Рішення № 46885717, 14.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015

Справа №910/15406/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-інструментальний завод", смт. Івано-Франкове, Львівська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграс Компані", м. Київ

про стягнення 136 211,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Григор`єва Н.В. (довіреність б/н від 15.06.2015 року);

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-інструментальний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграс Компані" про стягнення 136 211,00 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 113 499,60грн., штраф у розмірі 11 349,26грн., пеня у розмірі 10 821,06 грн., 3% річних у розмірі 541,14грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу № 04/02 від 04.02.2015 р. в частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/15406/15, розгляд останньої призначено на 30.06.2015 р.

30.06.2015 р. через канцелярію суду до початку судового засідання від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 14.07.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача надав довідку про те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на 13.07.2015 р. становить 113 499,60 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 14.07.2015 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграс Компані" (далі - покупець) та Приватним акціонерним товариством "Ремонтно-інструментальний завод" (далі – продавець) укладено договір купівлі-продажу № 04/02 (далі – Договір).

Відповідно до умов п.1.1 Договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця рухоме майно згідно з Додатком, що є невід’ємною частиною даного Договору, а покупець зобов’язався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного Договору.

Асортимент, кількість товару, що постачається на умовах даного Договору, визначається сторонами в додатку, що є невід’ємною частиною договору (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, ціна товару визначається сторонами в Додатку, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Загальна вартість Договору становить 113 499,60 грн. в тому числі ПДВ 20% (пункт 2.2 Договору).

Пунктом 4.2 сторони погодили, що строк поставки товару – 30 робочих дів з моменту підписання даного Договору.

Згідно з п.10.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором.

Крім того, 04.02.2015 р. сторонами укладено Додаток до Договору, яким сторонами погоджено асортимент, кількість та ціну товару що постачається.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 04/02 від 04.02.2015 р.

Позивач передав, а відповідач прийняв товар у кількості 58 одиниць на загальну суму 113 499,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаним сторонами: актом приймання-передачі від 06.03.2015 р. на суму 113 499,60 грн., видатковими накладними № ЛНА-0007 від 06.03.2015 р. на суму 97 779,60 грн., № ЛНА-0008 від 06.03.2015 р. на суму 15 720,00грн. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 06/03 від 06.03.2015р.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1 Договору, розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті – гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця згідно Інструкції «Про безготівкові розрахунки в України в національній валюті» протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару. Сторонами може бути здійснена оплата шляхом готівкового розрахунку в порядку та у відповідності до умов чинного законодавства, що не потребує змін до даного розділу договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак, відповідачем не виконані належним чином умови договору та не здійснено оплату товару на суму 113 499,60 грн. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми суду не надано.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 113 499,60 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.6.3 Договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати (п. 5.2 Договору), останній зобов’язується сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару.

За обґрунтованим розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 11 349,26 грн. штрафу та 10 821,06 грн. пені за період 24.03.2015 р. по 20.05.2015 р. (зазначений позивачем).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок 3% річних з 24.03.2015р. по 21.05.2015р. у розмірі 541,14грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 113 499,60грн. – основного боргу, 10 821,06 грн. пені, 11 349,26 грн. штрафу та 541,14грн. - 3% річних,

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграс Компані" (01041, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63-А, офіс 3, код 39408769) на користь Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-інструментальний завод" (81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Львівська, буд. 55, код 32673479) 113 499,60 грн. основного боргу, 10 821,06 грн. пені, 11 349,26 грн. штрафу, 541,14 грн. 3% річних, 2 724,22 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2015 р.

Суддя С.О. Турчин