Ухвала суду № 46894441, 14.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3816/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача -Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2015 № 0000962208 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2015 № 0000962208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 03.02.2015 №27/26-59-22-08/38464859 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2015 №0000962208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 352 264,00 грн. у тому числі: 234 843,00 грн. - основний платіж, 117 421,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Так, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Е С У» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» за договорами поставок від 01.07.2014 №1437, від 04.07.2014 №1437/1.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Е С У» (покупець) укладено типові договори поставок від 01.07.2014 №1437 та від 04.07.2014 №1437/1, відповідно до яких постачальник зобов'язується поставити покупцеві обладнання та комплектуючі, що зазначені у додатках №1 до договорів, а покупець - приймати та оплачувати товар на умовах договорів.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів поставок від 01.07.2014 №1437, від 04.07.2014 №1437/1; додатків до договорів; витягу з журналу видачі довіреностей; довіреностей за відповідні періоди; подорожніх листів вантажного автомобіля за відповідні періоди; рахунків на оплату за відповідні періоди; видаткових накладних за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; платіжних доручень за відповідні періоди; витягів з Єдиного реєстру податкових накладних за відповідні періоди; податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Крім того, позивачем були надані суду копії договорів із третіми особами, як доказ ділової доцільності придбання у товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» обладнання, копії актів списання матеріалів, накладних на переміщення товару.

Зокрема, листом товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» від 17.02.2015 №150217-1, останнє повідомляло позивача про те, що постійно знаходиться за адресою своєї державної реєстрації, звітує перед органами державної податкової служби, своєчасно сплачує нараховані податки, ніяких перевірок та зустрічних звірок по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «Е С У» товариство з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» не проходило, тому висновки акту перевірки по позивачу є цілком незрозумілими.

Так, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Е С У» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» вказано на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» придбало товар у контрагентів по яких неможливо провести зустрічну звірку.

Однак, контролюючим органом не досліджувались первинні документи по господарських операціям здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Е С У» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кул Терм».

Висновки про порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені контролюючим органом по ланцюгу контрагентів, а саме по товариству з обмеженою відповідальністю «Асторг центр», з яким у позивача безпосередньо господарських взаємовідносин не було.

Висновки щодо відсутності реальності господарських операцій за договорами поставок від 01.07.2014 №1437, від 04.07.2014 №1437/1 здійснено виключно на припущеннях державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, які нічим не підтверджені.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рух активів придбаних позивачем у товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» підтверджується складськими первинними документами, які містяться в матеріалах справи; договорами з третіми особами, в ході виконання яких позивачем використовувалось обладнання придбане у товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Терм».

Так, відповідачем не досліджувались первинні документи по господарських взаємовідносинах товариства з обмеженою відповідальністю «Е С У» та товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Терм», а аналіз взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Е С У» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кул Терм» за договорами поставок від 01.07.2014 №1437, від 04.07.2014 №1437/1 свідчить, що:

- контролюючим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток;

- під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Е С У» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Кул Терм»;

- відсутні докази порушення фіскальних інтересів держави внаслідок взаємовідносин позивача та товариства з обмеженою відповідальністю «Кул Терм».

Отже, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україн, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 17.07.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.