ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
УХВАЛА
"06" липня 2010 р. Справа № 50/130-10
вх. № 6013/2-50
Суддя господарського суду Харківської області Усатий В.О.
без участі представників сторін
розглянувши справу за позовом ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ", м. Харків
до 1) ПП "ІВР-АГРО", м. Луганськ,
2) ТОВ "Ю.ПІ.-КЕМИКАЛ", м. Харків
про стягнення 523831,16 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення солідарно з 1-го відповідача ПП "ІВР-АГРО" та 2-го відповідача ТОВ "Ю.ПІ.-КЕМИКАЛ" суму передплати за договорами поставки № 170310/2-Ю від 17.03.2010 р., № 230310/1-Ю від 23.03.2010 р., № 240310/3-Ю від 24.03.2010 р. та штрафних санкцій в розмірі 523831,16 грн.
До позовної заяви позивачем надана заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках, що належать 1-му відповідачу - Приватному підприємству "ІВР-АГРО" (91004, м. Луганськ, вул. Гостра Могила, 156/37; код 33351859; р/р 26000009060001 в Донецькій філії АТ "Индекс банк" (МФО 335850), м. Донецьк; р/р 26003001324568 в ЗАТ "ОТП Банк" (МФО 300528), м. Київ та 2-му відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ю.ПІ.-КЕМИКАЛ" (61022, м. Харків, провул. Криничний, буд. 5; код 33066990; р/р 26003624660000 в Харківській філії АКІБ "УкрСиббанк" (МФО 351641), м. Харків в розмірі позовних вимог в сумі 523831,16 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що неодноразове та несвоєчасне невиконання 1-м відповідачем та 2-м відповідачем зобов’язань перед позивачем призводить до настання у останнього значних збитків, викликає обґрунтовані побоювання щодо неможливості в подальшому виконання рішення.
Дослідивши подані позивачем разом із позовною заявою та заявою про забезпечення позову матеріали, враховуючи підтверджені ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з такого.
Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов’язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з таким матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позву; вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціатив має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких задів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась за такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Як стверджує позивач, між ним та 1-м відповідачем 17.03.2010 р. було укладено договір поставки товару № 170310/2-Ю, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов"язувався поставити та передати у власність позивачу (покупцю) товар - врожай соняшника 2009 р., а покупець зобов"язувався прийняти та своєчасно здійснити оплату за вказаний товар. Позивач свої зобов’язання перед відповідачем виконав достроково та сплатив за товар до моменту його передачі. Відповідач проти такого виконання зобов"язань не заперечував та суму попередньої оплати за товар в сумі 1442500,00 грн., що відповідає загальній вартості товару у обсязі 500 тонн, прийняв у повному обсязі. У свою чергу, відповідач здійснив постачання товару частково лише у обсязі 498,550 тонн. Кількість сплаченого, але не поставленого товару складає 1,450 тонн та згідно умов договору відповідає вартості 4183,25 грн., який відповідач повинен був поставити позивачу не пізніше 26.03.2010 р. або повернути передплату протягом 29.03.2010 р. Але відповідач не здійснив ані постачання товару, ані не повернув суму отриманої передплати за нього, у зв"язку з чим у 1-го відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним договором поставки товару № 170310/2-Ю від 17.03.2010 р. в сумі 4601,49 грн., з яких 186,24 грн. - пені та 232,00 грн. - штрафних санкцій.
Крім того, між позивачем та 1-м відповідачем 23.03.2010 р. було укладено договір поставки товару № 230310/1-Ю, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов"язувався поставити та передати у власність позивачу (покупцю) товар - врожай соняшника 2009 р., а покупець зобов"язувався прийняти та своєчасно здійснити оплату за вказаний товар. Згідно п. 5.1 договору розрахунок за товар здійснюється частинами, а саме 90% передплати та 10% за фактом постачання. Позивач свої зобов’язання перед відповідачем виконав достроково та перерахував суму попередньої оплати у розмірі 1277000,00 грн., що відповідає загальній вартості товару у обсязі 442,634 тонни. У свою чергу, відповідач здійснив постачання товару частково та несвоєчасно, оригіналів документів, які б підтверджували факт постачання товару не надав, у зв"язку з чим позивачем на підставі п. 3.2.3 договору був складений акт № 2 від 03.04.2010 р., який підтверджує постачання товару у обсязі 290,710 тонн. Кількість сплаченого, але не поставленого товару складає 151,924 тонни та згідно умов договору відповідає вартості 438301,65 грн., який відповідач повинен був поставити позивачу не пізніше 29.03.2010 р. або повернути передплату з 30.03.2010 р. Але відповідач не здійснив ані постачання товару, ані не повернув суму отриманої передплати за нього, у зв"язку з чим у 1-го відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним договором поставки товару № 230310/1-Ю від 23.03.2010 р. в сумі 462629,27 грн., з яких 19782,57 грн. - пені та 24307,84 грн. - штрафних санкцій.
Також, між позивачем та 1-м відповідачем 24.03.2010 р. було укладено договір поставки товару № 240310/3-Ю, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов"язувався поставити та передати у власність позивачу (покупцю) товар - врожай соняшника 2009 р., а покупець зобов"язувався прийняти та своєчасно здійснити оплату за вказаний товар. Згідно п. 5.1 договору розрахунок за товар здійснюється частинами, а саме 90% передплати та 10% за фактом постачання. Позивач свої зобов’язання перед відповідачем виконав достроково та перерахував суму попередньої оплати у розмірі 500000,00 грн., що відповідає загальній вартості товару у обсязі 171,821 тонни. У свою чергу, відповідач здійснив постачання товару частково та несвоєчасно, оригіналів документів, які б підтверджували факт постачання товару не надав, у зв"язку з чим позивачем на підставі п. 3.2.3 договору був складений акт № 3 від 03.04.2010 р., який підтверджує постачання товару у обсязі 154,140 тонн. Кількість сплаченого, але не поставленого товару складає 17,681 тонни та згідно умов договору відповідає вартості 51452,60 грн., який відповідач повинен був поставити позивачу не пізніше 31.03.2010 р. або повернути передплату з 02.04.2010 р. Але відповідач не здійснив ані постачання товару, ані не повернув суму отриманої передплати за нього, у зв"язку з чим у 1-го відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним договором поставки товару № 240310/3-Ю від 24.03.2010 р. в сумі 56600,43 грн., з яких 2318,87 грн. - пені та 2828,96 грн. - штрафних санкцій.
Таким чином, загальна сума заборгованості 1-го відповідача перед позивачем станом на 17.06.2010 р. за договорами поставки товару 170310/2-Ю від 17.03.2010 р., № 230310/1-Ю від 23.03.2010 р. та № 240310/3-Ю від 24.03.2010 р. визначена ним у сумі 523831,16 грн.
Крім того, між позивачем та 2-м відповідачем 22.04.2010 р. було укладено договір поруки № 1, відповідно до умов якого 2-й відповідач (поручитель) зобов"язувася відповідати перед кредитором за виконання будь-яких зобов"язань 1-го відповідача (ПП "ІВР-АГРО"), що виникли на підставі договорів поставки товару 170310/2-Ю від 17.03.2010 р., № 230310/1-Ю від 23.03.2010 р. та № 240310/3-Ю від 24.03.2010 р. У зв"язку з невиконанням 1-м відповідачем зобов"язань за вказаними договорами поставки товару, позивачем було пред"явлено вимогу до 2-го відповідача про сплату заборгованості на суму 493937,50 грн. протягом трьох днів з моменту отримання цієї вимоги. Вказану вимогу 2-й відповідач отримав 14.06.2010 р., про що свідчить його підпис про отримання вимоги. Однак, 2-м відповідачем не виконані вимоги договору поруки № 1 від 22.04.2010 р. та не сплачена вказана заборгованість перед позивачем.
Суд погоджується із твердженням заявника, що зважаючи на повторність невиконання зобов’язань відповідачем, великий строк прострочення здійснення платежу та значний розмір заборгованості, побоювання позивача, що і в подальшому виконання рішення по справі буде утруднене чи взагалі неможливе, якщо не вжити відповідні заходи, є обґрунтованим та таким що підкріплюється обставинами справи.
Саме такий захід як арешт грошових коштів є обґрунтованим, відповідає вимогам розумності та адекватності, забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки саме ці заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд зважаючи на обставини справи, що вказують на те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, визнав заяву про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 68 Господарського процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3-А, офіс 305; код 34758433) про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що належать 1-му відповідачу - Приватному підприємству "ІВР-АГРО" (91004, м. Луганськ, вул. Гостра Могила, 156/37; код 33351859; р/р 26000009060001 в Донецькій філії АТ "Индекс банк" (МФО 335850), м. Донецьк; р/р 26003001324568 в ЗАТ "ОТП Банк" (МФО 300528), м. Київ та 2-му відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Ю.ПІ.-КЕМИКАЛ" (61022, м. Харків, провул. Криничний, буд. 5; код 33066990; р/р 26003624660000 в Харківській філії АКІБ "УкрСиббанк" (МФО 351641), м. Харків в межах розміру позовних вимог 523831,16 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.
Ухвала дійсна до пред’явлення до виконання у кредитні установи (судовому виконавцю) з 06.07.2010 р. по 07.07.2013 р.
Копію ухвали направити позивачу, відповідачам, Дзержинському відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ВДВС головного управління юстиції в Луганській області, банкам.
Суддя Усатий В.О.
Судове рішення № 46899074, Господарський суд Харківської області було прийнято 06.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 50/130-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: