Постанова № 46889394, 14.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 р. Справа № 804/7864/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКальника В.В.

при секретаріШкуті А.А.

за участю:

представника позивачаОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 38862,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2015 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів розмірі 38862,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.01.2014 року між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» та Управлінням праці та соціального захисту населення Марганецького міськвиконкому Дніпропетровської області, як розпорядником бюджетних коштів, було укладено договір № 3/14 ПР/ДН-2-14-98НЮ д.ч. «на виплату компенсаційних виплат за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян». З січня 2014 року по грудень 2014 року ДП «Придніпровська залізниця» перевезла пільгових категорій громадян на 438862 грн. 71 коп., а Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради фактично було сплачено 400 000 грн. 00 коп., що менше на 38 862,71 грн.

Позиваем зазначено, що, оскільки відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян, то на останнього покладається обовязок у відповідності до вимог п.п.2, 3, 5, 6, 7, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20, відшкодувати понесені ДП «Придніпровська залізниця» збитки на перевезення пільговиків з січня 2014 року по грудень 2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представники відповідача проти позову заперечили, до суду надали письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовували тим, що відповідно до п.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі та в межах наданих їм повноважень. Всього з місцевого бюджету за КФК 170302 передбачено розмір компенсації виплати за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у сумі 400000,00 грн.

Відповідно до Акту звіряння від 04.06.2015 року між позивачем та відповідачем, зареєстрована заборгованість минулих років, яка залишилась не погашеною на дату складання акту звіряння, становить 0 грн. 00 коп. Відтак, відповідач вважає вимоги заявленого адміністративного позову необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

30.01.2014 року між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» та Управлінням праці та соціального захисту населення Марганецького міськвиконкому Дніпропетровської області, як розпорядником бюджетних коштів, було укладено договір № 3/14 «На виплату компенсаційних виплат за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян» та додаткова угода №1 від 04.02.2014 року, додаткова угода №2 від 02.04.2014 року. Згідно договору та додаткових угод запланова сума на компенсації витрат, повязаних із перевезенням залізничним транспортом окремих категорій громадян за рахунок коштів з державного бюджету місцевому бюджету на 2014 рік, склала 400000,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 зазначеного договору, предметом договору є відносини сторін щодо компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні. Згідно з умовами договору «Перевізник», за власний рахунок, здійснює перевезення окремих категорій громадян, які мають відповідні пільги у залізничному транспорті, згідно до діючого законодавства, а «Платник» здійснює компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюється на підставі Постанови КМУ від 16.12.2009 року № 1359 « Про затвердження розрахунків обсягів компенсаційний виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян».

Згідно з п.1.3 загальна сума цього Договору складає 40000,00 грн.

Як зазначає позивач у позові, на виконання цього договору, ним було надано послуги з перевезення пільгових категорій громадян за січень грудень 2014 року на загальну суму 438862,71 грн., з яких Управлінням праці та соціального захисту населення Марганецького міськвиконкому Дніпропетровської області було компенсовано лише 400000 грн., залишок заборгованості складає 38862,71 грн.

28.05.2015 року ДП «Придніпровська залізниця» направила до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради претензію ДНЮ-2/147 з вимогою сплатити понесені збитки за перевезення пільгової категорії громадян на суму більшу ніж визначено в Договорі, а саме в сумі 38 862,71 грн.

11.06.2015 року від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради була отримана відповідь № 2931 від 08.06.2015 р. на вищезазначену претензію, згідно з якою відповідач не вбачав законних підстав для сплати 38 862,71 грн. збитків.

Позивач вважає, що невідшкодування відповідачем залишку понесених позивачем у звязку з перевезенням пільгових категорій пасажирів витрат, порушує інтереси та права ДП «Придніпровська залізниця», тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 року № 273/96-ВР, тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються відповідними залізницями за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки залізниць компенсуються з місцевих бюджетів. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 року затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, пунктами 9, 10, 11 якого передбачено, що на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Відповідно до пункту 1 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобовязань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України.

Згідно з підпунктом б пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів обєднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать, зокрема, видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантовапість та повноту-перерахування трансфертів.

Видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом передбачені Законом України «Про Державшій Бюджет України на 2014 рік».

Відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктами 3, 8 зазначеного Порядку встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до пунктів 2 - 6 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20 Казначейство перераховує суми субвенцій на рахунки бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів м. Києва та Севастополя, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету в межах зобовязань місцевих бюджетів за видатками, в тому числі і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату, рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (субвенція), які підтверджуються заявками Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. При цьому, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації розподіляють перераховану відповідно до пункту 2 цього Порядку субвенцію між бюджетами районів і міст обласного значення згідно із загальними плановими обсягами субвенцій, визначених бюджетами районів і міст обласного значення у рішеннях про затвердження бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і бюджетів м. Києва та Севастополя. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські держадміністрації можуть приймати рішення про централізоване перерахування субвенцій, отриманих згідно з цим Порядком, без розподілу їх між бюджетами районів і міст обласного значення пропорційно за видами послуг, за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Райдержадміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації видатків у межах вартості ресурсів (товарів, послуг), наданих їх постачальниками, пропорційно або диференційовано за видами послуг.

При цьому, відповідно до п.7 зазначеного вище Порядку розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

З аналізу вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян перевізникам здійснюється тільки в межах бюджетних асигнувань, що підтверджує позицію відповідача, викладену у його запереченнях.

Дані обставини, також, передбачені і умовами укладеного між сторонами договору, а саме, відповідно до п.2.2.2 договору від 03.02.2014 року, на відповідача покладався обовязок здійснювати перерахування коштів, передбачених на виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій населення згідно до затвердженого кошторису в межах затверджених планових асигнувань на 2014 рік на підставі наданих розрахунків в 5-дений термін з моменту надходження відповідної субвенції з державного бюджету місцевому бюджету, в межах виділених асигнувань.

Наведене свідчить про обізнаність позивача про те, що компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян перевізникам здійснюється в межах бюджетних асигнувань.

З матеріалів справи, а саме лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2014 рік, яка була видана Фінансовим управлінням Марганецької міської ради 18 лютого 2014 року, вбачається, що всього з місцевого бюджету за КФК 170302 «Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті» передбачено розмір компенсації виплати за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у сумі 400000,00 грн.

Також, з матеріалів данної адміністративної справи вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради свої зобовязання по договору № 3/14 від 03.02.2014 року в частині перерахування коштів, передбачених на проведення компенсаційних виплат зі пільговий проїзд окремих категорій населення, виконало, будь яка заборгованість у розпорядника коштів місцевого бюджету - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради перед ДП «Придніпровська залізниця», з урахуванням передбаченої лімітною довідкою на січень-грудень 2014 року суми в розмірі 400000,00 грн. відсутня, що підтверджуеться актом звіряння розрахунків від 04.06.2015 року, складеного на виконання п. 2.1.2 договору від № 3/14 від 03.02.2014 року, підписаного представниками позивача та відповідача.

Так, відповідно до п. 3 акта звіряння розрахунків від 04.06.2015 року, зареєстрована заборгованість минулих років, яка залишилась не погашеною на дату складання акту звіряння, становить 0 гривень 00 копійок. Акт зі сторони позивача був підписаний начальником Криворізької дирекції залізничних перевезень ДП «Придніпровська залізниця» ОСОБА_4 та головним бухгалтером ОСОБА_5

Даний факт свідчить про те, що ПП «Придніпровська залізниця» підтвердила надання пільгового проїзду окремим категоріям громадян за період з січень - грудень 2014 року саме на суму 40000,00 грн., тобто, в межах бюджетного асигнування.

Під час судового розгляду справи встановлено, та не спростовано представником позивача, що у травні 2015 року вищевказана сума була погашена в повному обсязі шляхом взаєморозрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», що підтверджуеться копіями платіжних доручень: № 1226 від 07.05.2014 року на суму 28 234,28 грн.; № 1227 від 07.05.2014 року на суму 51 765,72 грн.; № 1704 від 03.07.2014 року на суму 69 578,27 грн.; № 2187 від 03.09.2014 року на суму 44 293,28 грн.; № 2188 від 03.09.2014 року на суму 12 104,31 грн.; № 2532 від 22.10.2014 року на суму 41 120,18 грн.; № 2763 від 21.11.2014 року на суму 40 000,00 грн.; №931 від 07.05.2015 року на суму 36 400,00 грн.; №932 від 07.05.2015 року на суму 51 464,53 грн.; № 933 від 07.05.2015 року на суму 25 039,43 грн., долученими до матеріалів справи.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту порушення своїх законних прав та охоронюваних законом інтересів в публічно правових відносинах з відповідачем субєктом владних повноважень, а тому правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 38862,71 відсутні.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 38862,71 грн. - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 20 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_6