Постанова № 46900731, 15.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа № 904/2236/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 06.07.15 р.

ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 27.04.15 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Кросс - птахофабрика "Зоря" (вх. № 3139Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 р. у справі № 904/2236/15

за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до ПАТ "Кросс - птахофабрика "Зоря", с. Хролі

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПАТ "Кросс - птахофабрика "Зоря" основний борг в сумі 166475,00 грн., штрафні санкції в сумі 48478,00 грн. та судовий збір в сумі 4299,06 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором на вивіз рідких побутових відходів №1/1012-209 від 20.09.13 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2015 р. (суддя Інте Т.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Кросс - птахофабрика "Зоря" на користь ФОП ОСОБА_3 заборгованість в сумі 166475,00 грн. та судовий збір в сумі 3329,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення заборгованості в сумі 166475,00 грн., 3326,50 грн. судового збору та прийняти нове, яким припинити провадження у справі. Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність позовних вимог на підставі наданих позивачем актів виконаних робіт, які складені з посилання на договір з іншим номер, ніж номер договору у спірних правовідносинах, з урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2015 р.

У судовому засіданні 06.07.2015 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 15.07.2015 р.

Позивач 15.07.2015 р. надав за вх. № 10655 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

В судове засідання, призначене на 15.07.2015 р. представник відповідача не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляв.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між ФОП ОСОБА_3 (позивач, виконавець) та ПАТ "Кросс-"Зоря" (відповідач, замовник) був укладений договір на вивіз рідких побутових відходів за №1/1012-209 від 20.09.2013 року (далі - договір)(а.с. 12), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався приймати від відповідача замовлення на вивіз рідких побутових відходів та своїм транспортом здійснювати відкачку та транспортування їх до очисних установ, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг позивача.

Відповідно до п. 3.2 договору (в редакції додаткової угоди від 18.11.13 р.), вартість послуг, що надаються позивачем, з 1 грудня 2013 р., за умови оплати за безготівковим розрахунком, складає 750 грн. за 10 куб.м. рідких нечистот з відстійників.

Строки оплати наданих послуг, спірним договором сторонами не були встановлені.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивач надав послуги щодо вивезення рідких побутових відходів відповідача на загальну суму 289125,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за № 16 від 11.02.2014 року, № 17 від 17.02.2014 року, № 18 від 24.02.2014 року, № 19 від 28.02.2014 року (а.с. 14-17), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в сумі 122650,00 грн., внаслідок чого неоплаченими залишились послуги на загальну суму 166475,00 грн.

Оскільки строки оплати наданих послуг договором не були встановлені, 17.12.14 р. позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату грошових коштів в сумі 166475,00 грн. (а.с. 18), яка була отримана відповідачем 18.12.14 р., що підтверджується відповідною накладною № 59000087656918 (а.с. 19) та чеком.

Втім, відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав претензію про сплату грошових коштів в сумі 166475,00 грн. 18.12.14 р.

Таким чином, відповідач мав сплатити грошові кошти в сумі 166475,00 грн. до 26.12.14 р.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що з 26.12.14 р. відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг наданих на підставі спірного договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблені обґрунтовані висновки, що загальна сума заборгованості відповідача за договором становить 166475,00 грн., яка була заявлена до стягнення та стягнута оскаржуваним рішенням.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що доказів, які б підтверджували сплату цієї суми, відповідач суду не надав.

З урахуванням фактичних матеріалів справи та положень ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 901, 903 ЦК України та ст. 173, 174, 193 ГК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 166475,00 грн.

Колегія суддів також погоджується і з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості стягнення з відповідача пені у розмірі 48478,00 грн., виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, спірним договором забезпечення виконання грошового зобов'язання не передбачене, позивачем не доведено встановлення такого забезпечення законом.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування суми основного боргу. Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що акти виконаних робіт складені з посилання на договір з іншим номер, ніж номер договору у спірних правовідносинах, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки, дійсно, між позивачем та відповідачем підписані акти виконаних робіт №16 від 11.02.2014р. на суму 127500,00 грн., №17 від 17.02.2014р. на суму 94500,00 грн., №18 від 24.02.2014р. на суму 39375,00 грн. та №19 від 28.02.2014р. на суму 27750,00 грн., що містять посилання на договір №1 на надання послуг від 20.09.2013р., але, як стверджує позивач в своєму відзиві, це трапилося, в наслідок технічної помилки при друці зазначених актів, коли, повний номер договору не було надруковано.

В свою чергу, доказів існування іншого договору, укладеного між позивачем та відповідачем, в матеріалах справи не міститься.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Кросс - птахофабрика "Зоря" на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 р. у справі № 904/2236/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 р. у справі № 904/2236/15 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 17.07.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.