Ухвала суду № 46893944, 17.07.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

17 липня 2015 року справа № 823/1719/15

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Шипович В.В. про зобовязання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому просить зобовязати слідчого суддю Придніпровського районного суду м. Черкаси Шипович В.В. надати позивачу матеріали провадження по справі № 711/5002/15-К та стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддя вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 зазначеного Кодексу субєкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 1 статті 17 цього Кодексу передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно частини 2 вказаної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, повязаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами суспільства стосовно їхніх прав та обовязків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один субєкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) субєктів, а ці субєкти відповідно зобовязані виконувати вимоги та приписи такого владного субєкта.

Правова позиція щодо оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, викладена у рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001.

Так, в рішенні зазначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів № 6 від 12.06.2009р. зазначено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є субєктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, а отже не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у звязку з розглядом судових справ.

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у справі. Це можливо лише у випадках, коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосуддя.

Предмет позову стосується надання матеріалів провадження по кримінальній справі № 711/5002/15-К, а тому така вимога не може бути розглянута адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі частини 6 статті 109 вказаного Кодексу суддя зазначає, що відповідно до статей 42, 43 Кримінального процесуального кодексу України засуджений має право оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи викладене, керуючись ч. ч. 2 4 ст. 109, ст. ст. 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Шипович В.В. про зобовязання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.О. Гаврилюк