Постанова № 46890173, 13.07.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа № 2a-2356/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Куриша Р.В.,

прокурора Аверкової Н.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 4 871, 51 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011 року заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів первинно звернувся в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 4 871, 51 гривень.

14.10.2011 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року за №135686/11, у задоволенні вказаного адміністративного позову заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

19.05.2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України за №К/800/25363/13 касаційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, не сплатила адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте ним в 2010 році в розмірі 4 793, 75 гривень та пеню нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 77, 76 гривень. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 4 871, 51 гривень.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Вказала суду, що з метою виконання встановленого Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні 4% нормативу по працевлаштуванню одного інваліда, вона щомісяця впродовж 2010 року інформувала Івано-Франківський міський центр зайнятості про наявність вакантних посад. Просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є фізичною особою - підприємцем, яка у 2010 році здійснювала господарську діяльність та використовувала найману працю.

10.05.2011 року позивачем проведено перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на предмет виконання нею, як роботодавцем, вимог статей 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, за результатами якої складено акт за №105 від 10.05.2011 року.

В ході перевірки відповідача позивачем встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2010 році становила 8 чоловік, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу, становить одну особу, якій встановлено інвалідність. Однак, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та не забезпечено працевлаштування одного інваліда. Фонд оплати праці штатних працівників у 2010 році становив 76 700 гривень. Середня заробітна плата штатного працівника відповідача становить 9 587,50 гривень. Сума адміністративно-господарських санкцій за 2010 рік за одного не працевлаштованого інваліда становить 4 793,75 гривень та пеня, нарахована за несвоєчасну сплату адміністративного-господарських санкцій, становить 77, 76 гривень.

Позивачем також встановлено, що відповідач на час проведення перевірки не зареєстрована в Івано-Франківському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як роботодавець, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів нею не подано. Виявлені порушення позивачем зафіксовані в акті перевірки за №105 від 10.05.2011 року

Вказані обставини також підтверджуються розрахунком заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій та пені.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд виходить з чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актів та зазначає їх зміст у відповідній редакції.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно частини 3 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина 1).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина 2).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина 3).

Частиною 7 статті 19 цього Закону встановлено, що порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкції а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідача складав один штатний працівник за 2010 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні затверджено Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю. Згідно вказаного порядку роботодавці реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб підприємців. Для реєстрації пунктом 3 вказаного Порядку встановлено обовязок роботодавців подати (надіслати рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну заяву за формою, що затверджується Мінпраці.

Також, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно якого, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007 року.

Крім того, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування передбачає, обовязок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №420 від 19.12.2005 року затверджено форму подання такої звітності та інструкцій щодо її заповнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обовязки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування передбачають собою:

1.Виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць.

2.Створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

3.Надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів.

4.Звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

5.Забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.

У судовому засіданні встановлено, що впродовж 2010 року відповідач інформувала Івано-Франківський міський центр зайнятості про наявність вакантних посад для зайняття їх інвалідами шляхом подання звітності за формою, встановленою наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №420 від 19.12.2005 року.

Однак, згідно довідки Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 13.07.2015 року №04-181/640 станом на 31.12.2010 року фізична особи підприємець ОСОБА_2 в Івано-Франківському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів не була зареєстрована, звіт форми 10-ПІ за звітний 2010 рік не подавала. Дана обставина також не заперечувалася відповідачем у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем у 2010 році не було вжито всіх передбачених законом та нормативно-правовими актами заходів спрямованих на забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, внаслідок чого нею не виконано встановлений Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні 4% норматив по працевлаштуванню інвалідів.

Частиною 1 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів. А саме, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною 2 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно частини 4 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, не виконала нормативу по працевлаштуванню одного інваліда та в строк до 15 квітня 2011 року не сплатила адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, на загальну суму 4 793,75 гривень.

Позивач за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, нарахував пеню в розмірі 77, 76 гривень.

Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 4 871, 51 гривень.

Як наслідок, суд зазначає, що створення робочих місць для інвалідів супроводжується обовязком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів.

За таких обставин, оскільки, відповідач заходів на виконання зазначених обовязків не вчинила, то суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4 793, 75 гривень та нарахованої пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2010 році в розмірі 77, 76 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в даній адміністративній справі такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300) адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 4 871 (чотири тисячі вісімсот сімдесят одна) гривня 51 копійка.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 17.07.2015 року.