Ухвала суду № 46894477, 09.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1079/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чексіл» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові до Приватного акціонерного товариства «Чексіл» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чексіл» та просило ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 630982,45 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду, як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким дозволити розстрочення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії у сумі 630982,45 грн. на 24 місяці. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що в зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами сплата спірної суми заборгованості одноразовим платежем є неможливою, а примусове стягнення вказаної заборгованості, з послідуючим арештом рахунків і реалізацією майна товариства, фактично паралізує його діяльність та призведе до скорочення робочих місць.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Чексіл» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернігові як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 15.08.1994 за № 4239.

Управлінням Пенсійного фонду України в м.Чернігові неодноразово направлялись товариству розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В зв'язку з несплатою позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-березень 2015 року, за ПАТ «Чексіл» обліковується заборгованість у сумі 630982,45 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у відповідача заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підтверджується належними та допустимими доказами, наданими позивачем. В свою чергу, доказів неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, так само як і доказів оскарження розрахунків заборгованості або погашення такої заборгованості відповідачем не надано, - з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, наявність заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у сумі 630982,45 грн., так само як і її розмір, апелянтом не заперечуються. Натоміть, апелянт наголошує на необхідності розстрочення сплати вказаної суми та посилається на те, що судом першої інстанції протиправно не було вирішено клопотання про розстрочення виконання рішення суду при винесенні оскаржуваної ухвали, заявлене в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, в даному випадку апеляційному перегляду підлягає саме наявність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду та наявність у суду першої інстанції відповідних повноважень при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення. (ч.2 ст.263 КАС України).

Розстрочення виконання рішення - це виконання рішення частинами у визначені судом строки. На відміну від відстрочення виконання, розстрочення передбачає поступове часткове виконання. Частини і строки виконання можуть бути нерівними.

Лише, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для виконання. Сторони повинні виконати рішення добровільно. Для цього достатньо постанови чи ухвали суду.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах має визначену законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення та здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналіз наведених вище положень дозволяє дійти висновку, що питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення вирішується після розгляду справи по суті (після винесення судом рішення), в десятиденний строк після надходження заяви або подання, у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження. При цьому, суд може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення лише у випадку здійснення заходів з примусового стягнення за таким рішенням органами державної виконавчої служби, під час яких встановлюються обставини, що ускладнюють виконання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено ПАТ «Чексіл» у розстроченні виконання рішення суду в межах розгляду судом справи за позовом про стягнення заявленої позивачем суми заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії.

Водночас, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що ним може бути подано заяву про розстрочення виконання даного рішення суду в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та ст.263 КАС України, в ході його виконання.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, зокрема, і питання про можливість розстрочення виконання рішення суду, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.41,160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чексіл» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 14 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.