Рішення № 46897040, 06.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/15014/15Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в розмірі 8 667,45 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в розмірі 8 667,45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 грудня 2012 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" та Кудаковою Аллою Омелянівною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0042970НТ, за яким застраховано автомобіль марки Honda, АА1548НН.

04.12.2013 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Honda, АА1548НН, під керуванням Лобань Кирила Геннадійовича та транспортним засобом марки ГАЗ, д.н. АА9412АІ, під керуванням Савченка Валентина Васильовича.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.12.2013 року Савченка Валентина Васильовича визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 189,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 704 від 10.01.2014 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ГАЗ, д.н. АА9412АІ застрахована у відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АС/1151490.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для врегулювання спору мирним шляхом, позивач направив відповідачеві заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу вих. № 300/01-14 від 24.11.2014 року, відповідно до якої просив перерахувати суму страхового відшкодування в розмірі 7189,37 грн.

Вимоги відповідач не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.07.2015 року.

01.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

В судове засіданні 06.07.2015 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду від 16.06.2015 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 32009992, 01030 32010060 відповідно.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

19 грудня 2012 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" та Кудаковою Аллою Омелянівною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0042970НТ, за яким застраховано автомобіль марки Honda, АА1548НН.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З довідки № 9312388 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 04.12.2013 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Honda, АА1548НН, під керуванням Лобань Кирила Геннадійовича та транспортним засобом марки ГАЗ, д.н. АА9412АІ, під керуванням Савченка Валентина Васильовича.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва № 3-955413 від 24.12.2013 року Савченка Валентина Васильовича визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку № ККС0000574 від 13.12.2013 року вартість послуг та запчастин становить 7 189,37 грн.

Страховик склав страховий акт № 50144/1 від 25.12.2013 року та розрахунок страхового відшкодування, відповідно до яких страхове відшкодування становить 7189,37 грн.

На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 189,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 704 від 10.01.2014 року.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ГАЗ, д.н. АА9412АІ застрахована у відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АС/1151490, франшиза - 510,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Для врегулювання спору мирним шляхом, позивач направив відповідачеві заяву на виплату страхового відшкодування вих. № 300/01-14 від 24.11.2014 року, відповідно до якої просив перерахувати суму страхового відшкодування в розмірі 7189,37 грн., отримана останнім 01.12.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04128 03387458.

Вимоги відповідач не виконав.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 7 189,37 (сума сплачена відповідачем) - 510,00 грн. (франшиза) = 6 679,37 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Honda, АА1548НН, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 1937,02 грн. та три проценти річних у розмірі 51,06 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, тому судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На спільному засідання судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, при розгляді справи № 6-112цс13, у постанові від 25.12.2013 Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого при здійснені страховиком страхової виплати у вигляді відшкодування шкоди за договором добровільного страхування на користь потерпілої особи (згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України) відбувається заміна кредитора - страхувальник передає страховикові, який здійснив таку страхову виплату, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом статті 514 Цивільного кодекс України зміна кредитора у зобов'язанні (в т.ч. внаслідок переходу права вимоги на підставі статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування») у передбачений чинним законодавством спосіб не виключає нарахування інфляційних витрат та 3% річних, які є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 1937,02 грн. та трьох процентів річних у розмірі 51,06 грн. є обґрунтованими за розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) страхове відшкодування в розмірі 6 679 (шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 37 коп., індекс інфляції в розмірі 1 937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн.. 02 коп., три проценти річних в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн., 06 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 17.07.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий