Ухвала суду № 46899997, 17.07.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"17" липня 2015 р. № 927/966/15

Суддя Лавриненко Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви від 15.07.15

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп",

вул. Кільцева,3, м.Чернігів, 14003

відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

предмет спору: про переведення прав і обов"язків покупця за договором

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Позивачем подано позов про визнання за позивачем переважного права перед іншими особами на придбання у власність нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; переведення на позивача прав та обов'язків покупця нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Також позивач просить суд витребувати з відповідача договір купівлі-продажу або інший документ про зміну власника нежитлового приміщення в АДРЕСА_2. Дану вимогу суд розцінює як клопотання про витребування доказів.

Таким чином, позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру (визнання переважного права та переведення прав та обов'язків) і одна вимога майнового характеру (визнання права власності).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2-х відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Як вбачається із поданих до позовної заяви доказів про сплату судового збору, позивачем сплачено за дві вимоги немайнового характеру по 1218 грн., згідно платіжних доручень № 3172 від 07.07.2015р., № 3191 від 15.07.2015р. та вимоги майнового характеру - визнання права власності - мінімальний розмір 1827 грн., згідно платіжного доручення № 3190.

Позивач у своєму клопотанні, посилаючись на ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та п.2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7, якими визначено, що якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи, вказує про те, що ним сплачено судовий збір в мінімальному розмірі, оскільки йому невідома дійсна вартість спірного майна - нежитлового приміщення по вул. Кільцевій, 3, у м. Чернігові, адже відповідач відмовляється надати договір купівлі - продажу цього приміщення.

Вказані позивачем у поданому клопотанні обставини судом до уваги не приймаються з наступних підстав:

У відповідності до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України та п.2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7, ціна позову із позовних заяв про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру . При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України, такий обов»язок покладається на позивача. Як виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею ( частина третя статті 55 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013р. № 7 визначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

В порушення вищезазначених вимог позивачем зовсім не зазначена вартість майна, на яке позивач просить визнати право власності.

Виходячи із якої вартості майна позивачем сплачена саме мінімальний розмір судового збору позивач ні в позовній заяві, ні в клопотанні не зазначив, чому не сплачено максимальний розмір судового збору позивач також не обґрунтував.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують відмову відповідача від надання договору купівлі - продажу, надання відомостей щодо вартості об»єкту оренди, неможливість визначити вартість майна, в тому числі і шляхом проведення відповідної оцінки суб»єктом оціночної діяльності або експертом, чи визначення його вартості виходячи із ринкової.

Частиною 4 ст.362 Цивільного кодексу України визначено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред»явити до суду позов про переведення на нього прав та обов»язків покупця. Одночасно позивач зобов»язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

В господарському суді Чернігівської області відкрито депозитний рахунок: отримувач: господарський суд Чернігівської області; код 03500068; р/р 37318009000368; банк - ГУ ДКСУ у Чернігівській області; МФО 853592.

Оскільки предметом заявлених позовних вимог позивача є також переведення на позивача прав та обов'язків покупця нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з посиланням в тому числі і на ст. 362 Цивільного кодексу України, то позивач одночасно з поданням позову зобов»язаний надати суду докази внесення на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Позивачем, в порушення ч.4 ст.362 Цивільного кодексу України не подано суду доказів внесення грошової суми на депозитний рахунок суду.

Частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, зокрема, позивач, зобов"язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до спеціальної норми господарського процесу та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, належним доказом надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є, зокрема, опис вкладення до цього листа та фіскальний чек.

Подана позовна заява датована позивачем 15.07.2015 року, проте додано докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (фіскальний чек та опис вкладення) від 08.07.2015 року. Крім того, з наданого опису вкладення у цінний лист вбачається, що відповідачу направлена позовна заява від 07.07.2015 року з додатками.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Оскільки позивачем не вказано ціну вартості майна, не подано доказів внесення на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець; не подано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а тому подана заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.3,6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України та ч. 4 ст.362 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Після усунення зазначених порушень, Ви вправі повторно звернутись з даною позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Також звертаємо Вашу увагу, що при повторному зверненні з позовною заявою Вам необхідно уточнити площу нежитлового приміщення на яке Ви просите визнати право власності та його технічні характеристики.

Керуючись п. 3,6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 ст.362 Цивільного кодексу України -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу.

Додаток на 14 арк.

Суддя Лавриненко Л.М.