Ухвала суду № 46895016, 06.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015р. Справа № 876/5711/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не зявився

позивача у справі: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки, м.Луцьк

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. у справі №803/725/14

за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області, м.Луцьк

до Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки, м.Луцьк

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2014р. позивач: Прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки про стягнення заборгованості, просив стягнути з Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки на користь управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2013р. в сумі 40000,00грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. у справі №803/725/14 адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки на користь управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2013р. у розмірі 40000,00грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач у справі: Луцька заготівельно-збутова база Волинської облспоживспілки, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю зясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити частково.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідачу не було відомо про розгляд справи та зміст позовних вимог, оскільки ним не отримано судової повістки та матеріалів справи, відтак, він був позбавлений можливості надати докази часткового погашення заборгованості. Апелянт зазначив, що на день розгляду справи ним частково погашено заборгованість в сумі 4000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №55 від 07.05.2014р.

В судове засідання сторони не зявились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

Луцька заготівельно-збутова база Волинської облспоживспілки взята на облік в управлінні Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області, є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Обєктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку.

З матеріалів справи вбачається, що на Луцькій заготівельно-збутовій базі Волинської облспоживспілки працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким відповідно до п.п.б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) призначено пенсію на пільгових умовах. Вказані особи знаходяться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області та отримують пенсію за віком за Списком №2 при повному пільговому стажі.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області 17.01.2014р. направлено до відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2013р. на загальну суму боргу 44819,85грн., що стверджується поштовим відправленням, яке направлене на адресу Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки та вручено 29.01.2014р.

Станом на 07.04.2014р. із загальної суми боргу в розмірі 44819,85грн. боржником частково погашено заборгованість в сумі 4819,85грн., тому залишок заборгованості станом на день розгляду справи в суді першої інстанції становив 40000,00грн.

Таким чином, згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, загальна сума заборгованості Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій складає 40000,00грн.

Суд першої інстанції, задоволюючи позовні вимоги, виходив з наявності у відповідача законодавчо встановленого обовязку відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та наявності заборгованості.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними, з огляду на наступне:

За період 2013р. відповідачем неналежно сплачувались фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2, що підтверджується розрахунком суми відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно із вимогами п.б ч.1 ст.13 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до вимог п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із вимогами п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 вищевказаної Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві нараховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до вимог п.6.4. вищезазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачу не було відомо про розгляд справи та зміст позовних вимог до уваги колегією суддів апеляційного адміністративного суду не приймаються, оскільки відповідно до вимог ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Поштове відправлення з повісткою, надіслане відповідачу рекомендованим листом за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося на адресу суду з довідкою поштового відділення за закінченням терміну зберігання, тобто не вручено Луцькій заготівельно-збутовій базі Волинської облспоживспілки з незалежних від суду причин, тому вважається, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Посилання апелянта (відповідача у справі) на те, що на день розгляду справи ним частково погашено заборгованість в сумі 4000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №55 від 07.05.2014р., не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки на момент прийняття рішення про вказані обставини суду не було відомо.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. у справі №803/725/14 за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. у справі №803/725/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.07.2015р.