Постанова № 46894132, 02.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" червня 2015 р. справа № 804/8123/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 р. у справі №804/8123/14

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області,

третя особа - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_2 Аваль",

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В червні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000431706 від 26.05.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 260 931,60 грн. в тому числі за основним платежем - 208 609,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 52 322,32 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкова інспекція наділена правом та діє у межах своєї компетенції, коли проводить перевірки щодо повноти сплати платником податків необхідних податків і зборів. Банк підтвердив, що ним було анульовано (прощено) заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1; така сума визначається додатковим благом та доходом фізичної особи, з якої повинен бути сплачений податок у розмірі, визначеному ПК України. Судом першої інстанції визначено, що з суми доходу фізичної особи, яка є підтвердженою кредитором, повинен бути сплачений у визначені строки податок, несплата такого податку тягне за собою відповідальність у вигляді штрафної санкції.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначив, що обов'язок відображення боржником у річній податковій декларації доходу у вигляді суми анульованого кредитором боргу та, відповідно, сплати до бюджету, виникає у разі повідомлення кредитором боржника про анулювання боргу та у наступному році за роком, у якому таке повідомлення відбулось.

Також позивач звернув увагу, що ані в акті перевірки, ані в оскаржуваній постанові не наведено навіть реквізитів рекомендованого листа з повідомленням про вручення, яким ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" на виконання вимог пп."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України повідомив його про анулювання боргу у 2 кв. 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу відповідача від 27.11.2013 р. №824 в період з 05.03.2014 р. по 12.03.2014 р. відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1, по операціях з ПАТ "Райффазен банк Аваль" за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки №986/17-06/НОМЕР_1 від 18.03.2014 року (а.с.6-12).

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог:

- п.176.1 ст.176 ПК України, в результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік;

- абз. "д" п.п.164.2.17 п.64, п.167.1 ст.167 ПК України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб по операціям з отриманням додаткового блага за 2012 рік в розмірі 208 609,28 грн..

Висновки відповідача ґрунтуються, на тому, що ПАТ "Райффазен банк Аваль" в повідомленні про анулювання боргу звертало увагу фізичної особи ОСОБА_1 про необхідність сплати податку з отриманого доходу та відображення його у річній податковій декларації.

Крім того, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області направлено листа від 15.08.2013 р. №4820/10/04/63/17/06-43 на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, в якому фізична особа запрошувалась до ППІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області для подання декларації про майновий стан і доходи за 2012 р. та декларування доходу, отриманого у 2012 році у вигляді додаткового блага (анулювання кредиторської заборгованості).

Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого від ПАТ "Райффазен банк Аваль" у розмірі 1 228 375,75 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2014 р. №0000431706, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 260 931,60 грн. в тому числі за основним платежем - 208 609,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 52 322,32 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те. що у позивача виникло зобов'язання задекларувати отриманий дохід у вигляді додаткового блага та сплатити податок з цього доходу.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з листом АТ "ОСОБА_2 Аваль" від 18 квітня 2012 року, позивачу було анульовано (прощено) заборгованість за пенею в розмірі 1 228 375,75 грн.

Відповідно до абзацу "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Колегія суддів вважає, що у розумінні вищевказаної норми борг у вигляді пені за кредитним договором, прощений кредитором, не є додатковим благом, з якого боржник повинен сплатити податок, з таких підстав.

Згідно з абзацом "б" пп.164.2.14 п.164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, якщо фізична особа - кредитор отримує від свого боржника пеню за прострочення виконання останнім договірного зобов'язання, то такий кредитор не включає отриману пеню до оподатковуваного доходу і, відповідно, не сплачує податок з цієї пені.

Якщо ж припустити, що вказана фізична особа - кредитор простить боржнику цю пеню та розглядати її як додаткове благо виключно у розумінні абзацу "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, то вийде, що боржник повинен буде включити прощену пеню до своїх доходів і сплатити з неї податок.

Отже, при такому застосуванні законодавства одна і та ж пеня змінює свій статус з "неоподаткованого доходу" на "оподатковуваний дохід" в залежності від того, у якій із сторін основного договору вона опиняється: у кредитора чи у боржника.

Відповідно, це ставить кредитора і боржника в нерівні умови при отриманні однієї і тієї же самої пені, що суперечить такому принципу податкового законодавства як 4.1.2. рівність усіх платників перед законом (пп.4.1.2 п.4.1 ст. 4 ПК України).

Колегія суддів вважає необхідним застосувати абзац "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України у системному зв'язку з абзацом "б" пп.164.2.14 п.164.2 ст. 164 і пп.4.1.2 п.4.1 ст. 4 ПК України, та приходить до висновку, що борг у вигляді пені за кредитним договором, прощений кредитором, не є додатковим благом, з якого боржник повинен сплатити податок у розумінні абзацу "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Керуючись ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 р. у справі №804/8123/14 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми "Р" №0000431706 від 26.05.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 260 931 грн. 60 коп., з яких 208609 грн. 28 коп. - основний платіж, 52 322 грн. 32 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун