Постанова № 46890078, 07.07.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року

09 год. 25 хв.

Справа № 808/3337/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., за участю: секретаря судового засідання Ємельянової А.С.; представника позивача – не прибув; представника відповідача – не прибув; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Житлорембуд» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується – суд) надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Житлорембуд» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 69818 грн. 80 коп. та з податку на прибуток підприємств у розмірі 5219 грн. 17 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі сум грошових зобов’язань, самостійно визначених у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях та визначених відповідно до податкових повідомлень-рішень. Позивач вказує, що відповідач також має заборгованість зі сплати пені, та штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання. При реалізації владної управлінської функції суб’єктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу, якою покладено обов’язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову, оскільки згідно даних обліку та звітності відповідач має податковий борг по сплаті податку на додану вартість у розмірі 69818 грн. 80 коп. та податку на прибуток підприємств у розмірі 5219 грн. 17 коп.

Ухвалою судді від 23.06.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 07.07.2015, не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, та не подав до суду жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень проти адміністративного позову (частина одинадцята статті 35 КАС України).

Керуючись приписами статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог частини шостої статті 12 та статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Житлорембуд» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується – Закон України №755-IV); перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (статті 63, 64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України)); та зареєстроване за юридичною/податковою адресою: індекс 69120, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вулиця Донецьке шосе, будинок №6 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

З матеріалів справи вбачається, що за платником податків обліковується податковий борг зі сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 69818 грн. 80 коп. та податку на прибуток підприємств у розмірі 5219 грн. 17 коп., який виник за наступних обставин.

Платником податків подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість: №9053892362 від 19.09.2014, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов’язання у розмірі 8937 грн. 00 коп. по строку сплати 30.09.2014; №9060289970 від 20.10.2014, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов’язання у розмірі 6499 грн. 00 коп. по строку сплати 30.10.2014; №9073851894 від 20.12.2014, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов’язання у розмірі 5498 грн. 00 коп. по строку сплати 30.12.2014; №9019906148 від 20.02.2015, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов’язання у розмірі 18879 грн. 00 коп. по строку сплати 02.03.2015; №9074241607 від 17.03.2015, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов’язання у розмірі 942 грн. 00 коп. по строку сплати 30.03.2015; №9069030700 від 15.04.2015, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов’язання у розмірі 1246 грн. 00 коп. по строку сплати 30.04.2015; №9098647618 від 18.05.2015, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов’язання у розмірі 13444 грн. 00 коп. по строку сплати 30.05.2015. Також відповідачем було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість згідно наказу №213 №9043511361 від 19.03.2015 за березень 2015 року на суму 342 грн. 00 коп. Вказані суми сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Крім того, контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складений акт №37/15-03/31823661 від 05.12.2014. На підставі даного акту контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №0000171503 від 17.01.2015, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на додану вартість у сумі 2696 грн. 90 коп. та №0000181503 від 17.01.2015, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на додану вартість у сумі 9858 грн. 87 коп. Оскільки, суду не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 17.01.2015 №0000171503 та №0000181503, так само як і доказів їх скасування, суд вважає, що грошові зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 2696 грн. 90 коп. та 9858 грн. 87 коп. є узгодженими.

Також боржнику нарахована пеня у розмірі 7795 грн. 89 коп. за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов’язань (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Враховуючи наявну переплату по податку на податку на додану вартість у розмірі 6319 грн. 86 коп. - сума заборгованості зі сплати вказаного податку на дату розгляду справи складає 69818 грн. 80 коп.

Згідно інтегрованої картки платника податків сума заборгованості з податку на прибуток підприємств складає 11699 грн. 33 коп., однак частина вказаного боргу у сумі 6480 грн. 16 коп. вже була заявлена до стягнення позивачем у судовому порядку, відтак, станом на час розгляду справу, відповідачем не погашена лише сума боргу у розмірі 5219 грн. 17 коп., яка виникла внаслідок наступного.

Платником податків подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9081291199 від 28.02.2015, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобов’язання у розмірі 5181 грн. 00 коп. по строку сплати 11.03.2015.

Контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності по податку на прибуток за 2013 рік, за результатами якої складений акт №285/08-30-1501/31823661 від 07.11.2014. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000661501 від 29.12.2014, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 25 грн. 92 коп. Оскільки, суду не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №0000661501 від 29.12.2014, так само як і доказу його скасування, суд вважає, що грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 25 грн. 92 коп. є узгодженим.

Також боржнику нарахована пеня у розмірі 12 грн. 25 коп. за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Вказані суми сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У зв’язку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобов’язань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені статтею 57 ПК України, зазначені зобов’язання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, відповідно до пунктів 59.1, 59.4 статті 59 ПК України. Так, контролюючим органом виставлена податкова вимога від 03.09.2013 №297-11 (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України), яка направлялась на адресу відповідача 25.09.2013.

В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59 та статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Житлорембуд» (код ЄДРПОУ 31823661; місцезнаходження: індекс 69120, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вулиця Донецьке шосе, будинок №6) на користь Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 69818 (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 80 (вісімдесят) коп., яку зарахувати на р/р №31116029700009, код бюджетної класифікації 14010100, отримувач: Державний бюджет Шевченківського району, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367; та суму податкового боргу зі сплати податку прибуток підприємств у розмірі 5219 (п’ять тисяч двісті дев’ятнадцять) грн. 87 (сімнадцять) коп., яку зарахувати на р/р №33115318700009, код бюджетної класифікації 11021000, отримувач: Місцевий бюджет Шевченківського району, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко