Ухвала суду № 46894690, 15.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р.Справа № 820/3073/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південкабельпрокат" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/3073/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південкабельпрокат" до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , Управління державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м. Харкова , Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації про визнання податкової консультації недійсною,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати податкову консультацію № 2352/10/20-36-15-03-23 від 20.02.2015 року Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області надану Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" недійсною.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 17.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" звернулося до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області із запитом про надання роз'язнень щодо алгоритму формування значення рядка 13.5.1 Додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Відповідач надав податкову консультацію Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" №2352/10/20-36-15-03-23 від 20.02.2015 року. Проте, позивач вважає, що вказана консультація не відповідає змісту та вимогам ст. 57 та ст. 153 Податкового кодексу України. У зв'язку із чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати недійсною податкову консультацію.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 р. У справі № 820/3073/15 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, а під час апеляційного розгляду справи представники позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції , 22.01.2015 року директор Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" звернувся до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області із запитом про надання письмової податкової консультації з питань застосування окремих норм Податкового кодексу України у редакції, що діяла на 31.12.2014 року, а саме за яким алгоритмом формується значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів України від 30.12.2013 року №872?

20.02.2015 року Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" лист №2352/10/20-36-15-03-23. У письмовій відповіді - консультації відповідачем було повідомлено позивача про алгоритм формування значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів України від 30.12.2013 року №872 .

Позивач вважає податкову консультацію такою, що не відповідає вимогам статей 57,153 Податкового кодексу України.

Згідно з п. п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтями 52 та 53 Податкового кодексу України передбачені порядок надання та наслідки застосування податкових консультацій.

Відповідно із вищезазначеними нормами:

- за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства;

- податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію;

- за вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі;

- консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку;

- контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень;

- не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована;

- платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору;

- визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Пунктом 57.1 ст. 57 Кодексу в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платники податку на прибуток (крiм новостворених, виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, неприбуткових установ (органiзацiй) та платникiв податкiв, у яких доходи, що враховуються при визначеннi об'єкта оподаткування, за останнiй рiчний звiтний податковий перiод не перевищують 10 млн. грн.) щомiсяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку i в строки, якi встановленi для мiсячного податкового перiоду, у розмiрi не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попереднiй звiтний (податковий) рiк.

Разом з цим абзацами 5 та 6 п. 57.1 ст. 57 Кодексу визначено, що на суму сплачених авансових внескiв з податку на прибуток при виплатi дивiдендiв вiдповiдно до п. 153.3 ст. 153 Кодексу (в тому числi за наслiдками попереднiх звiтних (податкових) перiодiв) зменшується сума авансових внескiв з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внескiв з податку на прибуток, сплачена при виплатi дивiдендiв вiдповiдно до п. 153.3 ст. 153 Кодексу, перевищує суму авансових внескiв з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внескiв, визначених цим пунктом, у наступних звiтних мiсяцях до повного її погашення.

Вiдповiдно до п. п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Кодексу, крiм випадкiв, передбачених п. п. 153.3.5 цього пункту, емiтент корпоративних прав, який приймає рiшення про виплату дивiдендiв своїм акцiонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок iз податку в розмiрi ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивiдендiв, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивiдендiв.

Платник податку - емiтент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звiтного перiоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звiтного перiоду у зв'язку з нарахуванням дивiдендiв (п. п. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Кодексу ). Водночас, у разi якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звiтного перiоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства-емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звiтного перiоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового перiоду, а при отриманнi вiд'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного перiоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутнiх податкових перiодiв (п. п. 153.3.4 п. 153.3 ст.153 Кодексу ).

Відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 р. № 3194/7/99- 99-19-03-01-17 та листа Державної фіскальної служби України від 12.11.2014 р. № 10346/7/99-99- 15-02-01-17 про подання податкової звітності з податку на прибуток зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму сплаченого авансового внеску при виплаті дивідендів (розрахунок суми такого внеску) здійснюється з урахуванням наступного:

у декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 № 1213, значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Додатка ЗП до рядка 13)).

Алгоритм формування значення рядка 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872, є аналогічним заповненню рядка 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213.

Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП до Декларації, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається в рядку 13.5.2 додатка ЗП - до Податкової декларації №1213 або №872.

Таким чином, сума авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді зараховується у зменшення сум нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням зарахованого авансового внеску відповідно до ст.57 Кодексу) у декларації за підсумками звітного періоду з перенесенням суми перевищення до складу наступних податкових періодів.

При цьому сума не врахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді згідно з пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 та пп.153.3.4 п.153.3 ст.153 Кодексу, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

Податковим органом повідомлено позивача, що алгоритм формування значення рядка 13.5.1 додатка 3П до Податкової декларацiї з податку на прибуток пiдприємства, затвердженої наказом Мiнiстерства доходiв i зборiв України вiд 30.12.2013 № 872, є аналогiчним заповненню рядка 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларацiї № 1213, дане роз»яснення не суперечить чинному на час виникнення спірних відносин законодавству , а тому доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південкабельпрокат" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/3073/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 17.07.2015 р.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5