Постанова № 46889452, 23.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 804/8571/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., при секретарі судового засідання Пополітові І.М., за участю представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Вищого професійного училища № 17

до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування вимоги та визнання недійсним акту, -

ВСТАНОВИВ:

Вище професійне училище № 17 звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування п.2,3,4,5,6 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 29.04.2013 року № 04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів» та визнання недійсним акту Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 29.03.2013 року за № 03-21/3 в частині порушень визначених п.2,3,4,5,6 вимоги.

Ухвалою суду від 23.10.2013 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання акту ревізії фінансово-господарської діяльності у Вищому професійному училищі №17 за період з 01.02.2011 року по 31.01.2013 року Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 29.03.2013 року №03-21/3 в частині порушень визначених п.2,3,4,5,6 вимоги від 29.03.2013 року № 04-03-05-15/5680 закрито.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні тим, що містяться в письмовому запереченні проти позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області відповідно до п.п.2.2 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на 1 квартал 2013 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 17 за період з 01.02.2011 по 31.01.2013 рік з питань збереження і використання державної власності та фінансів. За результатами ревізії Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області був складений акт від 29.03.2013 року за № 03-21/3.

29 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області на адресу Вищого професійного училища № 17 направлено вимогу № 04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів»

Позивач вважає вказану вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області протиправною та просить суд її скасувати в частині пунктів 2,3,4,5,6.

Так, пунктом 2 вимоги № 04-03-05-15/5680 від 29.04.2013 зазначено, що ревізією виявлено завищення фактичних витрат на харчування за рахунок асигнувань загального фонду без відновлення видатків загального фонду, що призвело до необґрунтованого списання продуктів харчування за загальним фондом замість спеціального фонду на суму 9519,38 грн., чим порушено п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.99р. №996-ГУ, п.2.14 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом МФУ від 24.05.95р. № 88, п.49 «Порядку складання, розгляду,затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 р. №228, ст.13, ст.116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. №2456-111. Також, зобовязано провести відшкодування шляхом перерахування коштів з реєстраційного рахунку спеціального фонду училища в дохід державного бюджету за кодом 21080500 «інші надходження».

В обґрунтування своїх вимог щодо скасування вказаної вимоги позивач зазначив, що перевіряючими у Додатку 100 до ОСОБА_5 ревізії за січень - грудень 2012 року не враховані дані щодо учнів пільгової категорії по виданим в грудні 2011 року продуктам харчування на канікулярний період на суму 7360,20 грн Також, помилково не враховано харчування учнів пільгової категорії за 13 березня 2012року на суму 278,36 грн., та отримання продуктів харчування 24 квітня 2012 року 93,14 грн.; 10 серпня 2012 року - 1226,46 грн., 05 і 22 листопада 2012 року -343,50 грн., - 217,72 грн., що разом складає 2159,18 грн., що і дорівнює 9519 грн.38 коп. тобто тій сумі, що інспектори ДФІ вважають необґрунтовано списаними.

Суд вважає вказані доводи позивача помилковими з огляду на наступне.

Ревізія правильності використання асигнувань державного бюджету на харчування учнів сиріт та учнів під опікою за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. проведена шляхом співставлення витрат на їх харчування за загальним фондом, виходячи із фактичної кількості учнів зазначених у заявках на харчування відповідно до меню-вимог та вартості харчування на дитину в день за рахунок коштів державного бюджету, визначеної згідно наказів по училищу «Про організацію харчування учнів», а також акту-довідки про реалізацію харчування за талонами з фактичними витратами продуктів харчування за загальним фондом відповідно до даних м/о №12, Головної кошти, фінансової звітності ф.2-м «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» за 2012 рік.

Під час судового розгляду справи, на підтвердження наявності зазначених витрат, представником позивача надані накладні на отримання продуктів харчування учнями пільгової категорії в тому числі отримані у грудні 2011 року на канікулярний період 2012 року в сумі 7360,20 грн.

Зі змісту акту перевірки та наданих письмових заперечень вбачається, що дані первинних документів, які були надані до ревізії за період з січня по грудень 2012 року, щодо фактично виданих продуктів харчування учням пільгової категорії обревізовувались з 2012 року, при цьому, витрати понесенні позивачем у минулому бюджетному періоді відповідачем до уваги не приймались.

Суд погоджується із зазначеним висновком відповідача, та вважає, що оскільки вказані витрати понесені позивачем у 2011 році, такі витрати повинні відображатись у Звіті про виконання загального фонду кошторису установи за 2011 рік, при цьому жодних обґрунтувань перенесення вказаних витрат до звіту за 2012 рік позивач не навів.

Крім того, зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивачу, відповідно до вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, затверджено на 2012 рік видатки загального фонду тільки на харчування учнів пільгової категорії - 6 учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які знаходяться на повному державному забезпеченні, та 24 учня - які мають опікуна.

Також, суд звертає увагу на те, що надані під час судового розгляду представником позивача накладні на підтвердження отримання продуктів харчування учнів пільгової категорії у 2012 році в сумі 2159,18 грн. не є належним доказом відповідного обліку та відображення таких витрат в меморіальних ордерах №12.

Крім того, згідно розрахунку наведеного в акті перевірки, здійсненого на підставі наданої позивачем документації встановлено, що в канікулярний період (липень, серпень 2012 року) дітям пільгової категорії видавались сухі пайки на загальну суму 28056,53 грн, при цьому, видатки на зазначені цілі повинні проводитися за рахунок загального фонду, але, вбачається, що вказані видатки списано на рахунок 801 (ЗФ) за вищезазначені місяця у сумі 8003,82 грн, а на рахунок 813 (СФ) списано видатків у сумі 20055,71 грн. Таким чином, видатки на харчування передбачене для дітей пільгової категорії не враховані до спеціального фонду лише за липень-серпень 2012 року, поряд з тим, вказані видатки списано в рахунок спеціального фонду під час загального розрахунку відхилень за 2012 рік проведений відповідачем.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 29.04.2013 року № 04-03-05-15/5680 задоволенню не підлягають.

Пунктом 3 вимоги № 04-03-05-15/5680 від 29.04.2013 зазначено, що ревізією встановлено зайве нарахування стипендії учням, переведеним на ІІІ ступінь навчання на загальну суму 38 709,78грн. чим не дотримано вимоги п.4.3 Типових правил прийому до професійно - технічних навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2006 року №441 та п.3.3 Положення про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2000 р. №225., унаслідок чого, зобовязано позивача стягнути з осіб, винних у надлишковому використанні коштів стипендіального фонду на виплати учням матеріальної допомоги та заохочень на суму 38709,78 грн., шкоду у порядку та у розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

В обґрунтування вказаного висновку відповідач посилався на п. 4.3 Типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і України від 06.06.2006 №441, яким передбачено, що учні ВПУ, які успішно закінчили другий ступінь професійно-технічної освіти і пройшли кваліфікаційну атестацію, зараховуються на третій ступінь на основі конкурсного відбору згідно з Положенням про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2000 № 225, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.2000 за №442/4663. Пунктом 3.3 зазначеного Положення визначено, що на третій ступінь професійно-технічної освіти зараховуються на основі конкурсного відбору особи із числа кращих щодо оволодіння професією учнів ВПУ, які завершили навчання на другому ступені і мають повну загальну середню освіту.

Наказом по ВПУ № 17 від 01.06.2012 року № 11 «3-УДЗ», підписаним директором ОСОБА_6, відповідно поданих заяв та рішення конкурсної комісії по відбору учнів на III ступінь професійно-технічної освіти здійснено переведення учнів для продовження навчання на III ступінь профтехосвіти. В особових справах учнів, які переведені на III ступінь є в наявності дипломи кваліфікованого працівника з набутої професії, видані 22-23.05.2012року.

Таким чином, оскільки у вищевказаних наказах Міністерства освіти і науки України не передбачено переведення учнів на третій ступінь професійно-технічної освіти та внаслідок не відрахування у травні 2012 року учнів, які повинні бути зараховані у вересні на основі конкурсного відбору на підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» відповідач вважає, що училищем зайво нараховані стипендії за літній період зазначеним учням.

Суд вважає вказаний висновок відповідача необґрунтованим з огляду на наступне.

Навчання для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» у ВПУ № 17 здійснюється відповідно до статті 8 Закону України «Про вищу освіту одночасно за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста та здобуттям повної загальної середньої освіти відповідно до передбаченого затвердженими Міністерством освіти і науки України інтегрованими навчальними планами, які передбачають п'ятирічний термін навчання для поетапного отримання: повної загальної середньої освіти; освітньо-кваліфікаційного рівня «кваліфікований робітник»; освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».

Згідно розяснення Міністерства освіти і науки України від 20.11.2009 року № 1/9-801 «Про формування контингенту учнів професійно - технічних навчальних закладів за ступеневою професійно - технічною освітою», навчання на третьому ступені професійно - технічної освіти у вищих професійно - технічних училищах та центрах професійно - технічної освіти для отримання високого робітничого розряду (категорії) із здобуттям освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста забезпечує безперервність та ступеневість професійно - технічної освіти. Також, Міністерством освіти і науки України зазначено, що при здійсненні навчання за інтегрованими навчальними планами «кваліфікований робітник» - «молодший спеціаліст» професійно-технічний навчальний заклад третього атестаційного рівня проводить зарахування учнів на І курс. Після закінчення навчання на другому ступені професійно-технічної освіти, учні за їх бажанням та за наслідками конкурсного відбору, можуть бути переведені для продовження навчання на третьому ступені (4-5 курс) згідно із вимогами п.3.3 - 3.8 Положення про вище професійне училище, та центр професійно-технічної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2000р. №225.

Відповідно до ст 27 Закону України «Про професійно - технічну освіту» від 10.02.1998 року №103-98 ВР якщо навчання у професійно - технічних навчальних закладах перевищує 10 календарних місяців, то для учнів встановлюються канікули.

Суд вважає, що за змістом вищевказаних нормативно-правових актів не передбачено обовязок навчального закладу переривати відносини із учнями, які завершили навчання на другому ступені освіти і мають право на продовження навчання на третьому ступені професійно-технічної освіти.

Також, суд звертає увагу на те, що вищезазначене спірне питання додатково врегульовано новим Наказом Міністерства освіти і науки України від 14 травня 2013 року № 499 «Про затвердження Типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України», де п. 4.3 визначено, що учні професійно-технічного навчального закладу, які успішно закінчили другий ступінь професійно-технічної освіти і пройшли кваліфікаційну атестацію, зараховуються (переводяться) на третій ступінь на основі конкурсного відбору.

Таким чином, суд погоджується із позивачем що посилання в ОСОБА_5 ревізії та в п.3 вимог щодо зайвого нарахування стипендії учням Ш ступеня навчання під час канікул на порушення Законів України, та наказів Міністерства освіти і науки України, є безпідставними та неправомірними.

Пунктом 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 04-03-05-15/5680 від 29.04.2013 зазначено, що за результатами ревізії правильності розрахунків за проживання у гуртожитку встановлено необґрунтоване надання працівникам училища пільги з оплати за мешкання у гуртожитку, внаслідок чого училищем недоотримано власних надходжень на суму 27 602,47 грн. та покрито витрати сторонніх фізичних осіб (працівників училища) за спожиті комунальні послуги в сумі 1661,53 грн., чим порушено п 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996 - XIV, п. 1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року №796, пункти 1.2, 2.2, 2.5. Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 23.07.2010 року. № 736/902/758, пункт 2 Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом, з опаленням і освітленням відповідно до пункту (ї) ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоровя, ч. 5 ст 29 Закону України «Про культуру», абз. 1 ч. 4 ст 57 Закону України «Про освіту», затвердженого спільним наказом Мінпраці та соцполітики України, МОіНУ, МОЗУ, Мінкультури і туризму України від 13.09.2006 року №341/651/619/796 (далі Наказ №341/651/619/796 ) , у звязку з чим позивача зобовязано відобразити в обліку дебіторську заборгованість в сумі 29264,00 грн за фізичними особами щодо яких здійснено безпідставні витрати, провести претензійно-позовну роботу з контрагентами щодо відшкодування коштів, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недотриманні плати за проживання в гуртожитку та покритті витрат фізичних осіб, шкоду в сумі 29264,00 грн у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 КЗпПУ.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що за наслідком співставлення щомісячних сум, нарахованих до сплати за проживання в гуртожитку по кожній особі, які зазначені в зворотно-оборотних відомостях за субрахунком 364, із визначеною вартістю за місяць, наказами по училищу «Про встановлення плати за проживання в гуртожитку» та розрахунками за проживання в гуртожитку відповідачем встановлено, що працівникам, які мешкають у гуртожитку та працюють в училищі за період з лютого 2011 року по березень 2012 року надавалися пільги, а саме, нарахування плати за мешкання в гуртожитку та за користування комунальними послугами здійснювалося працівникам училища у розмірі 50 % від визначеної вартості мешкання та вартості спожитих комунальних послуг, крім того, за період з 01.04.2012 по 30.11.2012 року нарахування працівникам училища за мешкання в гуртожитку (квартирної плати) взагалі не здійснювалося, а лише пред'являлися рахунки про відшкодування, спожитих ними комунальних послуг у повному обсязі.

Позивач вважає вказану вимогу протиправною, а висновки необґрунтованими, при цьому зазначив, що проживання у гуртожитку коридорного типу молодих фахівців, які не перебувають у шлюбі, працівників ВПУ№17 та займають лише ліжкомісце, відбувається на безоплатній основі на рівні з учнями училища, вказане є складовою їх соціального захисту, встановленого законодавством України. Надання пільг працівникам передбачено статтею 50 Закону України «Про професійно - технічну освіту» відповідно до якої держава забезпечує своєчасність відповідних виплат і надання пільг учням, слухачам і педагогічним працівникам державних професійно-технічних навчальних закладів.

Також, позивачем зазначено, що у відповідності з Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007-2009 роки, на 2011-2015роки ВПУ№17 було прийнято на загальних зборах трудового колективу працівників ВПУ№17, згідно Протоколу №4 від 09.01.2009 року Колективний договір. Згідно п.28 розділу УПІ «Розвиток матеріальної бази училища: соціальної сфери, соціально-трудової сфери, пільги, гарантії, компенсації» Колективного договору, для працівників училища, які мешкають у гуртожитку передбачено пільгу 50% по сплаті, згідно розрахунку вартості послуг. При цьому, згідно зі ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору є обов'язковими для власника або уповноваженого ним органу.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про колективні договори і угоди», в якій прямо вказано, що заборонено будь-яке втручання з боку органів представницької і виконавчої влади та господарського управління, політичних партій, власників або уповноважених ними органів, яке може обмежити права працівників та їх представників при укладанні та виконанні колективних договорів, угод.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що посилання в п. 4 вимог на нібито порушення училищем законів є безпідставним.

Відповідач в обґрунтування заперечень щодо скасування пункту 4 вимоги № 04-03-05-15/5680 від 29.04.2013 року зазначив, що за наслідком аналізу умов Колективного договору було встановлено, що п. 28 Розділу VIII «Розвиток матеріальної бази училища соціальної сфери, соціально-трудової сфери, пільги, гарантії компенсації» для працівників училища, які мешкають у гуртожитку, передбачена пільга у розмірі 50% від вартості послуг.

Разом з тим, вказаним договором не визначено за рахунок яких коштів буде проводиться погашення пільг працівникам навчального закладу з проживання в гуртожитку, що у свою чергу свідчить про надання позивачем таких за рахунок бюджетних коштів, що не передбачено жодним нормативно-правовими актом України.

Також, відповідач зазначив, що кошти на погашення пільг педагогічним працівникам сільської місцевості та селищ міського типу на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням в межах встановлених норм передбачаються Державним бюджетом на відповідні роки. Розпорядниками цих коштів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" є органи праці та соціального захисту населення, які і відшкодовують підприємствам та організаціям - постачальникам послуг витрати з надання пільг».

Суд погоджується із вищезазначеним висновком відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку затвердженого Наказом №341/651/619/796 право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають, зокрема, педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу і перелік посад яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" (із змінами).

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що надання гарантій забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Обсяги коштів на забезпечення гарантій щорічно визначаються законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Підпунктом 3.1 цього Порядку передбачено, що органи праці та соціального захисту населення як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, спрямованих на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відшкодовують підприємствам та організаціям - постачальникам послуг витрати за надані гарантії відповідним категоріям працівників установ (закладів) державної і комунальної форми власності та пенсіонерам.

Таким чином, за змістом вищенаведених нормативно-правових актів державні гарантії у вигляді пільг педагогічним працівникам підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету у відповідному порядку, при цьому компенсація таких пільг за рахунок інших надходжень бюджетних організацій не передбачено.

Щодо вимоги позивача в частині оскарження пункту 5 вимог Держфінінспекції №04-03-05-15/5680 від 29.04.2013 року, яким зазначено, що за наслідком проведеної ревізії встановлено факти заниження розміру орендної ставки за використання державного нерухомого майна, у звязку з чим училищем втрачено власних надходжень на суму 17441,8 грн., та державним бюджетом доходів 12458,43 грн. судом встановлено наступне.

Під час проведення ревізії відповідачем встановлено, що протягом періоду, який ревізувався, на підставі договорів оренди Приватному підприємству «Укртехпром» було надано в строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові вбудовані приміщення будівлі ВПУ №17 загальною площею 264,36м.кв. з метою використання їх під розташування офісу без права здійснення торгівлі (договори оренди № 12/02-2782 та № 12/2781 від 01.12.2006 року (далі договори оренди).

Відповідно до пунктів 8.1 вказаних договорів орендна плата за вказані нежитлові приміщення визначалася на підставі ОСОБА_6 розрахунку орендної плати та використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786.

Пунктом 3.6 договорів оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавствам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року №961 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629 і від 04.10.1995року №786» внесені відповідні зміни в методику розрахунку плати за оренду майна щодо розміру ставок орендної плати. Відповідно до внесених змін орендна плата за нерухоме майно під розміщення офісних приміщень обчислюється виходячи із орендної ставки 18% замість орендної ставки в розмірі 10%.

Відповідно до п.4 ст. 13 Бюджетного Кодексу Украъни плата за оренду майна бюджетних установ відноситься до їх власних надходжень. Також, відповідно до підпункту 2 п.8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796, надання в оренду тимчасово вільних приміщень і площ нерухомого майна відноситься до платних послуг закладу. Такі надходження відносяться до спеціального фонду закладу та використовуються на його утримання.

В обґрунтування висновків щодо наявності вказаного порушення відповідач зазначив, що недоотримання вказаних надходжень бюджетом та закладом виникло через не здійснення орендатором та орендодавцем перегляду розміру орендної плати у звязку зі зміною методики її розрахунку відповідно до п. 3.6 договорів оренди.

Відповідно до умов договорів оренди позивач є балансоутримувачем нерухомого майна, при цьому орендодавцем визначено - Регіональне відділення Фонду Держмайна по Дніпропетровській області, а орендарем Приватне підприємство «Укртехпром».

Суд погоджується із позивачем в тому, що функції контролю за виконанням договорів оренди державного майна, в тому числі за виконання умов договорів щодо перегляду розміру орендної плати здійснює Регіональне відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області. Зазначений обовязок передбачено ст. 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності». При цьому, на позивача такий обовязок умовами договору оренди та діючим законодавством України не покладено.

Таким чином, суд вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню вимогу Держфінінспекції № 04-03-05-15/5680 від 29.04.2013 року в частині встановлення фактів заниження розміру орендної ставки за використання державного нерухомого майна, у звязку з чим училищем втрачено власних надходжень на суму 17441,8 грн., та державним бюджетом доходів 12458,43 грн.

Щодо вимоги позивача в частині оскарження пункту 6 вимог Держфінінспекції №04-03-05-15/5680 від 29.04.2013 року, яким зазначено про виявлене порушення у вигляді зайвої виплати премії директору ВПУ № 17 ОСОБА_6В у більшому розмірі, ніж визначено наказом - в сумі 5643,00грн.

Суд вважає вказану вимогу Держфінінспекції безпідставною з огляду на наступне.

Згідно з п.5.1 Статуту навчального закладу визначено, що управління училища здійснюється Міністерством освіти і науки України та Головним управлінням освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 преміювання керівників навчальних закладів здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявності коштів на оплату праці.

Зі змісту акта ревізії вбачається, що за період, який ревізувався, директору училища - ОСОБА_6В за сумлінне виконання посадових обов'язків та активну участь у суспільному житті училища сплачувалася щомісячна премія. За період з лютого по серпень та з жовтеня по грудень 2011 премія виплачувалася на підставі наказів головного управління освіти і науки, за період з січня по грудень 2012 року на підставі наказів училища за погодженням голови профкому. На кожному наказі училища про преміювання засвідчено, що умови наказу погоджено з заступником начальника головного управління освіти і науки начальником управління науки, вищої та професійно-технічної освіти ОСОБА_5 та його особистим підписом.

Також, відповідачем було проведено зустрічну звірку Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної держаної адміністрації щодо документального підтвердження управлінських рішень щодо виплати премій керівнику вищого професійного училища №17 за період з 01.02.2011 року по 31.12.2012 року.

За наслідком зустрічної звірки та порівняння змісту наказів, наданих департаментом освіти і науки, із змістом наказів, наданих училищем, на підставі яких сплачувалася премія директору, відповідачем встановлено розбіжності відповідних наказів від 21.02.2011 № 58-к «Про преміювання ОСОБА_6В.».

Так, наказом від 21.02.2011 р. № 58-к «Про преміювання ОСОБА_6В.», наданому департаментом освіти і науки, визначено, що відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» за сумлінне виконання своїх посадових обов'язків, забезпечення сталого розвитку навчального закладу та з нагоди свята - Дня захисника ОСОБА_7 преміювати ОСОБА_6 директора ВПУ№ 17 грошовою премією в розмірі одного посадового окладу. Наказ підписано колишнім начальником головного управління освіти і науки ОСОБА_8 Посадовий оклад директора з урахуванням підвищення за роботу в вищому професійно-технічному училищі в лютому 2011р. складав - 1881,00 гривень. Наказом від 21.02.2011 р. №58-к «Про преміювання ОСОБА_6В.», який предявлено училищем під час ревізії зазначено преміювати ОСОБА_6 директора ВПУ№ 17 грошовою премією в розмірі чотирьох посадових окладів.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що директору училища ОСОБА_6 безпідставно виплачено премії у сумі 5643,00 грн, чим порушено підпукт 5 пункуту 4 Наказу від 26.09.2005 № 557.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується факт наявності двох оригіналів вказаних наказів у яких є певні розбіжності, при цьому, обґрунтованих пояснень наданню переваги певному оригіналу наказу над іншим суду не надано, також, не надано жодних спростувань автентичності таких документів, будь-яка оцінка походження оригіналу наказу наданого позивачем під час ревізії не здійснювалась, крім того, матеріали ревізії не містять жодних посилань щодо виявлення винних осіб у виникненні розбіжностей змісту даних наказів, що у свою чергу свідчить про відсутність у відповідача обєктивних підстав для відповідних висновків щодо виконання позивачем такого наказу з огляду на те, що позивачу не було відомо про наявність вказаних розбіжностей до їх виявлення під час ревізії, що також не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог частково, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про правомірність в цій частині позиції відповідача.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Вищого професійного училища № 17 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекцієї в Дніпропетровській області від 29.04.2013 року № 04-03-05-15/5680 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження державної власності та фінансів» в частині пунктів 3,5,6.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 22 коп. присудити на користь Вищого професійного училища № 17 (код ЄДРПОУ 02541444) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 11.11.2013 року

Суддя ОСОБА_9