Постанова № 46891754, 14.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 липня 2015 р. № 820/5697/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не прибув,

прокурора - Зеленського М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом прокурора Київського району м. Харкова, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «СКС» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (Київська ДПІ м.Харкова), звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «СКС» (відповідач або ТОВ фірма «СКС»), у якому просить суд стягнути з ТОВ фірма «СКС» (код 24674861) податковий борг у сумі 3 152 155,25 грн. з розрахункових рахунків, відкритих відповідачем в банках, що обслуговують такого платника.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Відповідач не виконав обовязок сплачувати податки в розмірах, у строки та в порядку, що визначені законодавством. Відповідач самостійно не сплатив суми податків фінансових санкцій. Внаслідок цього у відповідача виник податковий борг в сумі 3 152 155,25 грн. У звязку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Представник позивача та прокуратури в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань до суду не подавав. Проте через канцелярію суду надав письмові заперечення проти адміністративного позову.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.7, 19-1.1.10, 19-1.1.34, 19-1.1.45, 19-1.1.46 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законами України.

Згідно з п.п.20.1.18 та 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації. (Пункт 203.2 ст.203 Податкового кодексу України.)

Відповідно до ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковий борг відповідача виник у звязку з несплатою наступних узгоджених грошових зобовязань, а саме з податку на додану вартість у розмірі 3 078 795,01 грн. згідно декларації з податку на додану вартість №9072297443 від 15.12.2014 року, та донарахування у розмірі 73360,24 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0000631501 від 05.03.2015 року, складеного на підставі акту ДПІ у Київському районі м. Харкова «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» №294/20-31-15-01-10/24674861 від 02.02.2015 року.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (Пункт 59.5 ст.59 Податкового кодексу України.)

Західною ОДПІ м.Харкова на адресу ДП "Харківський механічний завод" у 2015 році було направлено податкову вимогу.

Відповідно до п.176.1е ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобовязані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не сплатив належні суми податків та обовязкових платежів, а також фінансових санкцій, податковий борг відповідача становить 3 152 155, 25 грн., що підтверджується матеріалами справи та обліковими картками платника - ТОВ фірма «СКС».

На час розгляду справи податковий борг у вказаній сумі у добровільному порядку відповідачем не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Як вбачається з письмових заперечень на позов, відповідач не сплатив суму грошових зобовязань у звязку з тим, що 21.11.2014 року у ПуАТ «ВіЕйБі Банк» було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Проте суд не приймає до уваги зазначені заперечення, оскільки з матеріалів справи встановлено, що відповідач має також рахунки в інших банківських установах, та відповідачем не було доведено факт самостійної сплати податкового боргу.

Згідно з пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, податкова інспекція як контролюючий орган має право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 3 152 155, 25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Київського району м. Харкова, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «СКС» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ТОВ фірма «СКС», код ЄДРПОУ 24674861 з банківських рахунків ПАТ «Діамантбанк» №26005300000253, ПАТ «ВіЕйБі Банк» №26004200000294, Група ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Харків №26007052296646, №26069052297489; Казначейство України №37514000037464 до бюджету України суму податкового боргу в розмірі 3152155,25 грн. на користь держави в особі ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів України в Харківській області на р/р 34125999700004 одержувач УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ одержувача 37999675, банк одержувач: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 липня 2015 року.

СуддяТітов О.М.