська Г.А.

Суддя Бригинець Л.М.