Постанова № 46890193, 17.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2015 року 810/2621/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Іванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Іванківська пересувна механізована колона №2» про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Іванківський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Іванківська пересувна механізована колона №2», з урахуванням заяви позивача від 16.07.2015 про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення податкового боргу у розмірі 161994,15 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 відкрито скорочене провадження у даній справі.

14 липня 2015 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що Податковим кодексом України не передбачено право контролюючого органу на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення з платника податків податкового боргу. Разом з цим, Податковим кодексом України визначений вичерпний перелік способів погашення податкового боргу. Так, відповідно до вимог Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту інтересів держави у даних правовідносинах.

Крім цього, в обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що прокурор не вірно зазначив державний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки Іванківське відділення Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області не є юридичною особою, а відтак, не може бути позивачем.

Також відповідач зазначив, що сума податкового боргу, яка заявлена до стягнення у даному адміністративному позові, не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідно до платіжних доручень від 25.03.2015 №34 та від 01.07.2015 №88 відповідачем частково погашено податковий борг на загальну суму 1310,00 грн.

Оцінивши повідомленні відповідачем обставини, які викладені у його запереченнях, зважаючи на фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що наявні матеріали справи є достатніми для ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення у порядку скороченого провадження.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідача виник податковий борг зі сплати самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 161994,15 грн., відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2014 року та січень, лютий, березень, квітень місяці 2015 року (а.с.16-59).

Як вбачається із змісту заперечень проти адміністративного позову, відповідач не заперечує проти наявності у нього податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 161994,15 грн.

Водночас, невірно обраний спосіб захисту порушеного права та визначення прокурором неналежного позивача, на думку відповідача, унеможливлює розгляд даної справи у порядку скороченого провадження.

З цього приводу суд зазначає таке.

В силу положень частини другої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну фіскальну службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Територіальні органи Державної фіскальної служби як юридичні особи публічного права утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311.

Так, як вбачається із змісту додатків №1 та №2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 була створена, зокрема, Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС шляхом реорганізації Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Головного управління Міндоходів.

Керуючись положеннями статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на стадії відкриття провадження у справі здійснив заміну позивача його правонаступником – на Вишгородську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що суб’єкт владних повноважень має право звернутись до суду із позовними вимогами про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а в разі їх недостатності - про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на зазначене суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що заявлені у даній справі позовні вимоги за формою не відповідають вимогам статті 95 Податкового кодексу України.

Разом з цим, вказана обставина не є перешкодою для розгляду справи у порядку скороченого провадження, оскільки відповідно до приписів частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, беручи до уваги наявність у відповідача податкового боргу та враховуючи приписи статті 95 Податкового кодексу України суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача.

Суд не приймає до уваги як підставу неможливості розгляду даної справи у порядку скороченого провадження твердження відповідача про те, що сума податкового боргу, заявлена до стягнення у даному адміністративному позові, не відповідає фактичним обставинам у зв’язку із частковим погашенням податкового боргу на загальну суму 1310,00 грн., оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 1310,00 грн., яка сплачена відповідно до вказаних платіжних доручень шляхом подання заяви від 16.07.2015.

При прийнятті постанови в порядку скороченого провадження суд враховує положення наступних нормативно-правових актів: статті 67 Конституції України, частини першої статті 52 Цивільного кодексу України, підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14, підпункту 20.1.35 пункту 20.1 статті 20, пункту 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 41.2 статті 41, статті 54, статті 58, статті 59, пункту 87.1 статті 87, пункту 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України, положення Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1840/24372.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму податкового боргу у розмірі 161994,15 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів її погашення на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 33, 35, 70-72, 86, 94, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства «Іванківська пересувна механізована колона №2» (ідентифікаційний номер 23568074) у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство «Іванківська пересувна механізована колона №2» до бюджету податковий борг у розмірі 161994 (сто шістдесят одна тисяча дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. 15 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 липня 2015 року