Рішення № 46896740, 08.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015Справа №910/11000/15Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот»до про Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» стягнення 30 030 грн. 29 коп. Представники:

від Позивача: Ізюмська І.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 30 030 грн. 29 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.03.2013 року між Державним підприємством «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» (Замовник) було укладено Договір на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935, предметом якого є проведення Виконавцем робіт, пов»язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав свої зобов'язання за цим Договором, що підтверджується актами виконаних робіт на загальну суму 26 511 грн. 84 коп., у зв»язку з чим було виставлено рахунки - фактури, проте Відповідач свої порушив зобов»язання щодо своєчасного здійснення оплати за надані послуги в повному обсязі. Таким чином, заборгованість Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» перед Державним підприємством «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» становить 26 511 грн. 84 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» пеню у розмірі 3 304 грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 213 грн. 55 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/11000/15, судове засідання призначено на 04.06.2015 р.

04.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.04.2015 року.

04.06.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.04.2015 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати докази на підтвердження надсилання Приватному акціонерному товариству "СІ - ЕС - ТІ - ІНВЕСТ" рахунків на оплату відповідно до п. 3.3. Договору №20280935 від 01.03.2013 року;

2) Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості у розмірі 26 511,84 грн. за Договором №20280935 від 01.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 року відкладено розгляд справи на 18.06.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

18.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2015 року.

18.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Відповідач оплатив роботи Позивача згідно з рахунками від 29.09.2014 року №21277 та від 31.10.2014 року №21277, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, Відповідач вважає необґрунтованими нарахування Позивачем 3% річних та пені за період з 24.03.2015 року по 24.04.2015 року та з 14.04.2015 року по 24.04.2015 року.

18.06.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати детальний розрахунок позовних вимог з урахуванням платіжних доручень Приватного акціонерного товариства "СІ - ЕС - ТІ - ІНВЕСТ";

2) Відповідача надати докази на підтвердження часткової оплати заборгованості у розмірі 8 837,28 грн. за Договором №20280935 від 01.03.2013 року.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 02.07.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі, клопотання про продовження строків розгляду спору.

01.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, оскільки після порушення провадження по справі Відповідачем було сплачено виконані у вересні 2014 року роботи, в якій просить Суд стягнути з Відповідача на користь Позивача суму боргу у розмірі 22 093,20 грн. (двадцять дві тисячі дев'яносто три гривні 93 копійки), суму штрафної санкції (пені) у розмірі 5 883 гривні 45 копійок (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні45 копійок), три проценти річних від простроченої суми у розмірі 316 гривень 69 копійок (триста шістнадцять гривень 69 копійок), суму сплаченого судового збору у розмірі 1 827грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

02.07.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Щодо заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати платіжні доручення на підтвердження здійснення оплат за виконані роботи Приватним акціонерним товариством "СІ - ЕС - ТІ - ІНВЕСТ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 08.07.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

08.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви.

В судовому засіданні 08 липня 2015 року представник Позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.07.2015 року у справі № 910/11000/15.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Як вбачається з копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» є 02154, м.Київ, БУЛЬВАР РУСАНІВСЬКИЙ, будинок 7.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/11000/15 направлялись на вказану адресу Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» .

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 08 липня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.03.2013 року між Державним підприємством «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» (Замовник) було укладено Договір на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935, предметом якого є проведення Виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку "Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства „Український державний центр радіочастот", пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу" за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з законодавством України. Розрахунок ціни робіт наведений у Додатку.

Згідно з п.3.2 Договору виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними обома Сторонами.

Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. (п.3.3 Договору)

У п.3.4 Договору зазначено, що розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за порушення грошових зобов»язань, Замовник сплачує Виконавцю суму простроченого платежу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

У п.6.1 Договору визначено, що цей Договір укладений на строк в 1 рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Цей Договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю 1 календарний рік, якщо жодна зі Сторін за 30 днів до закінчення строку його дії не надішле іншій Стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію. (п.6.2 Договору)

Додатком до Договору на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року Сторони погодили вартість робіт.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за цим Договором, що підтверджується актами виконаних робіт на загальну суму 22 093 грн. 20 коп., у зв»язку з чим було виставлено рахунки - фактури, проте Відповідач свої порушив зобов»язання щодо своєчасного здійснення оплати за надані послуги в повному обсязі. Таким чином, заборгованість Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» перед Державним підприємством «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» становить 22 093 грн. 20 коп. з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.07.2015 р., яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» пеню у розмірі 5 883 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 316 грн. 69 коп.

02.03.2015 року Позивачем на адресу Відповідача був надісланий лист №198 разом з повторно надісланими Актами виконаних робіт, рахунками на оплату та з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 35 349 грн. 12 коп., проте залишений без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року Позивачем були виконані роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, а Відповідачем в свою чергу прийняті вказані роботи, що підтверджується Актами виконаних робіт від 30.09.2014 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 31.10.2014 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 30.11.2014 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 31.12.2014 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 31.01.2015 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 28.02.2015 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., а загалом на суму 26 511 грн. 84 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідачем виконані роботи не були оплачені в повному обсязі.

На виконання п. 3.3 Договору Позивачем були оформлені рахунки на оплату №21277 від 29.09.2014 р., №212721 від 31.10.2014 р., №22166 від 27.11.2014 р., №22770 від 26.12.2014 р., №250 від 31.01.2015 р., №535 від 25.02.2015 р., які разом з Актами виконаних робіт були надіслані на адресу Відповідача.

Листом №198 від 02.03.2015 р. Позивачем повторно на адресу Відповідача були надіслані Акти виконаних робіт за вересень 2014 р. - лютий 2015 р. та рахунки на оплату №21277 від 29.09.2014 р., №212721 від 31.10.2014 р., №22166 від 27.11.2014 р., №22770 від 26.12.2014 р., №250 від 31.01.2015 р., №535 від 25.02.2015 р.

Так, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.

Саме таким вимогам і відповідають Договір на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року, Акти виконаних робіт від 30.09.2014 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 31.10.2014 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 30.11.2014 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 31.12.2014 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 31.01.2015 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., від 28.02.2015 р. на суму 4 418 грн. 64 коп., рахунки на оплату №21277 від 29.09.2014 р., №212721 від 31.10.2014 р., №22166 від 27.11.2014 р., №22770 від 26.12.2014 р., №250 від 31.01.2015 р., №535 від 25.02.2015 р., що засвідчують факт здійснення господарської операції та договірних відносин.

Суд зазначає, що на виконання Договору на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року Державним підприємством «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» були виконані роботи на загальну суму в розмірі 26 511 грн. 84 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на виконання умов Договору на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року на підставі рахунків на оплату №21277 від 29.09.2014 р. та №21721 від 31.10.2014 р. були оплачені за виконані й прийняті роботи на загальну суму 8 837 грн. 28 коп., що підтверджується платіжним дорученнями №F0414UPXML від 14.04.2015 р. із призначенням платежу: «сплата за РЧМ та за без.ЕМС,ВП за 09.14 Дн-вська обл. рах.№21277 від 29.09.14, зг.дог. №20280935 від 01.03.13.» та платіжним дорученням №F0324UPS6D від 24.03.2015 р. із призначенням платежу: «сплата за РЧМ та за без.ЕМС,ВП за 10.14 Дн-вська обл. рах.№21721 від 31.10.14, зг.дог. №20280935 від 01.03.13.»

Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо наявності заборгованості Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» за спірним договором саме у розмірі 22 093 грн. 20 коп., оскільки сплачені грошові кошти були зараховані за виконані роботи за інші періоди ніж ті, що зазначені у призначенні платежу, з огляду на наступне.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

У п.1.3 Інструкції зазначено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. (п. 1.4 Інструкції)

Згідно з п.2.29 Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку (п.2.3 Інструкції)

Пунктом 3.8 Інструкції встановлено, що реквізит платіжного доручення "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу, що чинним законодавством України не передбачено право отримувача самостійно змінювати «призначення платежу», зазначене у платіжному дорученні.

При цьому, Суд зазначає, що у разі необхідності виправлення помилки, платники надсилають контрагенту (отримувачу коштів) листа, складеного у довільній формі, у якому описують зміст помилки, та до листа додають копію платіжного доручення з відміткою банку. Отриманий лист візується керівником підприємства та підкріплюється до виписки банку. Проте в даному випадку Відповідач не скористався своїм правом на зміну реквізитів у платіжних дорученнях №F0414UPXML від 14.04.2015 р. та №F0324UPS6D від 24.03.2015 р.

Таким чином, з урахуванням здійснених оплат до порушення провадження у справі №910/11000/15 заборгованість Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» перед Державним підприємством «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» за Договором на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року становить 17 674 грн. 56 коп.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Державному підприємству «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» в розмірі 17 674 грн. 56 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату виконаних та прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 17 674 грн. 56 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.07.2015 р., яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 26.10.2014 р. по 02.07.2015 р. у розмірі 316 грн. 69 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за виконані й прийняті роботи за Договором на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №20280935 від 01.03.2013 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв»язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення періоду закінчення нарахування 3% річних.

Суд зазначає, що Заява про зменшення розміру позовних вимог Державного підприємства «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» подана до відділення поштового зв»язку 26.06.2015 року, що підтверджується відповідним поштовим штампом, проте нарахування 3% річних та пені здійснено по 02.07.2015 року, тобто на майбутнє, що є неприпустимим з огляду на чинне господарське законодавство України.

Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 307 грн. 97 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 26.10.2014 року по 26.06.2015 року.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 26.10.2014 р. по 02.07.2015 р. у розмірі 5 883 грн. 45 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за порушення грошових зобов»язань, Замовник сплачує Виконавцю суму простроченого платежу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 26.10.2014 року по 02.07.2015 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення періоду закінчення нарахування прострочки Відповідача та застосуванням шестимісячного строку нарахування пені. Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 4 917 грн. 40 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 26.10.2014 року по 26.06.2015 року.

Таким чином, з Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» на користь Державним підприємством «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 17 674 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 307 грн. 97 коп. та пеня у розмірі 4 917 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Державним підприємством «Український центр радіочастот» в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СІ- ЕС - ТІ - ІНВЕСТ» (02154, м.Київ, БУЛЬВАР РУСАНІВСЬКИЙ, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 20280935) на користь Державного підприємства «Український центр радіочастот» (03179, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 15 КМ, Ідентифікаційний код юридичної особи 01181765) в особі Центральної філії Державного підприємства «Український центр радіочастот» (49064, м. Дніпропетровськ, проспект Калініна, будинок 41, Ідентифікаційний код юридичної особи 21908235) заборгованість у розмірі 17 674 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп., 3% річних у розмірі 307 (триста сім) грн. 97 (дев'яносто сім) коп., пеню у розмірі 4 917 (чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн. 40 (сорок) коп. та судовий збір у розмірі 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 73 (сімдесят три) коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 липня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин