Ухвала суду № 46894366, 15.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/372/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моньє" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моньє" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 року №000001/22-33 та №000002/22-33.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Моньє» вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 01.01.2011 року по 30.10.2013 року, за результатами якої складено Акт № 0006/3/10-36-22-33/32831998, яким встановлено порушення вимог ст.58 МК України в частині застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товару «черепиця дахова», виробництва Monier Braas sp.z.o.o., Польща, який імпортувався у період 01.01.2011 - 28.03.2013, а також невиконання вимог п.4 ст.53 МК України.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 року: №000001/22-33, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, код платежу - 020» на суму 481 553,14 грн. (за основним платежем - 400 842,96 грн., за штрафними санкціями - 80 710,91 грн.); та №000002/22-33, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів, код платежу - 028» на суму 2 022 526,25 грн., (за основним платежем - 1 683 540,42 грн., за штрафними санкціями - 338 985,83 грн.).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість позивачу визначені внаслідок коригування митної вартості товарів, імпортованих згідно контракту з Monier Braas Sp.z о.о. від 04.01.2011 № 04/01/2011 в період з 01.01.2011 по 28.03.2013, а саме черепиця дахова рядова, моделей: TP (Taunus Pf); HP (Harzer Pf); FP (Frankfurter lumino Pf), виробництва Monier Braas Sp.z o.o.

Відповідач прийшов до висновку про необхідність коригування митної вартості товарів з огляду на те, що з документів наданих при митному оформленні товарів, а саме - з декларацій митної вартості, відповідачем встановлено факт пов'язаності ТОВ «Моньє» та Monier Braas Sp.z о.о., та оскільки під час проведення перевірки ТОВ «Моньє» не надано документального підтвердження чи заяви щодо відсутності впливу на ціну товару при наявності взаємозалежності продавця та покупця; ціни, вказані у прайс-листі Monier Braas Sp.z о.о., який був розміщений за електронною адресою: http://www.monier.pl/produktv/cennik.htnil. перевищують ціни на черепицю дахову, що ввозилася позивачем протягом 2011 - 2013 років, що, на думку відповідача, свідчить про вплив взаємозалежності ТОВ «Моньє» і Monier Braas Sp.z о.о. на ціну ввезених товарів.

Коригування митної вартості товарів імпортованих ТОВ «Моньє» здійснено відповідачем за ціною подібних (аналогічних) товарів. В основу розрахунку скоригованої митної вартості покладено ціну черепиці дахової рядової Romanska lumino (перша позиція) - 3,06 польських злотих за 1 шт., що містилася у вказаному прайс-листі виробника Monier Braas Sp.z о.о.

Застосування третього методу, а також використання ціни черепиці Romanska lumino для коригування митної вартості ввезених позивачем товарів обґрунтовується тим, що аналогічні та подібні товари іншими суб'єктами ЗЕД на митну територію України не ввозилися; а у відповідача була відсутня цінова інформація щодо ідентичних товарів, оскільки у зазначеному прайс-листі була відсутня ідентична черепиця дахова.

Розглядаючи дану апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з наступного.

Приписами ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України вказано, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник.

Згідно ч.ч.1-5 ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

З урахуванням наведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що для застосування третього методу з метою коригування митної вартості ввезених ТОВ «Моньє» товарів, відповідач повинен був мати інформацію про прийняту органом доходів і зборів вартість операції з подібними товарами, які продано на експорт в Україну, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього або, якщо такого продажу не виявлено, вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому в останньому випадку ціна таких товарів повинна коригуватися з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості.

Натомість, зазначена інформація була відсутня у відповідача, про що зазначено в Акті перевірки, а відтак, у відповідача не було підстав для застосування третього методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Товари, митна вартість яких була скоригована, ввозилися позивачем на підставі Угоди купівлі-продажу (далі - Угода), укладеної 04.01.2011 між ТОВ «Моньє» і Monier Braas Sp.z о.о.

Предметом Угоди є купівля-продаж черепиці, палет, системних елементів даху та іншого згідно з фактурами, які складають невід'ємну частину Угоди. Загальна сума Угоди становить 35 млн. польських злотих на черепицю, палети, системні елементи та інше, та 500 тис. Євро - на системні елементи покрівлі. Оплата здійснюється на рахунки продавця протягом 59 днів від дати отримання товару перевізником. Товари поставляються на умовах FCA з місця, визначеного продавцем (згідно Інкотермс в редакції 2000 року).

Ціна товарів (черепиці), які ввозилися позивачем за Угодою, складала:

- TP (Taunus Pf) у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 - 1,32 польських злотих, з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 1,36 польських злотих, з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 1,36 польських злотих;

- HP (Harzer Pf) у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 - 1,32 польських злотих, з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 1,36 польських злотих, з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 1,36 польських злотих;

- FP (Frankfurter lumino Pf) у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 - 1,32 польських злотих, з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 1,36 польських злотих, з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 1,36 польських злотих.

Для підтвердження митної вартості товарів позивач надавав митним органам документи згідно переліку, встановленого ч.2 ст.53 МК України, зокрема, до вантажних митних декларацій позивачем додавалась Угода, рахунки, декларації митної вартості (із зазначенням про пов'язаність з Monier Sp.z о.о. і відсутність впливу пов'язаності покупця і продавця на ціну імпортованих товарів), прайс-листи, калькуляції, транспортні (перевізні) документи.

Крім того, під час перевірки ТОВ «Моньє» було надано запитувану інформацію, а також наявні у підприємства додаткові документи, які підтверджували митну вартість ввезених товарів та відсутність впливу взаємозв'язку між позивачем і Monier Sp.z о.о. на ціну ввезених товарів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями запитів і листа від 28.11.2013 року, вих. №752/13 ( прайс-листи, калькуляції, реєстри митних декларацій).

А отже, висновки про порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 53 МК України, та про відмову позивача надати запитувані документи, а також про те, що позивачем не надано жодного документального підтвердження відсутності впливу на ціну взаємозалежності між позивачем та Monier Braas Sp.z о.о. є необґрунтованими.

Згідно ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 4 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.

Згідно ч.ч.12, 14 ст.58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Такі ж вимоги визначені в ст. 266, 267 МК України, який діяв до 31.05.2012 року.

Відтак, у випадку, якщо покупець та продавець є взаємопов'язаними особами, митна вартість імпортованого товару може бути визначена за ціною договору тобто за першим методом, якщо такий характер відносин між продавцем та покупцем не вплинув на ціну товару.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014 у справі №К/9991/29589/12.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування митної вартості має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З Акта перевірки слідує, що висновок відповідача про наявність впливу взаємозалежності позивача і Monier Sp.z о.о. на ціну ввезених товарів ґрунтується виключно на тій обставині, що ціни, вказані у прайс-листі виробника, який був розміщений за адресою http://www.rnonier.pl/produktv/cennik.html і який був дійсний з 04.11.2013 (тобто після закінчення періоду, який перевірявся), перевищували ціни, за якими товари придбавалися позивачем 2011 - 2013 роках. Проте, даний прайс-лист не містив цінової інформації щодо товарів, митна вартість яких була скоригована відповідачем.

Натомість сама по собі різниця у вартості товарів, зазначених у прайс-листі, і товарів, які були ввезені позивачем, не свідчить про наявність впливу і не є підставою для автоматичного коригування митної вартості ввезених товарів. Крім того, зазначений прайс-лист Monier Braas Sp.z о.о. не є комерційною пропозицією в розумінні цивільного права, про що прямо зазначено у прайс-листі. Умови поставки, вказані у прайс-листі, відрізняються від умов поставки товарів, які ввозилися позивачем.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем за основу порівняння використано ціну з урахуванням податку на додану вартість (23%), проте вартість ввезених позивачем товарів не містила 23% ПДВ, оскільки товари продавалися на експорт.

Ціна на черепицю дахову моделі Romanska у розмірі 3,06 польських злотих за 1 шт. включає 23% ПДВ. Така ціна не могла братися для розрахунку митної вартості ввезених позивачем товарів, до яких застосовувалася ставка ПДВ в розмірі 0% при їх експорті в Україну.

Скоригована митна вартість ввезених позивачем товарів була розрахована шляхом заміни ціни черепиці дахової моделей TP (Taunus Pf), HP (Harzer Pf) та FP (Frankfurter lumino Pf), яка складала 1,32 і 1,36 польських злотих за 1 шт., відповідно, у 2011 та 2012-2013 роках, і яка сплачувалась позивачем згідно Угоди на підставі рахунків-фактур, на ціну черепиці дахової моделі Romanska, яка містилася у прайс-листі, а саме 3,06 польських злотих за 1 шт. Такий розрахунок є необґрунтованим, оскільки, на порушення вимог ч. 2 ст. 55, ч. 5 ст. 60 МКУ він не ґрунтується на документально підтвердженій інформації щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів.

Слід звернути увагу на те, що використаний відповідачем прайс-лист був чинним з 04.11.2013, а тому розміщена у ньому цінова інформація не могла бути застосована до товарів, які ввозилися у період з 01.01.2011 по 30.10.2013.

У той же час відповідачем не було належним чином обґрунтовано неможливість застосування основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, а використання третього методу для коригування митної вартості товарів було необґрунтованим, та з порушення черговості застосування методів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем правопорушень при митному оформленні товарів не знайшли свого підтвердження, а податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій, та не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 02.03.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.