Постанова № 46893889, 15.07.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року справа № 823/1616/15

м. Черкаси

09 год. 26 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Цаплі І.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському Черкаської області, в якій просить стягнути з публічного акціонерного товариства Смілянське автотранспортне підприємство 17128 заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за травень-червень 2015 року у розмірі 31820 грн 75 коп.

Позивач в судове засідання представника не направив, проте надіслав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи провести без участі представника.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмовому запереченні, зазначивши, що кошти на виплату та доставку пільгових пенсій підприємством повністю сплачені, що підтверджується платіжними дорученнями, однак Пенсійний фонд зарахував вказані кошти в рахунок погашення заборгованості іншого періоду, хоча у підприємства відсутня заборгованість.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Публічне акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» зареєстроване як юридична особа з 14.11.1995, ідентифікаційний код 03115436, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 14.07.2015.

Із поданих до суду документів вбачається, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області перебувають 12 осіб, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як колишні працівники відповідача.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за травень 2015 року - у сумі 16136 грн 18 коп. та за червень 2015 року у сумі 15684 грн 57 коп., загальна сума становить 31820 грн 75 коп. Понесені витрати підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з травня по червень 2015 року направлених та отриманих відповідачем.

Одночасно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивач направляв відповідачеві і повідомлення про сплату коштів в рахунок такого відшкодування.

Відповідно до вимог абз.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (надалі Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугою років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (надалі Інструкція №21-1).

Відповідно до п.6.1 Інструкції №21-1 витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню страхувальниками в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Згідно з п.6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На виконання п.6.4 Інструкції №21-1, повідомлення-розрахунок щодо вищезазначених пільгових пенсійних виплат за травень-червень 2015 направлений відповідачу. Отриманий останнім розрахунок оскаржений не був, а отже, зазначені в ньому суми є узгодженими та підлягають відшкодуванню.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобовязаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

В свою чергу ПАТ «Смілянське АТП 17128» на виконання вимог УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області платіжними дорученнями №245 від 22.05.2015 на суму 16136 грн 18 коп. та №366 від 24.06.2015 на суму 15684 грн 57 коп. сплатило позивачеві 31820 грн 75 коп., із призначенням платежу: сплата пільгової пенсії за травень-червень 2015 року відповідно.

Зазначені кошти позивачем зараховані в рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення, натомість за який період погашається заборгованість підприємства позивачем не надано.

Суд звертає увагу, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 у адміністративній справі №823/2766/14, яка набрала законної сили 06.05.2015 встановлено, що станом на час розгляду справи (21.04.2015) заборгованість на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відсутня. Позивач зараховуючи кошти сплачені відповідачем за зобовязаннями відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень-червень 2015 року на погашення боргів, що рахуються за відповідачем за попередні періоди, не вказав за який період погашено заборгованість.

Також, суд звертає увагу, що загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також відповідальність субєктів переказу визначені Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 5 квітня 2001 року №2346-III (далі Закон №2346-III).

Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком України.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі Інструкція №22).

Відповідно до п.1.7. цієї інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

За змістом пункту 3.8 глави 3 Інструкції №22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Отже, право визначати призначення платежу належить виключно платнику, а тому у позивача не було правових підстав для зарахування коштів відповідача, направлених на погашення заборгованості за спірний період, на покриття заборгованості за попередні періоди.

Аналогічна позиція підтверджена рішеннями Вищого адміністративного суду України у аналогічних між цими самими сторонами і з тим самим предметом спору у справах від 21.03.2013 №К/9991/79377/12, від 13.02.2014 №К/9991/90910/11, від 15.05.2014 №К/9991/58059/12.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 17 липня 2015 року