Ухвала суду № 46894444, 14.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1573/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «АПТК» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 27 березня 2015 року № 0000322201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 66 466 грн. 50 коп., з яких 44 311 грн. 00 коп. за основним платежем та 22155 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АПТК» понесені судові витрати.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000322201 від 27.03.2015 року, яким ПП «АПТК» було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 66 466 грн. 50 коп., з яких 44 311 грн. 00 коп. за основним платежем та 22155 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по операціях з ТОВ «Нура ЛТД» стала інформація надана ДПІ у Святошинському р-ні ГУ ДФС у м. Києві на запит Прилуцької ОДПІ від 30.01.15р № 80/7/25-16-22-109. Відповідно до зазначеної інформації податкова декларація з ПДВ ТОВ «Нура ЛТД» за листопад 2014 р. вважається не прийнятою (в звязку з маніпулюванням з вартісними показниками декларації, дробленням податкових накладних до 10 тис. грн.).

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що зазначені відомості не можуть слугувати безспірним та об'єктивним доказом того, що господарська операція між позивачем та його контрагентами не відбувалась.

Обставини того, що податкова звітність контрагента позивача не була прийнята податковим органом через порушення порядку її складення не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, тим більше від факту прийняття податковим органом податкової звітності таких контрагентів. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні бухгалтерські документи не мають дефектів форми та змісту і повністю відображають проведену господарську операцію, та свідчать про її реальність та створення юридичних наслідків для сторін правочину.

Крім того, сторонами було дотримано зобовязання, встановлені договором: контрагентом надано послуги з перевезення вантажу, а позивачем здійснено оплату. На суму податкових зобовязань з ПДВ ТОВ «Нура ЛТД» виписано податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту позивача. Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів вважає, що чинним податковим законодавством не передбачено право Прилуцької ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу інформацію стосовно іншого платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україн, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 17.07.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.