Рішення № 46897018, 06.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/13114/15Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання»

до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України

за участю Військової прокуратури Київського гарнізону

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

від позивача: Бурносов Є.В. - представник за довіреністю №б/н від 29.04.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

від прокуратури: Тимко В.В. - службове посвідчення №025581 від 15.04.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зобов'язання перерахувати залишок коштів в сумі 66 848,01 грн., що міститься на поточному рахунку позивача №26007017302201 в філії «Центральне РУ» АТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937, у зв'язку із закриттям поточного банківського рахунку №26007017302201, на поточний рахунок державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання», відкритий в філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк», код отримувача (МФО) 320649, рахунок №26009052630518 в сумі 66 848,01 грн. у відповідності до платіжного доручення №31 від 26.03.2015 року, а також про зобов'язання закрити поточний рахунок №26007017302201, відкритий в філії «Центральне РУ» АТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937 та видати позивачу відповідну довідку про закриття даного банківського рахунку.

Свої позовні вимоги державне підприємство Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» обґрунтовує тим, що відповідач всупереч положенням Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції про безготівкові розрахунки Україні в національній валюті, поточний рахунок позивача не закрив та не перерахував залишок наявних на ньому грошових коштів в сумі 66 848,01 грн. на визначений в заяві №29 від 26.03.2015 року про закриття рахунку та в платіжному дорученні позивача №31 від 26.03.2015 інший поточний рахунок позивача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.05.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.06.2015 року та залучено в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України.

15.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва військовий прокурор Київського гарнізону подав повідомлення про вступ у справу.

В судове засідання 15.06.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.05.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, ухвалою суду від 15.06.2015 року відкладено розгляд справи на 06.07.2015 року.

Під час проведення судового засідання 06.07.2015 року представник позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.

На призначене судове засідання 06.07.2015 року представник відповідача повторно не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 32009836 від 19..06.2015 року.

Представник третьої особи, на призначене судове засідання 06.07.2015 року також не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Що стосується заявленого позивачем клопотання про винесення окремої ухвали для вжиття передбачених наведеним у позовній заві нормами чинного законодавства України заходів реагування на вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.191 Кримінального кодексу України, та на порушення чинного банківського законодавства України, останнє не підлягає задоволенню. При цьому, суд виходить з наступного.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 зазначається таке.

Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК (п.5.1).

Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи (п.5.2).

Враховуючи, що судом не встановлено обставин, необхідних для винесення окремої ухвали, і винесення останньої є правом господарського суду, останній відмовляє позивачу у задоволенні заявленого ним клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

15.03.2013 року між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) та державним підприємством Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» (клієнт) укладено договір на розрахунково-касове обслуговування №33335, за умовами якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок: №26007017302201 в гривнях (рахунок), а клієнт зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, оплачувати послуги банку. Відповідно до тарифів на розрахунково-касове обслуговування рахунку в порядку і на умовах, визначених договором (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1 Договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.2.2 Договору).

Пунктом 3.2.1 Договору встановлено, що клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

У п.8.1 Договору зазначено, що останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, і діє протягом невизначеного строку.

У тарифах на розрахунково-касове обслуговування рахунків клієнтів корпоративного бізнесу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» визначено вид операції, тариф та строк оплати.

Протягом 02.02.2015 року - 06.02.2015 року, державним підприємством Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» були подані до банку до виконання наступні платіжні доручення, а саме: №16 від 02.02.2015 року на суму 3 622,94 грн., №17 від 02.02.2015 року на суму 676,31 грн., №18 від 02.02.2015 року на суму 150 грн., №19 від 02.02.2015 року на суму 150 грн., №20 від 02.02.2015 року на суму 150 грн., №21 від 04.02.2015 року на суму 12 369,70 грн., №23 від 04.02.2015 року на суму 3 826,72 грн., №25 від 04.02.2015 року на суму 3 387,46 грн., №27 від 05.02.2015 року на суму 878,51 грн., №28 від 06.02.2015 року на суму1 059,89 грн., №29 від 06.02.2015 року на суму 14 000 грн.

Однак, банком вказані вище платіжні доручення позивача виконані не були. Доказів повернення банком розрахункових документів позивача, із зазначенням причин повернення, як того вимагає чинне законодавство України, матеріали справи не містять.

06.02.2015 року позивач звернувся до керуючого філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» із листом №12, в якому повідомляв про наведені вище обставини.

Також, 06.02.2015 позивачем була подана до відділення №30 філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заява від 06.02.2015 року №11, яка була зареєстрована за №30/218, в якій позивач просив вжити негайних заходів по проведенню платежів.

Відповідно до положень статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно частини 3 статті 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом (ст. 1074 ЦК України).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до частини першої пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (Інструкція від 21.01.2004 року № 22), з наступними змінами та доповненнями, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Згідно з п. 2.15 Інструкції, порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

В подальшому, а саме 26.03.2015 клієнт звернувся до банку з заявою №29 відповідно до якої просив закрити його поточний рахунок №26007017302201 в філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та залишок коштів, що містяться за вказаному рахунку, у зв'язку з його закриттям, перерахувати на наступний поточний рахунок державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» - відкритий в філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк», код отримувача (МФО) 320649, рахунок №26009052630518 в сумі 66 848,01 грн. у відповідності до платіжного доручення №31 від 26.03.2015 року.

До доданої заяви про закриття рахунку заявником було долучено платіжне доручення №31 від 26.03.2015 року на суму 66 848,01 грн.

З представленої позивачем виписки по рахунку №2600701702201 слідує, що станом на 07.04.2015 року залишок коштів на вказаному рахунку державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» становив 68 649,01 грн.

Проте, відповідач за наявності достатніх грошових коштів на рахунку позивача, вимогу клієнта по перерахуванню коштів не виконав, поточний рахунок підприємства не закрив.

Частина 1 ст. 1075 ЦК України передбачає можливість розірвання договору банківського рахунка на вимогу клієнта у будь-який час.

Укладаючи договір, позивач розраховував на належне виконання банком своїх зобов'язань за Договором, у тому числі щодо своєчасного та повного виконання платіжних доручень позивача.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідачем не надано суду доказів перерахування коштів згідно платіжного доручення №31 від 26.03.2015 року.

Відповідно до п.20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (Інструкція від 12.11.2003 року № 492 ) поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта.

Згідно п. 20.6 Інструкції від 12.11.2003 року № 492 банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо). Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Для закриття рахунку за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому згода банку не вимагається, оскільки чинним законодавством визначено лише дії банку, які він повинен вчинити.

Як зазначалось вище, позивач користуючись своїм правом на закриття рахунку, надав відповідачу 26.03.2015 року заяву про закриття поточного рахунку та перерахування залишку грошових коштів на інший рахунок, відкритий в іншій банківській установі, однак, публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» відповідних дій вчинено не було.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпорядження про списання станом на момент їх подання, відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання платіжного доручення позивача, як і доказів закриття поточного рахунку державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання», на підставі чого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) перерахувати залишок коштів в сумі 66 848 (шістдесят шість тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 01 коп., що міститься на поточному рахунку державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 30, ідентифікаційний код 08064175) №26007017302201 в філії «Центральне РУ» АТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937, у зв'язку із закриттям поточного банківського рахунку №26007017302201, на поточний рахунок державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 30, ідентифікаційний код 08064175) відкритий в філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк», код отримувача (МФО) 320649, рахунок №26009052630518 у відповідності до платіжного доручення №31 від 26.03.2015 року.

3. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) закрити поточний рахунок №26007017302201 державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 30, ідентифікаційний код 08064175), відкритий в філії «Центральне РУ» АТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937 та видати відповідну довідку про закриття даного банківського рахунку.

4. Стягнути з публічного акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь державного підприємства Міністерства оборони України « 703 Металообробний завод котельного обладнання» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 30, ідентифікаційний код 08064175) судовий збір в сумі 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.07.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий