Ухвала суду № 46886282, 08.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/800/15301/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Логвиненка А.О., Сороки М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН") до Фонду державного майна України, за участю третіх осіб - Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" та за участю Прокуратури міста Києва, про визнання протиправним та скасування наказу № 1911 від 04 липня 2014 року, визнання протиправною відмови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" (далі - ПрАТ "Кримський ТИТАН") правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс" (далі - ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМ України), за участю третіх осіб - Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"), Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" (далі - ДАК "Українські поліметали") та за участю Прокуратури міста Києва, про визнання протиправним та скасування наказу № 1911 від 04 липня 2014 року, визнання протиправною відмови ФДМ України щодо укладення договору оренди на новий термін.

Вимоги позивач мотивував тим, що ФДМ України при прийнятті оскаржуваного наказу невірно застосував приписи Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою КМУ від 2 березня 1993 року № 158, та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом відповідача від 7 серпня 1997 року № 847, наслідком чого стало порушення прав та законних інтересів позивача.

Крім того, протиправність відмови ФДМ України позивач обґрунтовує тим, що ФДМ України, який не є власником орендованого майна, а виступає лише його орендодавцем, не мав компетенції ухвалювати рішення про необхідність використання орендованого майна для потреб власника - ДАК "Українські поліметали". Водночас сам власник орендованого майна не попереджав за три місяці до закінчення терміну дії договору оренди № 586 ПрАТ "Кримський ТИТАН" про намір використовувати орендоване майно для власних потреб.

У зв'язку з чим із урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ ФДМ України від 4 липня 2014 року № 1911 «Про проведення інвентаризації ЦМК "Іршавський державний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - "Іршавський державний ГЗК")», визнати протиправною відмову ФДМ України укласти з ПрАТ "Кримський ТИТАН" договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Іршавський державний ГЗК" на новий термін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним наказ Фонду Державного майна України від 04 липня 2014 року, визнано протиправною відмову Фонду державного майна України укласти з ПрАТ "Кримський титан" договір оренди на новий термін. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року скасовано, та ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 04 липня 2014 року відмовлено.

Провадження у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН") до Фонду державного майна України в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови Фонду державного майна України укласти з приватним акціонерним товариством ДП "Кримський Титан" договір оренди закрито.

У касаційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його рішення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подали заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на необґрунтованість та безпідставність вимог касаційної скарги просять залишити їх без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі в частині визнання протиправною відмови Фонду державного майна України укласти з приватним акціонерним товариством ДП "Кримський Титан" договір оренди є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 766 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Фонд державного майна України відповідальний перед Президентом України.

Діяльність Фонду державного майна України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Фонду державного майна України визначаються Конституцією та законами України, актами Президента України і полягають в особливому порядку призначення на посаду та звільнення з посади Голови Фонду державного майна України.

Отже, Фонд державного майна, як орган, що наділений повноваженнями реалізувати державну політику у сфері оренди державного майна вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди нерухомого майна в порядку, визначену чинним законодавством, при цьому владних управлінських функцій фонд не здійснював.

З урахуванням зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку оспорювання правомірності відмови продовжувати дію договору оренди цілісного майнового комплексу має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, так як виникає спір про право цивільне.

Проте зазначені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанцій, хоча вони мають істотне значення для вирішення питання щодо можливості розгляду справи за правилами, встановленими КАС.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За нормою частини третьої статті 22 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог, про визнання протиправною відмови ФДМ України укласти з ПрАТ ДП "Кримський Титан" договір оренди, а також відзначає, що ПрАТ "Кримський Титан" звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання переважного права на продовження договору оренди ЦМК "Іршанський ГЗК", проте у задоволенні позову відмовлено (на день розгляду справи судом касаційної інстанції, рішення господарського суду міста Києва від 11 лютого 2015 року, справа №910/20700/14, набрало законної сили).

Крім того, у позовній заяві позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ ФДМ України від 4 липня 2014 року № 1911 «Про проведення інвентаризації ЦМК "Іршавський державний ГЗК"». Обґрунтовуючи позовні вимоги та вимоги касаційної скарги, позивач зазначає що відповідач невірно застосував положення постанови КМ України від 2 березня 1993 року №158, а також Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств для припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом самого відповідача - Фонду державного майна України від 07 серпня 1997 року №847, внаслідок чого порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами позивача та висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і ці обставини встановлені судами попередніх інстанцій 06 вересня 2004 року між ФДМ України та ПрАТ "Кримський ТИТАН" укладено договір № 586 оренди цілісного майнового комплексу ДП "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до п.1.1 договору Фонд державного майна України (орендодавець) передає, а ЗАТ "Кримський ТИТАН" (орендар) приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДП "Іршанський державний ГЗК", що належить до державної власності, склад і вартість якого будуть визначені за додатковою угодою до цього договору згідно з Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою КМ України від 02 січня 2003 року відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, за станом на 31 серпня 2004 року.

Згідно з п.2.2 договору, передача цілісного майнового комплексу підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Як зазначено у п.2.4 договору вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю визначається на підставі передавального балансу та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі підприємства в оренду.

Цей договір укладено строком на 5 років і діє з 06 вересня 2004 року до 05 вересня 2009 року (п.10.1 договору).

Продовження дії цього договору після закінчення строку його чинності можливе шляхом укладення відповідної додаткової угоди (п.10.6 договору).

05 листопада 2004 року сторони договору уклали додатковий договір №742/238 відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс "ДП "Іршанський державний ГЗК", що належить до державної власності, склад і власність якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства. Складеного за станом на 31 серпня 2004 року вартість якого становить 128448632,0 гривень.

24 січня 2012 року між ФДМ України та ЗАТ "Кримський ТИТАН" укладено додатковий договір №45 до договору оренди від 06 вересня 2004 року №586, відповідно до п.1 якого строк дії договору оренди цілісного майнового комплексу ДП "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" від 06 вересня 2004 року продовжено до 05 вересня 2014 року включно. Сторони домовились, що моментом продовження договору оренди від 06 вересня 2004 року №586 є 06 вересня 2009 року.

24 червня 2014 року Фондом державного майна України на адресу ПрАТ "Кримський ТИТАН" направлено лист за №10-16-7945 щодо дії договорів оренди відповідно до якого останнього повідомлено, що Фондом прийнято рішення щодо не продовження орендних відносин з моменту закінчення терміну дії договорів оренди, про це було повідомлено ПрАТ "Кримський ТИТАН" рекомендованим листом з повідомленням та цінний з описом лист від 05 червня 2014 року №10-16-7070 у встановлений законодавством строк.

04 липня 2014 року ФДМ України видано наказ №1911 про проведення інвентаризації ЦМК "Іршанський державний ГЗК", відповідно до якого зазначено установити дату оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат", переданого в оренду за договором оренди від 06 вересня 2014 року №586, 30 червня 2014 року.

Регіональному відділенню ФДМ України по Житомирській області в термін до 19 липня 2014 року забезпечити проведення повної інвентаризації зазначеного цілісного майнового комплексу на дату оцінки та надання до Фонду відповідні документи згідно з чинним законодавством.

07 серпня 2014 року позивач ПрАТ "Кримський ТИТАН" направив до Фонду державного майна України лист у якому зазначив, що використовуючи право, надане статтею 777 Цивільного Кодексу України, повідомляє Фонд про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди цілісного майнового комплексу.

Листом від 21 липня 2014 року за №10316-9511 ФДМ України повідомив позивача, що граничний строк оренди встановлено згідно договору оренди 05 вересня 2014 року, а отже позивач у строк до 06 вересня 2014 року зобов'язаний повернути орендоване майно, а також запропоновано негайно надати кандидатури представником товариства для включення їх до складу інвентаризаційних комісій, забезпечити проведення повної інвентаризації.

19 серпня 2014 року позивач направив на адресу Фонду державного майна України лист за № 01-02-01/1491 до якого долучив два примірники додаткової угоди до договору оренди від 06 вересня 2004 року №586, підписані з боку ПрАТ "Кримський ТИТАН" та запропонував Фонду також підписати дану додаткову угоду.

Відповідно до листа ФДМ України від 05 вересня 2014 року №10-16-11954, направленого на адресу ПрАТ "Кримський ТИТАН" було повідомлено останнього, що у Фонду відсутні законодавчі підстави для розгляду питань щодо наміру ПрАТ "Кримський ТИТАН" скористатися переважним правом на укладення договорів оренди цілісних майнових комплексів на новий строк.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як вбачається із матеріалів справи, Фонд державного майна України листом від 05 червня 2014 року за № 10-16-7070 повідомив позивача про припинення договору оренди цілісного майнового комплексу.

Листом від 19 вересня 2014 року №10-16-12580 відповідач повідомив ПрАТ "Кримський ТИТАН" про припинення договорів оренди та відсутність наміру їх продовжувати.

Частиною 1 статті 27 вищезазначеного Закону визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з пункту 2 частини 1 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07 серпня 1997 року №847 інвентаризація майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), проводиться за рішенням державних органів приватизації (під час корпоратизації - органів, уповноважених управляти державним майном) чи орендодавців.

Інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс (п.3 Положення).

Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №158 від 02 березня 1998 року Про затвердження Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі ( в редакції на час прийняття оскаржуваного наказу від 14.09.2005 року).

Відповідно до п. 5-1 Положення, затвердженого постановою КМ України від 02 березня 1993 року № 158 після закінчення строку дії договору оренди державного майна або його розірвання інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією, яка утворюється орендодавцем, до складу якої входить представник орендодавця, а також керівник і головний бухгалтер орендаря. Голову інвентаризаційної комісії призначає орендодавець.

За змістом п.5-2 зазначеного Положення інвентаризація проводиться на останнє число місяця, на яке здійснюється оцінка майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) (далі - підприємства або організації). Дата інвентаризації збігається з датою оцінки.

З аналізу вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскаржуваний наказ №191 від 04 липня 2014 року Фондом державного майна України прийнято у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також з дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 158 від 02 березня 1998 року про затвердження Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання).

Як вбачається з матеріалів справи представник відповідача в у судовому засіданні зазначав, що дія оскаржуваного наказу є вичерпаною, так як інвентаризація не була проведена і наказ втратив свою чинність. Представники сторін та третіх осіб в судовому засіданні зазначену обставину не спростували.

Крім того, у разі порушення процедури прийняття наказу про проведення інвентаризації Іршанського державного ГЗК ніяким чином не буде порушено права та інтереси позивача, оскільки сам факт прийняття наказу про проведення інвентаризації майна є похідним від договору оренди, зокрема закінчення терміну дії договору оренди і виконання такого наказу залежить від того, буде продовжено дію договору оренди чи ні.

Отже, аналізуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, суду апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо скасування рішення суду першої інстанції про визнання наказу Фондом державного майна України від 04 липня 2014 року протиправним та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З огляду на викладене оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 220?, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року в цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді А.О. Логвиненко

М.О. Сорока