Ухвала суду № 46895887, 13.07.2015, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.07.2015 Справа № 908/4069/15

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, пр-т. Маяковського, 1)

в інтересах територіальної громади, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206, ідентифікаційний код 02140892 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Борисфен-1” (69037, м. Запоріжжя, вул. 13 квітня, 3-А, ідентифікаційний код 35064983)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38732183)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство “МетаБанк” (69006, м. Запоріжжя, пр-т. Металургів, 30, ідентифікаційний код 20496061)

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району міста Запоріжжя в інтересах територіальної громади, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ “Борисфен-1” про розірвання договору оренди землі, площею 0, 3784 га, укладеного 08.10.2010р. між Запорізькою міською радою та ТОВ “Борисфен-1”, що зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2010р. за № 041026100158, та зобов’язання ТОВ “Борисфен-1” повернути на користь Запорізької міської ради земельну ділянку площею 0,3784 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0122, вартістю 10 527 125,84 грн., що розташована за адресою: вул.. 12 квітня, 3-А, м. Запоріжжя.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду в зв’язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Прокурором при зверненні до суду з позовною заявою від 06.07.2015р. № 2867 вих-15 додані чотири примірника Списку згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України від 08.07.2015р., зі змісту яких вбачається, що на адресу позивача, відповідача та третіх осіб було відправлено іншу позовну заяву, ніж та, що надійшла до господарського суду Запорізької області.

Так, в пункті 1 даних Списків зазначено: позов № вих.15 від 07.07.2015р.

В той же час, до позовних матеріалів, що надійшли на адресу суду додана інша позовна заява: з іншим № 2867-вих-15 та з іншою датою - від 06.07.2015р.

За приписами закону (ГПК України), при поданні позову позивач чи прокурор зобов’язаний надіслати сторонам та суду тотожну копію позовної заяви та додані до неї документи, що і повинно бути відображено у відповідному описі вкладення.

Таким чином, прокурором не надано належних доказів надсилання на адресу позивача, відповідача та третіх осіб копії позовної заяви від 06.07.2015р. № 2867-вих-15, що є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Це порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України) та змагальності (ст.4-3 ГПК України).

Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст. 56 ГПК) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку прокурора та позивача надіслати сторонам відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок прокурора чи позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене прокурором (позивачем) до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання прокурором (позивачем) вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.

У зв'язку із тим, що судом встановлено, що прокурором не надано належних доказів відправки відповідачу та іншим учасникам судового процесу позовної заяви та доданих до неї документів, повернення позовної заяви є не правом, а обов'язком суду.

Також у позовній заяві прокурором третіми особами зазначено Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області та ПуАТ “МетаБанк”.

Проте, в абзаці 4 пункту 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вказано, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Відтак, при новому зверненні до суду прокурору, з урахуванням вимог ст. 27 ГПК України, слід не тільки обґрунтувати в тексті позовної заяви необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області та ПуАТ “МетаБанк”, але і подати суду відповідну письмову заяву чи вказати про це у прохальній частині позовної заяви.

Згідно роз’яснень, що містяться в абзацах 1, 10 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява Прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, суд звертає увагу прокурора на те, що додані до позовної заяви фотокопії документів не завірені належним чином.

Згідно п 2.2 постанови згаданого пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Додані до позовної заяви копії документів завірені печаткою прокурора Орджонікідзевського району "Для документів" з надписом "Згідно оригіналу". Проте, посади особи, яка завірила копії, не вказано.

Вказані недоліки слід також усунути при новому зверненню до суду.

Керуючись ст. 50-51, п. 2 ч. 1 ст. 57, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя в інтересах територіальної громади, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (позивач) до відповідача ТОВ “Борисфен-1” про розірвання договору оренди землі, площею 0, 3784 га, укладеного 08.10.2010р. між Запорізькою міською радою та ТОВ “Борисфен-1”, що зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2010р. за № 041026100158, та зобов’язання ТОВ “Борисфен-1” повернути на користь Запорізької міської ради земельну ділянку площею 0,3784 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0122, вартістю 10 527 125,84 грн., що розташована за адресою: вул.12 квітня, 3-А, м. Запоріжжя, та додані до неї матеріали на 52 аркушах повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.