Ухвала суду № 46886370, 15.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 липня 2015 року м. Київ справа № 800/251/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повідомити йому у письмовій формі про хід та результати розгляду його заяви від 20 травня 2015 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неправомірної поведінки судді Каратаєвої Л.О.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет відповідності нормам статей 106, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; актів Вищої ради юстиції; дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції; рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною п'ятою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.

3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.

Зазначені норми закону визначають вичерпний перелік спорів, віднесених до повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Однак в позовній заяві ОСОБА_1 не вказує в чому полягає порушення його особистого права, свободи та інтересу з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та яким чином наведені дії відповідача впливають на його права та обов'язки як безпосереднього суб'єкта правовідносин, також відсутнє правове обґрунтування вимог у цій частині.

Таким чином, позивачем не зазначено чітко і зрозуміло зміст позовних вимог згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, не вказано, на захист яких прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах подано вказаний позов та не надано доказів, які можуть використані судом або причини неможливості їх надання.

Отже, ОСОБА_1 необхідно привести позовні вимоги у відповідність до вимог статті 106 КАС України, з урахуванням положень статті 171-1 КАС України, зазначити докази, відомі йому та які можуть бути використані судом, або причин неможливості їх надання, належним чином обґрунтувати вимоги із зазначенням конкретних порушених прав як суб'єкта правовідносин, у яких виник спір, з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (73,08 грн).

В порушення вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору або копії документу, що дає підстави для звільнення від його сплати.

Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 75)".

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статями 105, 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, - п'ять днів з моменту її отримання.

У разі не усунення зазначених недоліків позовна заява буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Г. Кобилянський