Рішення № 46897076, 09.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа № 911/1960/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тура УА”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд Хауз”, м. Вишневе

про стягнення 69436,00 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Тура УА” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд Хауз” (надалі відповідач) про стягнення 69436,00 грн., з яких: 39676,32 грн. основного боргу, 1707,67 грн. 3% річних, 14482,14 грн. інфляційних втрат та 13569,87 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди від 06.08.2013 р. № 23 та договору оренди від 01.10.2013 р. № 32 у частині здійснення орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 03.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2015 р., у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 24.06.2015 р.

16.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2015 р. продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів, та, у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 09.07.2015 р.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 07.05.2015 р. та 03.06.2015 р. та 24.06.2015 р. в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Святошинська, буд 26, що свідчить про те, що останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, оскільки копії винесених судом ухвал були направлені на вказану адресу.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

06 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Тура УА” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Буд Хауз” (орендар) було укладено договір оренди №23 (надалі договір-1), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування рухоме майно – риштування фасадні SPRINT, вишки пересувні BoSS (далі обладнання). Монтаж та демонтаж орендованого обладнання не є предметом цього договору, орендар здійснює монтаж та демонтаж орендованого обладнання на свій ризик власними силами та за власний рахунок.

Згідно з п. 1.2. договору-1 найменування складових частин та вартість обладнання, що передається в оренду, зазначено в специфікаціях та в актах прийому-передачі обладнання до цього договору. Технічних стан обладнання, яке передається в оренду, зазначається у актах прийому-передачі обладнання. Специфікації та акти приймання-передачі є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору-1 передача-приймання обладнання в оренду від орендодавця до орендаря здійснюється уповноваженими представниками сторін згідно з актом приймання-передачі обладнання в оренду та з оренди на складі орендодавця за адресою: Київська обл., с. Петрівське, вул. Індустріальна, 29.

Строк оренди обладнання за цим договором складає: вишки пересувні BoSS – комплект №1 – 40 календарних днів, риштування фасадні SPRINT – комплект №2 – 21 календарний день, комплект №3 на термін з 17.09.2013 р. по 30.09.2013 р., комплект №4 з 17.09.2013 р. по 30.09.2013 р. (п. 4.2. договору-1 з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 17.09.2013 р.).

Пунктом 5.3. договору-1 у редакції додаткової угоди №1 від 17.09.2013 р. сторони погодили, що вартість оренди обладнання за 1 добу складає: комплект №1 – 84,00 грн., комплект №2 – 198,72 грн., комплект №3 – 46,80 грн., комплект №4 – 96,00 грн.

Відповідно до п. 5.7. договору-1 орендна плата сплачується шляхом передплати в безготівковому порядку за перші 30 календарних днів оренди обладнання на поточний рахунок орендодавця на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату. За кожний наступний строк оренди обладнання орендар здійснює передоплату за 5 робочих днів до настання цього чергового строку оренди обладнання на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату, але не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди.

Договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими особами сторін і посвідчення печатками сторін і діє до повного виконання зобов’язань по цьому договорі (п. 3.1. договору-1).

На виконання умов вказаного вище договору оренди обладнання на підставі специфікацій від 06.08.2013 р. та 17.09.2013 р. позивачем було передано у оренду обумовлене специфікаціями обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання в оренду від 07.08.2013р., 30.08.2013 р. та 17.09.2013 р., які підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

Крім того, факт користування відповідачем обладнанням за договором оренди від 06.08.2013 р. №23 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів надання послуг №67 від 30.08.2013р. на суму 2100,00 грн., №68 від 31.08.2013 р. на суму 397,44 грн., №77 від 05.09.2013 р. на суму 420,00 грн., №83 від 12.09.2013 р. на суму 2384,64 грн., №86 від 18.09.2013 р. на суму 1192,32 грн., №96 від 30.09.2013 р. на суму 2100,00 грн., №97 від 30.09.2013 р. на суму 1999,20 грн., № 98 від 30.09.2013 р. на суму 2384,64 грн., загалом на суму 12978,24 грн.

Відповідно до актів прийому передачі обладнання з оренди від 30.09.2013 р. відповідач повернув орендоване у відповідача обладнання за договором від 06.08.2013 р. №23.

Згідно з п. 5.7. договору, відповідач май здійснювати сплату орендних платежів за перші 30 календарних днів оренди шляхом передплати в безготівковому порядку, а за кожний наступний строк оренди обладнання орендар мав здійснювати передоплату не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди, тобто до початку настання строку користування визначеного у рахунку-фактурі.

Разом з тим, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки з ТОВ "Тура УА" по орендній платі за користування обумовленим вказаним договором обладнання, у зв’язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 7165,92 грн.

01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Тура УА” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Буд Хауз” (орендар) було укладено договір оренди №32 (надалі договір-2), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування рухоме майно – вишки пересувні BoSS (далі обладнання). Монтаж та демонтаж орендованого обладнання не є предметом цього договору, орендар здійснює монтаж та демонтаж орендованого обладнання на свій ризик власними силами та за власний рахунок.

Згідно з п. 1.2. договору-2 найменування складових частин та вартість обладнання, що передається в оренду, зазначено в специфікаціях та в актах прийому-передачі обладнання до цього договору. Технічних стан обладнання, яке передається в оренду, зазначається у актах прийому-передачі обладнання. Специфікації та акти приймання-передачі є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору-2 передача-приймання обладнання в оренду від орендодавця до орендаря здійснюється уповноваженими представниками сторін згідно з актом приймання-передачі обладнання в оренду та з оренди на складі орендодавця за адресою: Київська обл., с. Петрівське, вул. Індустріальна, 29.

Строк оренди обладнання за цим договором складає до 31.12.2013 р. Якщо сторонами не підписана додаткова угода про продовження строку оренди, то сторони погоджуються, що у цьому випадку обладнання вважається переданим у оренду на невизначений строк – до отримання орендарем вимоги орендодавця про повернення обладнання у визначений орендодавцем строк згідно п. 7.1. договору (п. 4.2. та п. 4.3. договору-2).

Пунктом 5.3. договору-2 сторони погодили, що вартість оренди обладнання за 1 добу складає: комплект №1 – 70,00 грн. та додатково сплачується ПДВ в розмірі 20% - 14,00 грн., комплект №2 – 165,00 грн. та додатково сплачується ПДВ в розмірі 20% - 33,00 грн., комплект №3 – 39,00 грн. та додатково сплачується ПДВ в розмірі 20% - 7,80 грн., комплект №4 – 155,00грн. та додатково сплачується ПДВ в розмірі 20% - 31,00 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору-2 орендна плата сплачується шляхом передплати в безготівковому порядку за перші 7 календарних днів оренди обладнання на поточний рахунок орендодавця на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату. За кожний наступний строк оренди обладнання орендар здійснює передоплату за 5 робочих днів до настання цього чергового строку оренди обладнання на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату, але не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди.

Договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими особами сторін і посвідчення печатками сторін і діє до повного виконання зобов’язань по цьому договорі (п. 3.1. договору-2).

На виконання умов вказаного вище договору оренди обладнання на підставі специфікації від 01.10.2013 р. позивачем було передано у оренду обумовлене специфікацією обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання в оренду від 01.10.2013р., які підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

Крім того, факт користування відповідачем обладнанням за договором оренди від 01.10.2013 р. №32 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів надання послуг №131 від 09.10.2013 р. на суму 1782,00грн., №132 від 21.10.2013 р. на суму 1680,00 грн., №133 від 31.10.2013 р. на суму 7216,80 грн., №160 від 29.11.2013 р. на суму 6984,00 грн., №184 від 30.12.2013 р. на суму 7216,80 грн., №2 від 16.01.2014 р. на суму 3724,80 грн., №5 від 31.01.2014 р. на суму 2790,00 грн., №17 від 06.02.2014 р. на суму 1116,00 грн., загалом на суму 32510,40 грн.

Відповідно до актів прийому передачі обладнання з оренди від 09.10.2013 р., 20.10.2013 р., 16.01.2014 р. та 06.02.2014 р. відповідач повернув орендоване у відповідача обладнання за договором від 01.10.2013 р. №32.

Згідно з п. 5.6. договору, відповідач май здійснювати сплату орендних платежів за перші 30 календарних днів оренди шляхом передплати в безготівковому порядку, а за кожний наступний строк оренди обладнання орендар мав здійснювати передоплату не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди, тобто до настання строку визначеного у рахунках-фактурах.

Разом з тим, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач не здійснив розрахунки з ТОВ "Тура УА" по орендній платі за користування обумовленим вказаним договором обладнання, у зв’язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 32510,40 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було скеровано на адресу відповідача 02.04.2015 року претензію від 01.04.2015 р. №9 на суму 39676,32 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 02.04.2015 року №8843 та описом вкладення у лист. Проте, станом на дату судового засідання, вказана претензія залишена відповідачем без належного реагування. Доказів іншого відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Буд Хауз" своїх зобов’язань щодо здійснення орендних платежів на загальну суму 39676,32 грн. за вказаними вище договорами оренди обладнання.

Як встановлено частиною першою ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 285 Господарського кодексу України орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Згідно з ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини сьомої ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед ТОВ "Тура УА" по орендній платі за користування обладнання складає 39676,32 грн. У свою чергу відповідачем наявність вказаної заборгованості не спростовано.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 39676,32 грн. боргу підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1707,67 грн. 3% річних, 14482,14 грн. інфляційних втрат та 13569,87 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач невірно визначив час настання прострочення сплати орендних платежів на підставі рахунків-фактур № 65 від 13.09.2013 р., №112 від 31.10.2013 р., №155 від 29.11.2013 р. та №173 від 30.12.2013 р., оскільки відповідно до умов п. 5.7. договору-1 та п. 5.6. договору-2 прострочення сплати орендних платежів на підставі вказаних рахунків-фактур наступить з 17.09.2013 р., 01.11.2013 р., 01.12.2013 р. та 01.01.2014 р.

Здійснивши перерахунок 3% річних по заборгованості за орендні платежі, за кожним рахунком-фактурою окремо, з урахуванням зазначеного та часткової сплати заборгованості відповідачем, за період з 06.09.2013 р. по 09.03.2015р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних задовольняє у частині стягнення 1603,54 грн., оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат по заборгованості за орендні платежі, за кожним рахунком-фактурою окремо, з урахуванням зазначеного та часткової сплати заборгованості відповідачем, за період з 06.09.2013 р. по 09.03.2015р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 14482,14грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми заявленої до стягнення позивачем.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пунктів 9.1.4. договорів оренди, у випадку несвоєчасної сплати чергових платежів за послуги оренди обладнання або інших платежів згідно договору, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, та за весь час прострочення. Нарахування пені не звільняє орендаря від сплати основного боргу.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З змісту пунктів 9.1.4. договорів оренди вбачається, що сторонами продовжено, у порядку встановленому частиною шостою ст. 232 ГК України (у договірному порядку), строк протягом якого може нараховуватися пеня на весь час прострочення.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені по заборгованості за орендні платежі, за кожним рахунком-фактурою окремо, з урахуванням зазначеного вище щодо вірності визначення позивачем дат прострочення та часткової сплати заборгованості відповідачем, за період з 06.09.2013 р. по 09.03.2015р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені задовольняє у частині стягнення 11535,71 грн., оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 39676,32 грн. боргу, 1603,54 грн. 3% річних, 11535,71 грн. пені, 14482,14 грн. інфляційних втрат, загалом 67297,71 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буд Хауз” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 26; код ЄДРПО України – 35211575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тура УА” (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, буд. 8-А, оф. 421, код ЄДРПО України – 38271802) – 39676 (тридцять дев’ять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 32 коп. орендної плати, 14482 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 14 коп. інфляційних втрат, 11535 (одинадцять тисяч п’ятсот тридцять п’ять) гривень 71 коп. пені, 1603 (одну тисячу шістсот три) гривні 54 коп. 3% річних та 1770 (одну тисячу сімсот сімдесят) гривень 74 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.07.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін