Постанова № 46890153, 13.07.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа № 809/2524/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Куриша Р.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу в розмірі 82 353,84 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 року Калуська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 82 353, 84 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку, встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України, не сплатив в дохід місцевого бюджету міста Калуша Калуського району Івано-Франківської орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з лютого 2014 року до травня 2015 року в розмірі 67 544, 31 гривень та пеню, нараховану на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання з цього платежу, в розмірі 1 892, 36 гривень; в дохід Вістівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з грудня 2014 року до травня 2015 року в розмірі 5 080, 56 гривень, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 314, 35 гривень та пеню, нараховану на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання з цього платежу, в розмірі 35, 79 гривень, а також не сплатив в дохід Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області земельний податок за період з грудня 2014 року до травня 2015 року в розмірі 4 517, 76 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 968, 71 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 82 353, 84 гривень, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 07.06.2002 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Калуській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, є платником плати за землю.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 82 353,84 гривень, що виник в результаті несплати: в дохід місцевого бюджету міста Калуша Калуського району Івано-Франківської орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з лютого 2014 року до травня 2015 року в розмірі 67 544, 31 гривень та пені, нарахованої на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання з цього платежу, в розмірі 1 892, 36 гривень; в дохід Вістівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з грудня 2014 року до травня 2015 року в розмірі 5 080, 56 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 314, 35 гривень та пені, нарахованої на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання з цього платежу, в розмірі 35, 79 гривень та в дохід Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області земельного податку за період з грудня 2014 року до травня 2015 року в розмірі 4 517, 76 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 968, 71 гривень.

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, земельного податку визначені податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), поданих відповідачем позивачу 17.02.2014 року, 20.02.2014 року та 18.02.2015 року (а.с.12-14, 17-18, 19-21, 31-32, 33-35).

Суми невиконаних грошових зобовязань зі сплати штрафних (фінансових) санкцій визначені податковими повідомленнями-рішеннями за №№0001301502, НОМЕР_1, НОМЕР_2 та за №0001321502 від 03.03.2015 року (а.с.24, 25, 38).

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд виходить з чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актів та зазначає їх зміст у відповідній редакції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 8 Податкового кодексу України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції закону чинної станом до 31.12.2014 року) до загальнодержавних належала плата за землю.

Відповідно підпункту 10.1.1 статті 10 Податкового кодексу України (в редакції закону чинної з 01.01.2015 року) до місцевих податків належать податок на майно.

Згідно підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу (підпункт 14.1.72 статті 14).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підпункт 14.1.136 статті 14).

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.)

Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідачем, здійснення сплати 77 142, 63 гривень плати за землю в строки, визначені вищевказаними нормами Податкового кодексу України, не здійснено.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 113.1 статті 113 даного Кодексу строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 цього Кодексу у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобовязання відповідача з сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, земельного податку в загальному розмірі 77 142, 63 гривень, у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту подання таких декларацій, а грошові зобовязання відповідача зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 283,06 гривень, визначених вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, є узгодженими у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу за №552-23 від 20.03.2015 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобовязань, не сплатив.

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4 цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, позивачем на суму несвоєчасно сплаченого відповідачем податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, нарахована пеня в розмірі 1 928, 15 гривень.

Згідно пункту 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання утворює податковий борг.

Таким чином, узгоджені грошові зобовязання з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 72 624, 87 гривень та 1 928,15 гривень пені, нарахованої позивачем на суму несвоєчасно сплаченого платником податку зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, земельного податку в розмірі 4 517, 76 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 283, 06 гривень утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що їй належить.

Сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з лютого 2014 року до травня 2015 року в розмірі 67 544, 31 гривень та нарахованої пені в розмірі 1 892, 36 гривень, у відповідності до статтей 131, 290 Податкового кодексу України, підлягає стягненню до місцевого бюджету міста Калуша Калуського району Івано-Франківської; сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з грудня 2014 року до травня 2015 року в розмірі 5 080, 56 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 314, 35 гривень та пені в розмірі 35, 79 гривень, у відповідності до статтей 113, 131, 290 Податкового кодексу України, підлягає стягненню до місцевого бюджету Вістівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, а сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати земельного податку земельного податку за період з грудня 2014 року до травня 2015 року в розмірі 4 517, 76 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 968, 71 гривень, у відповідності до статтей 131, 290 Податкового кодексу України, підлягає стягненню до місцевого бюджету Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31790584) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід місцевого бюджету міста Калуша Калуського району Івано-Франківської області податковий борг з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з лютого 2014 року до травня 2015 року, штрафних (фінансових) санкцій та пені в розмірі 69 436 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 84 копійки, в дохід Вістівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області податковий борг з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з грудня 2014 року до травня 2015 року, штрафних (фінансових) санкцій та пені в розмірі 6 430 (шість тисяч чотириста тридцять) гривень 70 копійок та в дохід Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області податковий борг з сплати земельного податку за період з грудня 2014 року до травня 2015 року, штрафних (фінансових) санкцій та пені в розмірі 6 486 (шість тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 47 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 13.07.2015 року.